Фото: Володимир Мукан

На рожевому "Запорожці" 1978 року випуску їздить киянка Катерина Ткаченко. Вона купила його два роки тому із несправним двигуном.

"Машина не їздила. Був розірваний картер двигуна. Довелося повністю міняти силовий агрегат, - розповідає дівчина. - Через це автомобіль мені обійшовся недорого, всього 300 доларів".

"Запорожець" ЗАЗ-968 — це друге покоління автомобілів Запорізького Автомобілебудівного Заводу, що раніше називався "Комунар". ЗАЗ-968 випускали з 1972 по 1973 рік. Потім у серійне виробництво пішов ЗАЗ-968А, який робили до 1979 року. ЗАЗ-968А не суттєво відрізнявся від ЗАЗ-968. Автівка стала безпечнішою — її обладнали травмобезпечним кермом з енергопоглинаючим елементом, новим салоном і панеллю приладів, більш досконалими гальмами та надійнішим замком запалювання.

"Це весела машина. Вона піднімає мені настрій та іншим . Дуже приємно бачити,коли людина йдучи у своїх справах ненароком помічає його і в цю мить у неї на вустах розквітає усмішка. На авто постійно звертають увагу, бо колір незвичний ще й працює гучно. Інколи на перехрестях автомобіль фотографують. Був навіть випадок, коли водій позашляховика "Тойота" догнав мене в районі Борщагівки й попросив зупинитися. Йому було дуже цікаво подивитися на мою машину зблизька."

Двигун "Запорожця" розміщено ззаду. Щоб він краще охолоджувався на задніх крилах встановлювали масивні повітроводи. Через це його в народі прозвали "вухатим". До речі, ці "вуха" та дах ЗАЗу Катерини пофарбовані у білий колір, що дуже добре поєднується з рожевим забарвленням основної частини кузова.

"Стайлінг цього "Запорожця" немов переносить у часи рок-н-ролу та рожевих кадилаків. Його рідний колір — "охра золотиста" (помаранчевий). Першим власником машини був один дідусь, що їздив ним у ліс за бобрами. Потім нові власники перефарбували машину й продали мені в такому вигляді".

Автомобіль дівчини витриманий в оригінальному стилі. Він оздоблений переважно "рідними" деталями.

"Я не збираюся його тюнінгувати. Для мене важливо, аби він виглядав так, як його випустили 1978 року. Тому я зняла ковралін із салону й постелила гумові килимки, які були на таких моделях. Найближчим часом збираюся замінити один молдинг на рідний, підфарбувати увесь багажник і обробити днище машини захисним шаром проти корозії кузову, відреставрувати диски, почепити фліпера (Whiteband), замінити чорні дзеркала заднього видну на хромовані".

Минулого року дівчина від'їздила на своєму автомобілі весь сезон. Щодня добиралася ним на роботу та з роботи додому. Обслуговує автомобіль здебільшого самотужки.

"Машина стара, тому якщо тут щось ламається, то це тягне за собою зняття цілого вузла. Нещодавно, наприклад, міняли диск зчеплення. Він стерся. Для цього прийшлося повністю знімати двигун із коробкою передач, інакше до зчеплення не дістатися".

Це не перший автомобіль Катерини. Раніше в неї був "горбатий" "Запорожець". Вона його продала для іншого проекту.

"Люблю автомобілі здавна, бо цікавлюся ними з дитинства. Інакше б і не могло бути, адже моя мама працювала 12 років у таксі на "Волзі" ГАЗ-24. А з моєю хрещеною ми часто виїжджали на природу її "вухастим" "Запорожцем". Відтоді я й вирішила, що куплю собі теж такий автомобіль".

×