Україна приблизно в квітні розгорне системи Patriot, які зможуть збивати ракети, такі як Х-22, яка прилетіла 14 січня в будинок в Дніпрі. Проте закрити небо над усією країною вони не зможуть. Крім цих ПРО, унеможливити ракетні удари можна, знищивши літаки та склади з ракетами на території РФ, що важко зробити, але можливо. Удари по російських аеродромах були наприкінці 2022 року. На зустрічі в Рамштайні очікуємо від західних партнерів на оголошення про поставки Україні танків і бронетехніки, що дозволить ЗСУ перейти в наступ. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів військовий експерт Олександр Мусієнко.
Коли в Україні на озброєння можуть стати ПРО Patriot? Чи зможуть зменшити ризик такої трагедії, яка сталася в Дніпрі 14 січня?
Очікуємо, що стануть на озброєння та будуть закривати українське небо вже навесні. Підготовка до розгортання Patriot і навчання персоналу займає в середньому три-п'ять місяців. Такі оцінки американських військових високопосадовців. На сьогодні зроблено все, аби для України розгортання відбулося в максимально короткі терміни. Тобто, щоб вкластися в три місяці.
Patriot, які в нас можуть розгорнути в квітні, зможуть перехопити такі ракети як Х-22, яка прилетіла в будинок у Дніпрі
Міністр оборони Олексій Рєзніков повідомив, що 10 тижнів будуть навчатися наші військові, як поводитися з Patriot. Рішення про передачу цих систем в Білому домі прийняли наприкінці грудня. Очікуємо, що їх розгорнуть десь у квітні. Вони зможуть перехоплювати і збивати такого типу ракети, як Х-22, яка прилетіла в дев'ятиповерхівку в Дніпрі.
Це буде хороше підсилення наших сил ППО. Як правило, одна батарея має вісім пускових установок. Ясно, що вони не перекриють весь повітряний простір над Україною, але це вже початок. Крім батареї зі США, маємо отримати ще по одній від Німеччини та Нідерландів.
Німецька, скоріш за все, Patriot PAC-2 не може перехоплювати балістичні ракети. Нідерландська - Patriot PAC-3 - сучасна та може.
Відтак у нас має бути, як мінімум, дві батареї, здатні перехоплювати балістичні ракети. Зможуть збивати Х-22, "Іскандери" та будь-якого типу схожі.
Як нам ще зменшити кількість таких трагедій як у Дніпрі?
Тут є два виходи. Перше, мати зброю, якою можна збити російські літаки стратегічної авіації над територією Росії. Із них запускають ракети. Або знищити склади з цими ракетами теж вглибині РФ.
Друге, це збивати безпосередньо ракети над нашою територією. Ясна річ, зараз зосереджені на другому. Хоча бачили в кінці минулого року успішні вибухи на російських аеродромах зі стратегічною авіацією, що дає надію на перший варіант. Надіюсь, така тактика і тенденція продовжиться в цьому році й наші сили зможуть діяти вглибині території противника. Проте на сьогодні одним із найбільш дієвих інструментів є сучасні ПРО, здатні збивати балістичні ракети.
На які важливі рішення слід очікувати після зустрічі 20 січня в німецькому Рамштайні?
Очікуємо військового посилення підтримки України. Тут два важливі моменти. Перше - оголосять про постачання нам танків. Друге - почуємо про посилення постачання різного року іншої бронетехніки. Наприклад, додаткові американські БМП Bradley та бронетранспортери Stryker. Також розраховую на розширення допомоги від партнерів із Європи щодо постачання бронемашин і артилерії. Велика Британія вже оголосила, що дасть танки Challenger-2 та 30 артилерійських установок AS90. Поставки артилерії теж важливі.
Також очікуємо про рішення щодо посилення наших сил ППО, про поставки франко-італійської системи SAMP-T, передового аналога Patriot. Вона теж здатна збивати будь-які повітряні цілі, зокрема, балістичні.
Власне, британський міністр оборони Бен Воллес пообіцяв, що його країна передасть Україні 14 танків Challenger-2. Польща - теж близько 14 німецьких танків Leopard-2. США - 50 броньованих машин Bradley. Як вони вплинуть на ситуацію на полі бою, зокрема, на Донбасі?
Рішення про передачу бронетехніки йде в комплексі про те, яке пропонують західні партнери – швидкої та маневреної війни. Пропонують нам відповідні сили і засоби. Фактично, зможемо швидко переміщатися по полю бою, завдяки цій техніці.
Щодо впливу на ситуацію на Донбасі, це посилить наші спроможності на критичних ділянках і допоможе нашим силам. Будь-яка додаткова бронетехніка завжди посилює механізовані підрозділи, які не лише стоять в обороні, але застосовують теж локальні контратаки.
Бронетехніка так влаштована, що її можна стаціонарно встановити і прикопати, але це послаблює її ефективність. Техніка має рухатися, маневрувати та підтримувати підрозділи на землі. Із цієї точки зору, нам можуть допомогти.
Ця бронетехніка може допомогти нам протидіяти ворогу щодо його наступів. Наприклад, на Запорізькому напрямку. Там вона теж нас підсилить.
Але ця бронетехніка, насамперед, поступатиме до нас із прицілом на те, аби не просто зупинити противника, а переходити в контрнаступ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Для України ключова ціль - Мелітополь" - Сергій Грабський
Головнокомандувач Валерій Залужний заявляв, що Україні потрібно близько 300 танків та 600 бронемашин. Вочевидь, отримаємо десятки, а не сотні. Які це матиме наслідки?
На сьогодні йдеться, що ми хотіли б на першому етапі зібрати хоча б одну бригаду танків, тобто близько 100 одиниць Challenger-2 і Leopard-2. Також принципово важливо отримати щонайменше 200 бронемашин. Є підстави вважати, що таку кількість отримаємо.
Далі поступово будемо доходити до цифри, яку озвучував головнокомандувач. Її будуть пробувати отримати. Ніхто не опускає руки. Нам принципово отримати хоча б приблизно ту кількість, яку озвучили. Але це питання дещо дальшого майбутнього. Зараз робиться все якнайшвидше, щоб зрушити питання щодо танків із мертвої точки. Отримати розуміння, хто й скільки їх може вже поставити. Далі робота триватиме.
Крім цього, є ще одне принципове питання, яке виходить на порядок денний - ракети дальньої дії ATACMS, які можуть бити на відстань до 300 км. Вони теж важливі для нашого майбутнього наступу.
Ці ATACMS могли б теоретично бити по аеродромах, звідки злітають літаки, що запускають ракети подібні до тієї, що вдарила по Дніпру, проте наші партнери категорично проти того, щоб Україна била по російській території західної зброєю.
Цілком можемо не використовувати ці ракети по території Росії. Нам би знищити військову інфраструктуру ворога в окупованому Криму. Це б дуже допомогло, а також на решті віддалених точок окупованого півдня України – в Маріуполі, Бердянську. Це допоможе в тому, щоб не дати Росії накопичити ресурс для можливого наступу та провести його нам.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Відбувається перша війна за участі роботів" – Валерій Яковенко
Які зараз тактичні цілі росіян на східному та південному фронтах, і чи вони змінилися за останні місяці зими?
Безуспішно пробують із листопада взяти Бахмут. Але особливо активізувалися там після того, як ЗСУ звільнили Херсон. Тоді військове командування РФ вирішило, що потрібно щось робити, бо українські війська можуть піти далі на південь, у напрямку Мелітополя. Перелякалися і почали більш агресивний наступ на Бахмут, думаючи, що зможуть відтягнути наші сили з півдня. Ворог не зміг захопити місто. Зараз їм теж не вдається до кінця взяти сусідній Соледар, хоча кажуть, що начебто взяли.
Також їхня стратегічна ціль – ослабити нас. Але їм не вдалося цього, бо наші війська продовжують наступ на напрямку Сватове-Кремінна на Луганщині.
Тепер ставлять собі ціль захопити всю Донецьку область. Задля цього там можуть посилювати атаки. Хочуть зупинити наше просування на Луганщині, можуть спробувати піти в контратаки на цьому напрямку. Можливо, знову спробують стягнути сили на Запорізькому напрямку.
Перша мета – повний контроль над Донецькою і Луганською областями. Спробувати накопичити сили на півдні.
Російська мобілізація дещо зв'язує наші сили та затримує контрнаступи ціною закидання фронту їхнім гарматним м'ясом
Як впливає російська мобілізація на ситуацію на полі бою, чи зв'язує наші сили?
Російська мобілізація дещо зв'язує наші сили і затримує контрнаступи. Якщо подивимося в напрямку Кремінної, наші сили раніше просувалися там швидше, після звільнення Лиману. Але потім Росія кинула туди додаткові сили з мобілізованих. Це уповільнило наш наступ, але не зупинило. Це коштувало росіянам великих втрат. Зараз наші сили йдуть там знову вперед.
Проте, з точки зору наступального потенціалу, наразі не видно, щоб росіяни змогли успішно для цього використати мобілізованих.
Росіяни вже відправили на фронт 30-40 тис. мобілізованих. Ними підкріплюють ті чи інші напрямки. Але приходять на поле бою не оснащені в повній мірі артилерією і технікою. Зазвичай, загрожують нашим захисникам, бо попри все як раби готові виконувати накази й лягати на полі бою гарматним м'ясом. Але вирішального значення поки що це для нас не має.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Путін готується до великої ескалації" – Олександр Данилюк
Україна відносно успішно зменшує кількість живої сили росіян такими ударами як в ніч на новий рік, коли за раз загинули близько 400 російських мобілізованих у Макіївці?
Так, триває успішна робота нашої артилерії. Бачимо як росіяни застосовують живу силу, штурмові загони оснащені лише гранатометами, мінометами та стрілецькою зброєю. Такі зараз переважно штурмують Бахмут і Соледар. Тобто ставка в них на живу силу та контактні бої.
Наша ставка, крім знищення російських складів із технікою та боєприпасами, знищувати у великій кількості живу силу противника. Росія зараз більше ставить на штурмові загони, ніж на важке озброєння.
Чи українська та російська сторони паралельно готуються до наступу навесні. Чи є ознаки успішності нашої підготовки?
Наша підготовка до контрнаступу триває – накопичуємо ресурси, зброю, ремонтуємо пошкоджену. Чекаємо додаткових поставок від партнерів. Наші військові проходять інтенсивні навчання на Заході. Продовжуємо наносити удари по ворожих складах боєприпасів, техніки та скупченні живої сили.
Ворог готується - продовжує підготовку нових мобілізованих, знімає зі зберігання військову техніку, танки та артилерію. Продумує ті напрямки, по яких може посилити свої наступальні дії.
Зараз ми на стадії змагання ресурсів і спроможності для майбутнього наступу – хто швидше їх набере. Вірю, Україна зможе швидше
Зараз ми на стадії змагання ресурсів і спроможності – хто швидше їх набере. Вірю, Україна зможе зробити це швидше.
Коли в перспективі може відбутися цей наступ і на яких ділянках?
Якщо говоримо про російський - це атаки з північного-сходу, з території Росії, на Луганську та Харківську області. Щоб зупинити наш контрнаступ на Луганщині, пробують зайти в тил нашому угрупованню військ там. Також хочуть взяти під контроль всю Луганщину з перспективою йти звідти на Донецьку область. Те саме робили на початку вторгнення, коли заходили через Харківщину на Лиман, в напрямку на Слов'янськ, і далі на південь.
Другий напрямок – схід, де тривають бойові дії, продовження наступу в Донецькій області. Від Бахмуту до Авдіївки.
Третій напрямок – Запорізький, допоміжний, щоб продовжити операцію захоплення Донецької області. Та, щоб розширити плацдарм на Запорізькому напрямку.
Білоруський не знімається з рахунку. Якщо не для загроз для Києва, то для Волині та заходу України. Загрози звідти будуть зберігатися. Там ще немає достатньо загрозливої концентрації військ, не можемо говорити, що Росія готова звідти йти в наступ. Але ситуація динамічна та може змінитися за два-три місяці.
Із нашої сторони – Мелітополь. Це важливий й стратегічно пріоритетний напрямок. Кремінна-Сватово, тобто Луганщина, де наші сили наступають. Українські точки можливого наступу відомі. Це південь і далі схід.
1 
1
Коментарі