Вісім переворотів за три роки – хто за цим стоїть

Група високих офіцерів у Габоні оголосила у середу, що вони прийшли до влади, а результати сфальсифікованих виборів анульовані. Це сталося лише за кілька хвилин після того, як оголосили, що президент Алі Бонго втретє виграв вибори. Цей переворот стане восьмим із 2020 року в Західній та Центральній Африці. Ці країни утворюють ламану лінію, що простягнулася через широку частину Африки, від Гвінеї на західному узбережжі до Судану на сході.

 

Нігер – Захід втрачає ключового гравця в регіоні

Про ці перевороти пишуть New York Times та Reuters.

У липні 2023 року члени президентської гвардії Нігеру затримали президента Мохамеда Базума в його палаці й виступили на національному телебаченні, заявивши, що захопили владу, щоб покласти край "погіршенню ситуації з безпекою та поганому управлінню".

Через кілька днів хунта оголосила главу президентської гвардії Абдурахамана Тіані новим главою держави, висловивши стурбованість щодо безпеки регіону, де Нігер - ключовий союзник західних країн, які прагнуть стримати повстанські рухи, пов'язані з "Аль-Каїдою" та "Ісламською державою".

 

Блок країн регіону "Економічна спільнота західноафриканських держав" (ECOWAS) намагався вести переговори з лідерами перевороту, але заявив, що готовий відправити війська в Нігер для відновлення конституційного порядку, якщо дипломатичні зусилля зазнають невдачі.

Нігер дозволив збройним силам Малі та Буркіна-Фасо увійти на свої території.

Буркіна-Фасо – два перевороти за дев'ять місяців

У січні 2022 року армія Буркіна-Фасо скинула президента Роха Каборе, звинувативши його в нездатності стримати насильство зі сторони ісламістів.

 

Лідер перевороту, підполковник Поль-Анрі Даміба, пообіцяв відновити безпеку, але атаки ісламістів посилилися, підірвавши моральний дух армії, що спричинило другий переворот у вересні 2022 року, коли нинішній лідер хунти, капітан Ібрагім Траоре, захопив владу.

Гвінея – президент захотів на третій термін і був скинутий

У вересні 2021 року командир гвінейського спецназу, полковник Мамаді Думбуя, повалив президента Альфу Конде. Роком раніше Конде вніс зміни до конституції, щоб уникнути обмеження, що дозволяло йому балотуватися на третій термін. Це спровокувало масові заворушення.

Думбуя став тимчасовим президентом та пообіцяв перейти до демократичних виборів протягом трьох років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Африці стався військовий переворот

ECOWAS відкинув ці терміни та ввів санкції щодо членів хунти та їхніх родичів, включаючи заморожування їхніх банківських рахунків.

Пізніше хунта запропонувала розпочати 24-місячний перехідний період у січні 2023 року, але опозиційні партії заявляють, що вона мало що зробила для створення інститутів і дорожньої карти для повернення до мирного конституційного правління.

Чад – президента вбили на полі бою

У квітні 2021 року армія Чаду прийшла до влади після того, як президента Ідрісса Дебі, який правив 30 років, вбили на полі бою під час його відвідин військ, що билися з повстанцями. За законами Чаду, спікер парламенту мав стати президентом. Але військова рада втрутилася і розпустила парламент "в ім'я стабільності".

Син Дебі, генерал Махамат Ідріс Дебі, став тимчасовим президентом і йому доручили правити на час 18-місячного перехідного періоду до виборів.

Неконституційна передача влади призвела до заворушень у столиці Нджамені, які були придушені військовими.

Малі – хунта скористалася протестами

У серпні 2020 року група малійських полковників на чолі з Асімі Гойтою повалила президента Ібрагіма Бубакара Кейту. Переворот відбувся після протестів через погіршення ситуації з безпекою, сумнівних виборів до парламенту та звинувачень у корупції.

Під тиском ECOWAS хунта погодилася передати владу тимчасовому уряду під керівництвом цивільних, якому доручили взяти владу на 18-місячний перехідний період до демократичних виборів, які відбулися у лютому 2022 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китайці декілька разів натякали Путіну закінчувати війну. Побачили слабкість" - полковник

Але лідери перевороту зіткнулися з тимчасовим президентом, полковником у відставці Бах Ндау, і спровокували другий за дев'ять місяців переворот у травні 2021 року. Гойта, який обіймав посаду тимчасового віце-президента, став президентом.

ECOWAS зняло деякі санкції з Малі після того, як військові запропонували дворічний перехід переходу до демократії та приняли новий закон про вибори. У лютому 2024 року у країні планується провести президентські вибори, щоб повернутися до конституційного правління.

Судан – перші за десятиліття вільні виборів так і не відбулися

У жовтні 2021 року вищі генерали Судану захопили владу, розірвавши угоду про розподіл влади, що мало привести до перших у країні вільних виборів за останні десятиліття. Судан - країна з населенням 114 млн осіб.

І так, у 2021 році в Африці сталося чотири успішні перевороти - такого за рік не було з 1999 року. Генсек ООН Антоніу Гутерріш назвав це "епідемією державних переворотів".

Чому так багато переворотів за такий короткий час?

Перевороти заразливі. Коли уряд Малі впав, аналітики попередили, що Буркіна-Фасо може взяти приклад. Потім, коли це сталося, вони попереджали, що, якщо змовників не покарають, у регіоні відбудеться ще кілька переворотів.

Перевороти військових відбуваються там з багатьох причин - серйозні загрози безпеці, безперервні гуманітарні катастрофи та мільйони молодих людей, які не мають перспектив у житті.

Уряди там жахливі, каже Абдул Занія Саліфу, вчений з Університету Калгарі, який спеціалізується на Сахелі, регіоні Африки, на південь від Сахари. Ось, за його словами, військові й гадають: "А чому б не взяти владу у свої руки?".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На концерті у Кобзона: скільки генералів втратила РФ за час війни

Усі три країни Сахеля, де недавно відбулися перевороти - Малі, Буркіна-Фасо та Чад - борються з ісламістами, які отримують вигоду з місцевої напруженості та невдоволення елітами.

Переворот у Малі стався частково через нездатність уряду зупинити поширення груп, пов'язаних з "Аль-Каїдою" та "Ісламською державою". У Буркіна-Фасо атака в листопаді минулого року, в результаті якої загинули майже 50 поліцейських - ключова подія, яка призвела до перевороту через два місяці.

Мільйони людей в Сахелі змушені залишати домівки, а тисячі загинули. Політики часто не помічають цього чи не звертають уваги, їздять на дорогих авто та відправляють дітей у дорогі іноземні школи. Це вибуховий коктейль.

Еллен Іоанес пояснює також у виданні Vox природу переворотів.

Нинішня хвиля переворотів в Африці почалася в серпні 2020 року, після того, як влада заарештувала колишнього президента Кейту. Ця серія африканських переворотів має спільні риси - політична та економічна нестабільність, слабкість демократичних інституцій.

У Малі та Буркіна-Фасо влада мала справу з ісламістами. У період з 2020 до 2021 року кількість їх атак у регіоні збільшилася на 70% - з 1180 до 2005. Загроза безпеки стала приводом для переворотів в обох країнах.

Хто вони – ці військові хунти?

Якщо військові можуть повалити владу, чи дуже вони сильні в цих країнах? Не обов'язково, пише NYT. Армії Малі та Буркіна-Фасо практично не мають контролю над великими територіями своїх країн і значною мірою спираються на ополчення з недостатньою підготовкою та сумнівними здобутками в галузі прав людини.

Армія Чаду вважається однією з найсильніших на континенті, але їм не вдалося зупинити атаки "Боко Харам" (терористична ісламістська організація, головною метою якої є запровадження шаріату в Нігерії та викорінення західного способу життя. – Gazeta.ua). Військові також не змогли запобігти загибелі президента Чаду Дебі.

Існує думка, що авторитарні лідери можуть краще протистояти загрозам безпеці. Особливо у країнах Сахеля, де насильство зростає, каже Ганна Шмаудер, науковий співробітник голландського аналітичного центру Clingendael.

"Військовий переворот не обов'язково веде до ефективніших відповідей ісламістам. Свідчення – все нові та нові атаки у Малі", - каже вона.

Втручання третіх сторін та країн

Африканські та міжнародні організації реагували критичними заявами та санкціями у відповідь на перевороти.

Африканський союз (міжнародна міжурядова організація, яка об'єднує усі 55 країн Африки. – Gazeta.ua) призупинив членство Малі, Гвінеї та Судану, але не Чаду. Ці подвійні стандарти, які попереджають аналітики, можуть мати жахливі наслідки для Африки. Для декого це свідчення, що Африканський союз став слабким і упередженим клубом для диктаторів.

Далекі держави досягли не набагато більше успіху. США, ЄС і Франція підтримали санкції щодо Малі. Але в Раді Безпеки ООН Росія та Китай заблокували критичні заяви щодо них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Контрнаступ можна буде оцінити в кінці року" - старший лейтенант Армії оборони Ізраїлю

Треті країни наполягають на тому, щоб військові проводили швидко вибори. Але ця вимога обурює декого з тих, хто вважає, що військові діють на користь своїх країн, а не третіх сторін.

У 2012 році в Малі стався переворот. Багато малійців вважають, що після цього їхня країна зробила все, що від неї вимагав Захід щодо демократії. Наприклад, швидко провела вибори. Але це нічого не вирішило – незахищеність стала ще гіршою. Ситуація з корупцією та рівнем життя не покращилися.

"Існує думка, що погані вибори гірше, ніж відсутність виборів. Насправді нам слід зайнятися політичною системою, яка не працює. Це проблема повсюди, де Захід "фетишизує", дотримуючись суворого виборчого календаря, ігноруючи інші елементи демократії – свободу преси, свободу від репресій чи права людини. Уся увага приділяється організації виборів, які у більшості випадків – сфальсифіковані", - каже Орнелла Модеран, керівник програми Сахель Інституту досліджень безпеки, ПАР.

Характеристика переворотів як заразних применшує вплив третіх країн. Насамперед, Росії і Китаю, а також, меншою мірою, Туреччини, країн Перської затоки, таких як Катар. Ці країни не обов'язково провокують перевороти, але використовують нестабільність для підтримки режимів, які дозволяють їм впливати на ці країни, легітимізувати власні авторитарні системи та добувати ресурси в державах, багатих на алмази, боксити та інші цінні матеріали.

"Це відповідає ситуації, коли у вас є військовий лідер, який не обирається, непідзвітний, не має великої політичної підтримки, тому зробіть його залежним від росіян. Вони матимуть доступ до залізної руди, а військовий лідер забезпечить їм політичне прикриття. Військові дуже вразливі до таких впливів. Хунта Малі, яка зіткнулася з кризою безпеки через ісламістів, значною мірою залежить від найманців з ПВК "Вагнера" - дорога домовленість, яка може ще більше підірвати здатність хунти давати людям базові послуги, створюючи при цьому благодатний ґрунт для подальшої нестабільності", - каже Джозеф Сігл, директор із досліджень Африканського центру стратегічних досліджень.

"Якщо хочете знати, куди піде Росія далі, шукайте нестабільність. Додайте економічні та соціальні наслідки від пандемії Covid-19, а також антифранцузькі та антиколоніальні настрої в Сахелі, і побачите "вибуховий коктейль"", - каже Джозеф Сані, віце-президент Африканського центру Інституту світу США.

"Схожість, яку спостерігаємо у всіх переворотах – військові середньої ланки, на рівні полковників. Вони більше прагнуть захопити владу та утримати її заради самої влади. Не пропонують реформи, план безпеки, повернення до демократії, покращення якості управління чи скорочення корупції", - каже Сігл.

×