"У президента Зеленського великі проблеми" - Раджан Менон

Думки у виданні The New York Times старшого наукового співробітника Інституту вивчення війни та миру ім. Зальцмана Колумбійського університету Раджана Менона

Незважаючи на наступ української армії та відступ Росії з частин Херсонської області, економіка України залишилася в руїнах. Війна на виснаження, що затягнулася, піддає її додатковому напруженню. Для Києва витрати на ведення війни і одночасне задоволення матеріальних потреб своїх громадян зростатимуть. Навіть якщо українська армія продовжить перемагати. Що ще гірше, насувається зима, і Росія, розчарована серією військових невдач, які пережила з вересня, схоже, має намір завдати шкоди українській економіці, завдавши удару її найважливішій інфраструктурі. Лише у вівторок на Україну обрушилося понад 90 російських ракет.

Найбільша проблема України може полягати не у військовій загрозі, хоча вона залишиться значною, а радше в тому, щоб упоратися з руйнуваннями, які атаки Росії завдають її економіці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Остання атака Росії – аргумент, щоб поставляти більше ППО" – Юліуш Сабак

Незважаючи на недавні військові невдачі, Росія зберігає величезну руйнівну силу. Лише за останні тижні її ракети та дрони вразили 40% енергетичної інфраструктури України, спричинивши постійні відключення електроенергії по всій країні. Ракетні обстріли залишили без електрики близько 4,5 млн українців. Як показують ракетні удари цього тижня, РФ не збирається здаватися.

Серед усього цього лідери України мають задовольнити багато основних потреб свого народу. Управління ООН з координації гуманітарних питань повідомило цього місяця, що 6 млн українців наразі є "внутрішньо переміщеними особами". Ще 7 млн. знайшли притулок за кордоном. За даними НБУ, до другого кварталу цього року безробіття досягло 35%. Рівень бідності, що становив 2,5% у 2020 році, може наблизитися до 25% до грудня та подвоїтися до кінця 2023 року.

Поганий стан України відображає історичну закономірність. Затяжні війни часто руйнують економіку країн, що воюють, а негативні наслідки зберігаються ще довго після закінчення бойових дій. Оцінки відновлення післявоєнної України коливаються від $349 до $750 млрд. Але ми поки не можемо передбачити всі масштаби руйнувань. Хоча були розмови про використання конфіскованих російських активів для покриття витрат, це може зіткнутися з безліччю юридичних перешкод.

Це справа майбутнього, але київський уряд має ще більш нагальні проблеми.

За прогнозами Світового банку, цього року ВВП України скоротиться на 35%, а за іншими оцінками, до 40%. Хоча НБУ очікує відновлення зростання у 2023 році, навіть для повернення до довоєнного ВВП знадобиться багато років швидкого зростання.

Щомісячний дефіцит бюджету України становить $5 млрд, і уряд змушений звернутися за екстреною допомогою до Заходу та МВФ. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль недавно заявив, що з урахуванням очікуваного розриву між витратами та доходами його країні буде потрібна допомога у розмірі $42 млрд на 2023 рік. Президент Володимир Зеленський виділив ще $17 млрд, які потрібні на відновлення пошкоджених чи зруйнованих електростанцій та житла. Водночас ці суми становлять майже 30% поточного ВВП України.

Війна також призвела до різкого падіння торгівлі України. До кінця вересня дефіцит торговельного балансу збільшився більш, ніж удвічі, й сягнув 6,1 млрд. дол. Експорт агропродукції, який у 2021 році склав $27,8 млрд, і був 41% від загального обсягу експорту, особливо сильно постраждав, бо Росія захопила або блокувала українські порти на Азовському морі та деякі на Чорному морі, а інші замінувала, вкравши 20 млн тонн зерна, призначених для експорту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Політичне завдання з Кремля – взяти Бахмут" – Іґаль Левін

Хоча експорт продовольства збільшився після липневої угоди між Росією та Україною, укладеної за посередництва ООН і президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, відтоді продали понад 11 млн тонн українського зерна та інших продуктів харчування, Росія все ще може перервати ці поставки. Більше того, незважаючи на те, що угода дозволила Україні відновити експорт кукурудзи та пшениці, її обсяг удвічі менший, ніж до війни.

Атаки Росії на економічні активи України не є новими, але досягли нових висот після атаки України 8 жовтня на міст через Керченську протоку. Того ж дня Путін призначив генерала Сергія Суровікіна керувати "спецоперацією" в Україні. Він швидко реалізував свою фірмову стратегію - наказав нещадно атакувати всю Україну, вражаючи електромережі, греблі, гідротехнічні та очисні споруди, теплові електростанції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Доведеться розставляти неприємні пріоритети: захищати житлові об'єкти чи інфраструктуру" - сер Лоуренс Фрідман

Електромережа вже стала головною мішенню для росіян, і вони можуть завдати їй ще більшої шкоди. Україна, яка планувала заробити в 2023 році 1,5 млрд євро на продажі електроенергії в ЄС, вже була змушена призупинити експорт і, можливо, буде змушена покладатися на іноземних постачальників для задоволення внутрішніх потреб.

Оскільки лідери України щосили намагалися впоратися з економічною кризою, спричиненою вторгненням, вони отримали суттєву допомогу від Заходу. Конгрес США санкціонував у березні, травні та вересні майже $20 млрд у вигляді різних видів економічної та гуманітарної допомоги. Це частина пакету економічної та військової допомоги у розмірі $54 млрд. На даний момент адміністрація Джо Байдена надала економічну допомогу на суму $8,5 млрд і планує додати ще $4,5 млрд. ЄС досяг меншого успіху, пообіцявши 11 млрд євро, але виплативши лише 27 % від цієї суми, на відміну США. І те дав переважно у вигляді кредитів, хоча й за пільговими ставками. Інші благодійники включають Велику Британію, яка зробила свій внесок у 1,6 млрд фунтів стерлінгів до середини року. Світовий банк на липень виділив $6 млрд екстреного фінансування. Це частина із $13 млрд, які він виділив для допомоги Україні. МВФ мобілізував додаткові мільярди доларів.

Враховуючи скрутне економічне становище України, вона відчайдушно потребує постійного припливу величезних сум грошей, але це рятувальне коло може опинитися під загрозою через тривожні економічні тенденції на Заході.

Ці тенденції частково пояснюються негативною реакцією, яка послідувала за введенням санкцій проти Росії, зокрема різким зростанням цін на енергоносії, спричиненим діями Москви у відповідь у вигляді драконівських скорочень постачань газу в Європу. Річний рівень інфляції у єврозоні зріс до 10,7% та перевищує 20% у трьох країнах Балтії. У США, незважаючи на позитивні новини про деякі ключові економічні показники, він становить 7,7%, у Великій Британії 11,1%. Враховуючи, що центральні банки країн вже підвищили відсоткові ставки у відповідь на це, західна економіка може поринути у рецесію.

Допомога Україні не вичерпається, і українська економіка не впаде, але західним урядам може бути дедалі важче, політично, якщо не економічно, продовжувати відправляти мільярди доларів Києву, тоді як їхні громадяни будуть відчувати зростання цін та безробіття. Польща, Німеччина та Угорщина нині щосили намагаються прийняти більше українських біженців, а настрій у Європі став менш сприятливим саме тоді, коли потік біженців з України знову посилився після зростаючих атак Росії на її міста.

Крім того, МВФ та Світовий банк отримуватимуть сигнали лиха з інших частин світу. Зокрема, з країн з низьким і навіть середнім рівнем доходу. За даними ООН, 54 країни вже мають "серйозні боргові проблеми".

Захід пообіцяв підтримувати Україну, доки російські війська не покинуть її територію. Цього тижня президент Байден попросив Конгрес виділити Києву екстрену економічну і військову допомогу у розмірі $37,7 млрд, але досягнення цього результату може зайняти багато часу і поглинути значно більше ресурсів, ніж передбачалося у перші місяці війни. Українці, зі своєї сторони, чинять опір російському вторгненню з вражаючою завзятістю та винахідливістю. Але вони можуть виявити, що економічні проблеми, породжені війною, виявляться набагато більш нерозв'язними.

Переклад Gazeta.ua

×