Збирав дощову воду в протез - чоловік без ноги і руки провів 43 години з акулами

Колишній австралійський спецпризначенець Пол де Гелдер 43 години провів у відкритому морі з акулами. Його супроводжував герой війни в Афганістані британець Джеймс Гленсі.

Пол втратив руку і ногу після зустрічі з акулою-биком 1999-го. Хижак напав під час навчань у австралійській затоці Сідней-Гарбор. Цьогоріч Пол разом із Гленсі вирішили привернути міжнародну увагу до вимираючого виду довгокрилих акул, повідомляє New York Times.

Гленсі та де Гелдер займаються охороною дикої природи. Довгокрилі акули агресивні та часто нападають на людей. Але самі знаходяться під загрозою зникнення через агресивні методи промислу.

 

2 days until #SharkWeek2018 Our documentary #SHARKWRECKED with @PauldeGelder and me is out on 26 July 9pm on @Discovery

#sharkweek @BigWaveTV @SharkWeek @DiscoveryUK @SharkTrustUK pic.twitter.com/xsGsLnY9aW

— James Glancy (@jaglancy) 20 июля 2018 г.

Довгокрилі акули можуть жити місяць без їжі, тому не несли великої загрози, кажуть чоловіки. Більш небезпечними були наслідки виснаження, зневоднення та голоду. Допікало сонце, тому раді були, коли розпочався дощ із грозою. Спробували використати протез Пола, аби зібрати дощову воду.

"Це і є те, чому нас навчали на заняттях для "морських котиків" - використовувати для виживання всі підручні засоби", - кажуть чоловіки.

pic.twitter.com/Tn1I6lgFP8

— James Glancy (@jaglancy) 23 июля 2018 г.

"Перші 8 годин у воді ти почуваєшся добре. А потім через втому та зневоднення не маєш сили розплющити очі. Коли підвищений адреналін тримається 8-10 годин, ти виснажуєшся. За ці 2 дні втомився, наче за 2 тижні. Але зрозумів, що зберіг форму, яку мав в армії", - розповідає Гленсі.

"Раніше такого ніхто не робив, - продовжує чоловік. - Удень ти можеш слідкувати за акулами, але вночі їх не бачиш. Я розробив спеціальну сітку безпеки, яка нас оточувала. Акули не люблять переходити через бар'єр. Ми постійно крутилися за 10-50 метрів від цієї сітки. З наближенням ночі підпливали все ближче, щоб встигнути застрибнути за неї".

 

Наступної ночі 2 довгокрилі акули спробували атакувати сітку, пригадує аквалангіст.

"Я спав, а половина мого тіла була ззовні. Пол побачив, що щось пливе, і крикнув: "Білий!". Мав на увазі довгокрилу акулу (whitetip shark англійською. - Gazeta.ua). А я подумав, що йдеться про велику білу. Я прокинувся та подумав: що відбувається? З експериментом щось не те, якщо з'явилися ці акули", - каже Гленсі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бульдог, лати і дикобраз - розповіли про несподівані закуски акул

Він пірнає з акулами з 14 років. Все ж відчував страх перед довгокрилими.

"Ми розвінчуємо міф про те, що це дикі тварини, які накидаються відразу на вас і хочуть убити. Насправді вони дуже обережні. Ви навряд чи опинитеся у нашій ситуації, бо довгокрилих лишилось не так багато. Я навіть зрозумів значення зусиль, до яких вдаюся заради їхнього збереження", - підсумовує Гленсі.

×