— Люди старшого віку — нещасні, — констатує соціальний психолог Віктор Пушкар, 46 років. — Така думка відтворюється нашою культурою. Тому життя старшого покоління не дуже веселе в Україні.
Звісно, у частини літніх людей нема щастя через кепське здоров'я, — продовжує експерт. — Але більшість їхніх проблем — наслідок дискримінації в суспільстві. Старість не сприймається чимось органічним, що чекає на всіх. Це сприймається як вада.
У суспільстві негативне ставлення до старших починається з 50 років. У деяких випадках раніше. Наприклад, в оголошеннях про роботу пишуть: потрібна людина до 35 років. Як бути навіть трохи старшим, які невдоволені роботою або втратили її? Вони почуваються упослідженими.
Зрозуміло, старість не така весела, як молодість. Але чому в Японії 70-річні не пригнічені? Бо відпрацювавши кілька десятків років на корпорацію, вони виходять на пенсію і починають нове життя — є гроші на лікування, подорожі, цікаве дозвілля. У нас же соціально-економічний хрест ставлять на людині задовго до її глибокої старості.
У сучасному світі не працює банальна істина — множачи знання, множимо скорботу. Знання стали веселими. Закономірно, що люди з освітою щасливіші. Бо вони навчилися не тільки виконувати певну роботу, а й мислити. Така людина може вигадати цікавіше дозвілля, ніж випити горілки.
Залежність щастя чи нещастя від регіону особливо не різниться. Багато залежить від місця проживання. Наприклад, люди в Артемівську Донецької області, скоріш за все, щасливіші за жителів Алчевська Луганської області. Міста хоч і поряд, але Артемівськ — старовинний, там є завод шампанських вин.
5 
35413
Коментарі
1