Навіщо Путіну квазівибори?

Думки у американському виданні Foreign Policy помічника редактора Еллісона Мікема

Відносини США та ЄС з Росією стрімко погіршилися після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Оскільки кінця війні не видно, американська розвідка оцінює, що станом на 12 грудня 2023 року під час бойових дій було вбиті або поранені 315 тис. російських військових. Київ не оприлюднює дані про втрати, але Вашингтон повідомив у серпні 2023 року, що кількість загиблих українських бійців, ймовірно, близько 70 тис. За оцінками ООН, загинули понад 10 тис. мирних українців.

За майже два роки війни російська економіка напрочуд добре витримала санкції Заходу. Це частково тому, що багато країн Глобального півдня не бажають приєднатися до того, що вважають продовженням холодної війни між США та Росією, і засмучені через лицемірство у вибірковому засудженні Вашингтоном можливих зловживань, скажімо, Ізраїлю.

За даними "Левада Центру", незалежної російської соціологічної структури, станом на листопад 2023 року рейтинг підтримки Володимира Путіна становить захмарні 85%. Центр посилається на громадську думку так званої "спеціальної військової операції" Путіна.

Путін, якого Міжнародний кримінальний суд звинувачує у військових злочинах в Україні, розпочав кар'єру як співробітник КДБ радянської епохи, перш ніж вступити на посаду президента в 2000 році. Відтоді він перебуває при владі майже безперервно, з короткою чотирирічною перервою на посаді прем'єр-міністра з 2008 по 2012 роки. В той час президентом був лояльний апаратник Дмитро Медведєв.

Перебування Путіна на чолі Росії відзначене падінням країни до авторитаризму, нестримною корупцією та системними порушеннями прав людини. Незалежні медіа практично закриті. Політичних опонентів у кращому випадку залякують, а в гіршому - вбивають. Путін боровся з чеченськими сепаратистами всередині країни та потрапив у пастку в численних військових кампаніях за межами Росії. Ще до вторгнення в Україну Росія анексувала Крим і підтримала сирійського диктатора Башара Асада жорстокими бомбардуваннями в Сирії. Кремль також вів війни в Грузії та має своїх довірених осіб по світу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ізраїль може стати моделлю для України" - посол Михайло Бродський

На знак того, наскільки російська демократія зазнала регресу за Путіна, він вирішив, що обмеження термінів не мають значення в 2024 році, як це було в 2008 році. Колись конституція Росії забороняла більше двох шестирічних президентських термінів поспіль. У 2008 році Путін збільшив тривалість терміну з чотирьох до шести років, починаючи з 2012 року.

Вибори президента в Росії триватимуть три дні – 15-17 березня. Очікується, що вони не будуть вільними чи чесними, і майже напевно зміцнять політичну систему країни. Після останніх президентських виборів у 2018 році спостерігачі з ОБСЄ заявили, що кандидати змагалися на "нерівних умовах", і що в Росії "вибори майже втрачають свою мету". Того року РФ вперше провела голосування в анексованому Криму. Цього року Путін має намір поширити президентські вибори на окуповані Росією території України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україні пропонують ізраїльський аналог гарантій безпеки"- Павло Клімкін

Технічно у Путіна є конкуренти. Але на практиці жоден інший кандидат у президенти не має шансів. Його головний суперник, опозиціонер Олексій Навальний, за ґратами і йому заборонено балотуватися. Інший потенційний претендент, ультранаціоналіст Ігор Гіркін, який засудив позицію Путіна в Україні як занадто м'яку та назвав президента "боягузом", теж у в'язниці.

Попри похмурі обставини, явка виборців у Росії не поступається показникам президентських виборів у США. На виборах 2018 року на дільниці нібито прийшли понад 67% росіян, які мають право голосу.

Найбільший виклик правлінню Путіна, швидше за все, уже позаду, і він стався не на виборчій урні. У червні 2023 року Євген Пригожин, голова ПВК "Вагнер", який доти вважався виконавцем брудної роботи Кремля у військових конфліктах від Сирії до Малі, повстав проти Путіна під час збройного бунту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Професор Єльського університету Джеффрі Зонненфельд, колишній посол США в Росії Джон Хантсман-молодший і письменник Вільям Браудер назвали бунт "найбільшою екзистенційною загрозою, з якою Путін зіткнувся за своє понад 20-річне правління".

Путін швидко придушив повстання, а Пригожин загинув в авіакатастрофі, яку, як вважають, здійснила російська влада. Колишній голова московського бюро NPR Лучіан Кім писав, що під час нетривалого повстання "Вагнера" "було видно повне божевілля диктатури Путіна". Це також буде помітно, коли Путін ще довше продовжить свій президентський мандат у березні.

Переклад Gazeta.ua

×