"В інтересах Заходу відновлення України" - The Hill

Думки на сайті The Hill аналітикині та авторки статей Центру інновацій у галузі міжнародного управління Кайлі Хіберт

Відновлення зруйнованої України стане монументальним завданням. Спільна оцінка, проведена Світовим банком, оцінює вартість у $411 млрд протягом 10 років.

Але масштаб проблеми не має затьмарювати величезну стратегічну цінність її правильного вирішення. Справді, західним лідерам слід розглядати цей проєкт як такий, від якого виграють їхні країни.

Війна, хоч і жахлива, також стала демонстрацією загальнонаціонального підходу України до технологій. Це головна причина, через яку Київ незмінно перевершує всі очікування на полі бою та за його межами. Це новаторське мислення може дати безцінні уроки тим, хто стане партнером Києва для відновлення країни, розореної 17 місяцями запеклих боїв.

Незаконна війна Москви спричинила масовий відтік мізків із Росії. Але в Україні новий авангард програмістів, активістів і підприємців допомагає Києву реконструювати державу у форматі ХХІ століття. Це створення стійких енергетичних мереж, надання медичної допомоги для лікування фізичних та психічних травм, створення заходів протидії іноземній пропаганді та кампаніям впливу, а також зміцнення національної кібербезпеки. І це лише кілька прикладів. Досвід України щодо об'єднання звичайної та високотехнологічної зброї з радіорозвідкою та війною на основі алгоритмів також дає їй неперевершене уявлення про платформну військову еру, що зароджується.

Рішучі зусилля щодо відновлення також могли б зробити певну стратегічну ясність для українців та всіх їхніх сусідів. Навіть якщо Україні, зрештою, не вдасться повернути собі всю територію, втрачену з 2014 року, її відродження як процвітаючої та надійної розвиненої демократії, порівняно з її ослабленим, відсталим сусідом, саме по собі буде означати перемогу. Це може навіть вдихнути нове життя у продемократичні рухи у Росії.

Деякі західні політики, зокрема, представники крайнього правого крила Республіканської партії в Америці, ставлять під сумнів цінність надсилання грошей платників податків за кордон для підтримки іншої країни, втягнутої в конфлікт. Країни-донори на чолі зі США вже надали Україні щонайменше $180 млрд військової, фінансової та гуманітарної допомоги.

Тим часом, близько 1900 українських міст та селищ лежать у руїнах. Вітчизняні оператори зв'язку втратили 4 тис. базових станцій мобільного зв'язку та понад 60 тис. км оптоволоконного кабелю. За словами міністра інфраструктури України, половину енергосистеми країни пошкоджено чи повністю зруйновано. І це було до обвалення дамби Каховської ГЕС 6 червня через підрив її росіянами, внаслідок чого 1 млн людей залишилися без питної води. Близько 30% сільської місцевості зараз усіяно протипіхотними мінами і снарядами, що не розірвалися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Українська армія тисне на російські позиції. Буде прорив" ‒ британський підполковник

Щоб звернути назад всю цю руйнацію, знадобиться фінансовий творчий підхід. Поряд із зростаючим хором нинішніх та колишніх західних чиновників Київ стверджує, що російські активи на суму близько $350 млрд, конфісковані внаслідок санкцій проти Москви, мають бути передані для фінансування "плану Маршалла для України".

Незважаючи на очевидні переваги цієї пропозиції, вона має й недоліки. Кремлівська глобальна пропагандистська машина відразу скористається цим як свідченням антиросійської змови, яку очолює Захід. Більше того, це може створити небезпечний прецедент для держав, які видаватимуть активи суперників заради геополітичної вигоди.

Є й інші перешкоди та ризики. Настороженість щодо організованої злочинності та корупції в Україні все ще зберігається. Уважно ставлячись до іміджу України, адміністрація Володимира Зеленського з успіхом бореться з хабарництвом. Головного суддю країни заарештували в травні в рамках розслідування щодо високих чиновників Верховного суду, імовірно пов'язаного з багатомільйонними хабарями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Є три сценарії завершення війни в Україні" - Юрій Пойта

Потрібні подальші політичні реформи, щоб заспокоїти іноземних інвесторів, які шукають можливості в тому, що Українська торгова палата описує як "найбільший у світі будівельний майданчик". Багато з них збігається з вимогами до України, щоб реалізувати її амбіції щодо вступу до ЄС.

Існує також проблема простої обробки всіх коштів, що надходять.

"Історично склалося так, що найбільша сума грошей, з якою ми могли працювати, становила $6 млрд на рік у 2014 році", - попередив Мустафа Найєм, голова Державного агентства України з відновлення та розвитку інфраструктури.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захід посилюватиме нашу обороноздатність" - Володимир Горбач про саміт НАТО

У більш широкому значенні швидке відновлення України може посилити антизахідні настрої на Глобальному Півдні. Міністр закордонних справ Індії Субрахманіям Джайшанкар розкритикував це як парадигму, згідно з якою "проблеми Європи – це проблеми світу, але проблеми світу – не проблеми Європи".

Щоб компенсувати цей ризик, ліберальні демократії мають розпочати паралельні інформаційно-просвітницькі кампанії в країнах, що розвиваються, зосередивши увагу на забезпеченні незалежних від демократії поліпшень у наданні послуг, які можуть сприяти економічному зростанню. Інший варіант, це наполягати на реформах Ради Безпеки ООН, які зроблять цей орган більш інклюзивним і відображатимуть зміни, що виникають у міжнародному балансі сил.

Проте з'ясування того, як фінансувати та сприяти відновленню України є справою, яку мають вирішити її союзники. Відновлення нації дасть змогу засвоїти уроки воєнного часу про те, як змінити ключові аспекти управління за допомогою цифрових технологій.

Переклад Gazeta.ua

×