В оточенні ворогів: чи можлива велика війна на Близькому Сході

Вже понад двадцять діб триває протистояння між Ізраїлем та терористичним угрупованням ХАМАС у Секторі Газа. Через це є ризик поширення війни на сусідні регіони – Сирію, Ліван, інші країни Близького Сходу. Вже були інциденти з обстрілу Ізраїлю з боку Ємену та Сирії. Наскільки можлива велика війна у регіоні – у матеріалі Gazeta.ua

Коли вороги навколо

Не секрет, що Ізраїль оточений ворожими країнами практично з усіх боків. На заході – Сектор Газа з ХАМАСом та "Ісламським джихадом", на півдні – Єгипет, на сході – Сирія, на півночі – "Хезболла" та палестинські бойовики в Лівані. У такій ситуації навіть найменша іскра здатна перерости у серйозний конфлікт. Всі вони відкрито чи приховано бажають знищити Ізраїль, стерти його з лиця землі та "звільнити Палестину від ріки до моря". Усі вони озброєні іранською, російською, сирійською, китайською зброєю. Її легко придбати, зібрати з дешевих матеріалів та пустити в бій.

Окрім фронту біля Гази, де військові Ізраїлю готуються до наземної операції, єврейська держава щоденно потерпає від провокацій та обстрілів на північному кордоні з Ліваном. Найсильніша парамілітарна організація регіону – "Хезболла" ще не вступила повноцінно у конфлікт між ізраїльтянами та палестинцями.

Але вони обіцяли це зробити, якщо Ізраїль таки зайде всередину Гази. Мають десятки тисяч добре навчених бійців і тисячі потужних ракет. "Хезболла" набагато сильніша за ХАМАС і якщо вона приєднається, то Ізраїль буде змушений вести важку битву відразу на два чи навіть більше фронтів. Єдине, що може стримати її – що Ліван у нинішньому бідному стані не потягне великий військовий конфлікт.

Тим часом групи, підконтрольні Ірану теж починають турбувати Ізраїль та навіть бази США у Іраку та Сирії. Внаслідок десяти атак поранено 25 американських солдатів. Цілком можливо припустити, що інтенсивність таких нападів у нестабільних та охоплених тліючим конфліктом країнах лише зростатиме.

Рух хуситів "Ансар Аллах" з Ємену днями запустив ракети з боєголовками у 400 кг по південному курортному місту Ейлат. Одну з них змогла збити Саудівська Аравія ,якій не вперше протистояти таким обстрілам. І хоча зараз немає однозначних сигналів, що локальний конфлікт навколо Сектора Газа розшириться, дуже нестабільна безпекова та гуманітарна обстановка здатна знову запалити регіон.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ізраїль заявив про "цілеспрямований рейд" у Секторі Гази

Велику роль у цьому відіграє також і дезінформація. Наприклад згадаємо галас навколо новини від ХАМАСУ, що ракета Ізраїлю влучила по госпіталю і вбила з півсотні людей. Зараз доведено, що це була палестинська ракета, яка через невдалий запуск впала на парковку біля лікарні.

Саміт у Йорданії, де мав бути президент Байден і лідери Єгипту та Палестини, скасували. Консульство Ізраїлю в Стамбулі закидали фаєрами. Єрусалим навіть вивіз всіх дипломатів з Туреччини через загрозу безпеці. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відмовився від державного візиту до Ізраїлю та підтримав ХАМАС, назвавши "терористичною організацією" саме Ізраїль.

Арабські лідери, навіть ті, з ким Ізраїль підписав Авраамові угоди, були змушені зайняти більш жорстку позицію та засудити цей удар. Хоча досі немає жодних переконливих доказів провини Ізраїлю.

Ніхто з них не симпатизує власне ХАМАСу, який захопив владу силою у 2007 році та править Сектором Газа жорстокістю та терором. Але вони – принаймні формально – стоять за спиною таких же арабів з Палестини. Правда, треба зазначити, що на цьому солідарність закінчується, бо жодна держава не виявила бажання взяти до себе 2 млн цивільних з Сектору. Навіть Єгипет та Йорданія, де більшість населення вже складають палестинці. Влада Йорданії навіть назвала спроби переселення жителів Гази на їхню територію "оголошенням війни".

Це – лише один епізод, коли ситуація майже вийшла з-під контролю політиків та сил безпеки. Він чудово показує, у наскільки вибухонебезпечному регіоні зараз відбувається чергове протистояння євреїв та палестинців. Не дивлячись на всі спроби Ізраїлю, Іран у жодному разі не був стриманий.

 

Нікуди без Ірану

Іран був чи не першою країною, що публічно підтримала атаку ХАМАСу на Ізраїль вустами президента Раїсі та Великого Аятоли Алі Хаменеї. Атака на Ізраїль не була б можливою без логістичної, фінансової та тренувальної допомоги Ірану та, ймовірно, Росії через залишки ПВК "Вагнер".

Тут фокус має бути навіть не на Ізраїлі, а на сирійських аеропортах Дамаску та Алеппо. Ізраїль постійно бомбить їх. Бо вважає, що таким чином до Лівану перевозяться запаси зброї.

Донедавна це не викликало жодної реакції з боку уряду Башара Асада. Але 24 жовтня цього року Сирія все ж відповіла ракетами по сусідніх Голанських висотах. Втім, відповідь була дуже стримана і не пропорціональна. Тегеран грає у більш довгу гру, намагаючись об'єднати всі свої проксі-сили для провокацій проти Ізраїлю.

Якось вплинути на хід бойових дій вони не здатні. Але тримати майже весь Близький Схід у напрузі, змушувати країни Європи та США нервувати, вивозити посольства, перекидати все більше військ до регіону – цілком. Теорія "керованого хаосу" на практиці. Іранці також не проти посилити свій імідж у арабському світі. Хоча вони не араби самі по собі, а перси, але хочуть бути головними борцями з "войовничим сіонізмом". Це також може мати негативні наслідки. Можливо, після закінчення операції "Залізні мечі" Ізраїль та США візмуться, власне, за Іран.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи зможе Америка витримати дві війни, а може й три?

Немає сумнівів, що "Хезболла" серед усіх підконтрольних Ірану груп – на найкоротшому повідку. Насправді, бійці "Хезболли" збиралися на силі на півдні Лівану, звозячи туди людей та озброєння. Більше тридцяти її членів вже наклали головою у прикордонних обмінах ударами.

Ця ескалація – найсильніша з часів Другої Ліванської війни у 2006 році. Питання чи захоче Іран ризикувати своїм найдорожчим діамантом серед парамілітарі наразі відкрите. Безпекові експерти з регіону вважають, що залучення ліванських бойовиків може посилитися, втім вони уникатимуть повноцінної війни.

Ідеальний, але наразі малоймовірний сценарій, який розробляють в Ірані – коли всі угруповання задіяні у широкомасштабних провокаціях та атаках по всьому Близькому Сходу та навіть за його межами. Ми вже бачили відродження з мертвих "Ісламської держави", теракти у Франції та Бельгії та жорстокість на окупованому Ізраїлем Західному березі річки Йордан.

Катар проти Саудівської Аравії

Спіймані між двох вогнів, арабські монархії зайняли різну позицію. Саудівська Аравія грає роль медіатора та пропонує дипломатичне вирішення конфлікту. Щоправда, Ер-Ріяд жорстко дотримується ідеї, що мир настане лише після вирішення конфлікту Ізраїлю та Палестини на користь останніх. Є теорія, що атака ХАМАСу сталася, щоб зірвати подальшу нормалізацію відносин між Ізраїлем та Саудитами. Наразі, ця теорія працює – перемовини зупинені невизначений термін.

Але це зупиняє дипломатичні зусилля: наслідний принц королівства Мухаммед бін Салман навіть вперше поговорив з президентом Ірану – свого головного регіонального супротивника – Ібрагімом Раїсі.

З іншого боку є маленький емірат Катар – enfant terrible Близького Сходу. Його вже відлучали від родини за контакти з терористами, пропаганду зі свого медіа "Аль-Джазіра" та недружні кроки до Саудівської Аравії, ОАЕ та інших. До кризи навколо Сектора Газа, Катар давав притулок руху "Талібан". Саме у Досі зараз відбувається більшість перемовин з ХАМАСом, саме там переховуються його ватажки.

Бажання Катару зрозуміле – зайняти нішу Оману, який до смерті дуже відомого султана Кабуса був головним "миротворцем" регіону. З новим правителем Хейсамом бін Таріком, Оман більше зайнятий внутрішніми справами та проблемами. Втім, для зовнішнього світу така поведінка Катару виглядає дивно та викликає не підтримку, а осуд.

І може, зрештою, сприяти погіршенню безпекової ситуації, зважаючи, що терористи бачитимуть Доху, як штаб-квартиру.

Газа: чи пошириться конфлікт

Знищення ХАМАСу не зупинить конфлікт на Близькому Сході. Для Ірану - це програш битви, але не війни. І до того ж ХАМАС – не найсильніші проксі. Набагато сильніші групи у Сирії, Іраку та Лівані виживуть та продовжать боротьбу. Газа може стати лише початком більш широкого фронту.

Не кажучи вже про власний Корпус вартових ісламської революції та сили зовнішніх операцій "Аль-Кудс". Після закінчення дії ембарго на експорт зброї у резолюції РБ ООН 2231, якою була запущена ядерна угода з США та ЄС, Іран тепер може продавати зброю кому завгодно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вісь зла" Росія, Іран та Китай все більше загрожує НАТО

Ізраїль навіть під час війни видається слабким всередині. Прем'єр-міністр Нетаньягу намагається будь-якими способами утриматися при владі. Він не довіряє військовим та звинувачує їх у провалі 7 жовтня. Вороги Ізраїлю це, звісно, бачать. Навіть без відкритої регіональної війни вони пробуватимуть армію єврейської країни на міцність та витримку. Щонайменший привід, реальний чи вигаданий, як з госпіталем, буде використаний для роздування вогню протистояння ще дужче. Особливо зважаючи на ймовірне посилення боротьби між радикальними поселенцями та арабськими жителями Голан та Західного берегу.

Все це разом буде повільно підігріватися і може одного дня вибухнути. Операція в Газі поки відбувається за планом Ірану та ХАМАСу, яким байдуже на цивільних. Чим більше їх загине, тим краще. Так Ізраїль програє моральну війну та оберне проти себе більше і більше людей по світу. Тут не потрібна велика війна, тут треба просто підтримувати той рівень, що є зараз і чекати. А Іран вміє це робити.

×