"НАТО ходить по тонкій межі з членством України" – що пише світова преса

Президент Володимир Зеленський з офіційним візитом відвідав Варшаву. Візит - можливість обговорити двосторонні відносини, питання безпеки, економічного співробітництва, повоєнних відносин та історичної політики двох країн. Члени НАТО дали Україні майже 150 млрд. євро допомоги. Зокрема, 65 млрд євро на військові потреби. Після вступу Фінляндії до НАТО Україна наполягає на майбутньому в Альянсі. Але в Брюсселі наразі готові говорити про більшу допомогу Києву, але не про конкретні перспективи вступу. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

"Зеленський у Варшаві. Польща може бути провідником України в ЄС", Polskie Radio 24, Польща

Президент України у середу перебуває з візитом у Польщі. Окрім зустрічі з колегою Анджеєм Дудою, Зеленський поговорить із прем'єром Матеушем Моравецким.

Візит - нагода обговорити ключові питання двосторонніх відносин. Це стосується питань безпеки, економічного співробітництва, майбутнього, повоєнних відносин та історичної політики.

"Найважливішим буде зберегти рівень польсько-українських відносин на тому самому рівні, що зараз, після війни. Польща – захисник української справи у світі. Також захищаємо власні інтереси. Це має залишатись постійною частиною нашого спільного з українцями майбутнього. В України попереду дуже складний період відновлення. Польща хоче брати участь у цьому процесі. Українці вдячні нам за допомогу, але до війни наші стосунки були доволі напруженими. Маємо невирішені питання, пов'язані з минулим", - сказала президент Центру міжнародних відносин, доктор Малгожата Боніковська.

 

Вона додала, що великі надії пов'язані з майбутнім польсько-українських відносин.

"Це бажання висловлює й українська сторона теж. Процес вступу в ЄС - складний і довгий шлях, яким хоче йти Україна. Польща може бути провідником на цьому шляху. Ми теж пройшли його в минулому. Нам було легше, бо не були у складі СРСР. Україна, мабуть, вперше має шанс побудувати дієздатну, сильну та незалежну державу. Польща хотіла б бути її добрим другом", - пояснила вона.

Кульмінацією візиту стане спільний виступ Зеленського та Дуди, а також зустріч із поляками та українцями у Королівському замку в Варшаві.

"Скільки пожертвували члени НАТО на підтримку України?", Forsal, Польща

Члени НАТО дали Україні майже 150 млрд. євро. Зокрема, 65 млрд євро у вигляді військової допомоги, заявив глава НАТО Єнс Столтенберг.

"Але немає місця для самозаспокоєння. Президент Володимир Путін не змінив курсу щодо України. Він вважає, що Росія може пережити нашу підтримку. НАТО незмінно підтримує Україну, навчає її солдатів і дає нове важке озброєння", - сказав він.

Він додав, що перші танки Leopard та Challenger вже в Україні.

"Як було узгоджено на Мадридському саміті, ми посилили термінову підтримку через Фонд НАТО для України. Це включає паливо, медикаменти, мобільні супутникові системи та понтонні мости. Дякую союзникам, які зробили значний внесок – Німеччині, Нідерландам, Норвегії та Великій Британії, а також таким партнерам, як Австралії та Японії", - додав він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Бахмуті спалили російські резерви" - Іван Січень

На цій основі НАТО розробить багаторічну ініціативу підтримки України, щоб допомогти забезпечувати оборону країни, перейти від обладнання та доктрин радянських часів до стандартів Альянсу, і підвищити оперативну сумісність з НАТО.

"Це показує нашу довгострокову відданість Україні та наближає українців до євроатлантичної родини. Союзники ясно дали зрозуміти, що ми надалі віддані політиці відкритих дверей Альянсу. Закликаємо Україну продовжувати шлях реформ, навіть у складних умовах, продовжувати боротьбу з корупцією, встановлення верховенства права та прав меншин", - заявив Столтенберг.

Він наголосив, що сильна, незалежна Україна необхідна для стабільності євроатлантичного простору.

"НАТО ходить по тонкій межі з членством України", Politico, США

Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО з їхнім українським колегою у вівторок повною мірою виявилася незграбна динаміка. Прибувши до штаб-квартири Альянсу в Брюсселі в день вступу Фінляндії, глава МЗС України Дмитро Кулеба привітав Гельсінкі та заявив, що "Україна прагне тієї ж мети - стати повноправним членом НАТО".

"Це буде одна з тем наших розмов тут, у Брюсселі, про те, як можемо рухатися вперед", - сказав він.

 

Незважаючи на величезну військову допомогу Заходу Україні під час війни з Росією, пряма підтримка НАТО була обмежена несмертоносною допомогою. Хоча Київ офіційно запросив прискорений вступ в Альянс у вересні 2022 року, у НАТО немає єдиної думки, як реагувати на цю вимогу.

Коли прапор Фінляндії підняли перед штаб-квартирою Альянсу, через вулицю група проукраїнських протестувальників скандувала: "Україна в НАТО!". Хоча Кулеба був дипломатичніший, він передав аналогічний посил.

"Хоча ми цінуємо практичну підтримку, яку отримуємо від Альянсу, немає кращого рішення для гарантування стратегічної безпеки в євроатлантичному регіоні, ніж членство України", - заявив він.

Делікатне питання викликало дискусію. Хоча всередині Альянсу існує консенсус щодо того, що Україна не може негайно вступити в НАТО, триває дискусія, які політичні сигнали і конкретні кроки Альянс міг би запропонувати Києву.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Для перемоги потрібно провести три-чотири успішні наступальні операції" - Микола Саламаха

"Є ті, хто скаже, що, можливо, нам потрібно зосередитися тільки на війні. Але український народ заслуговує на те, щоб почути, що думаємо. У нас має бути відповідь для них", - сказав глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Прагнення України вступити – одне з найгостріших питань, які стоять перед союзниками по НАТО.

 

У вівторок міністри офіційно зібралися у форматі комісії "Україна-НАТО" – символічний крок, який підтверджує прагнення Києва до більш тісних відносин. Угорщина, яка тривалий час блокувала проведення засідання, неохоче була присутня там, але пообіцяла й надалі виступати проти української інтеграції.

У 2008 році НАТО пообіцяло, що Україна приєднається до Альянсу, але процес застопорився.

У нинішній ситуації багато західних столиць стверджують, що зараз пріоритет - допомога Україні у перемозі у війні, а обговорення політичних відносин НАТО з Києвом слід відкласти.

Високий американський чиновник сказав, що США підтримують рішення Альянсу від 2008 року – "допомога у забезпеченні безпеки України".

Будь-які ширші повоєнні політичні відносини між НАТО та Україною "дещо спірні, якщо не гарантуємо на 100%, що зможемо продовжувати давати Києву допомогу у сфері безпеки", - додав він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китай може затягувати війну в Україні", - Юрій Пойта

Але деякі союзники, особливо на східному фланзі НАТО, кажуть, що Альянсу необхідно зробити переконливий жест для України, щоб зблизитись зараз.

Генсек Столтенберг виступає за збільшення довгострокових інвестицій НАТО в Україну - підтримку реформ в оборонному секторі та допомогу у військовому переході країни на західні стандарти. При цьому він поки що уникає говорити про конкретний шлях або терміни членства.

Виступаючи після зустрічі міністрів із Кулебою, Столтенберг повідомив, що союзники збільшили внески в нелетальний Фонд НАТО для України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Буде стрімка та рішуча контратака" - Олександр Мусієнко про озброєння та наступ ЗСУ

Але Ландсбергіс заявив, що лише розширення нелетальної допомоги НАТО Україні "недостатньо".

"Нам потрібно показати Україні, що до їхньої заявки ставляться серйозно, і вони роблять кроки у бік НАТО, що зрештою приведе їх до повноправного членства. Не бачу майбутнього, де Україна не є частиною Альянсу", - сказав він.

Високий представник США визнав, що в Альянсі існує "спектр думок" з цього питання – одні виступають за те, щоб "призначити Україні конкретну дату", інші хочуть "оцінювати в міру розвитку ситуації".

"Росія загострює війну з журналістами", The Atlantic, США

Було важко заснути, коли з'явилася новина, що суд у Москві звинуватив репортера Wall Street Journal Евана Гершковича у шпигунстві. Звинувачення - сміховинний привід для захоплення заручників російською державою. Воно загрожує 31-річному репортерові вироком до 20 років ув'язнення.

Це перший з часів СРСР арешт американського журналіста за звинуваченням у шпигунстві. Він не міг бути санкціонований без згоди Путіна. За кілька тижнів до цього проти Гершковича почалася "розробка" - термін КДБ для операції зі спостереження і початку розслідування. Причина цькування – стаття репортера, опублікована наприкінці грудня.

Стаття у WSJ описувала, як розвідувальні звіти від командирів в Україні "редагувалися" у ФСБ, перш ніж потрапити на стіл до союзника-яструба з оточення Путіна Миколи Патрушева. Він колишній агент КДБ, нині секретар Ради безпеки РФ. Патрушев, по суті, цензурував репортажі з війни для Путіна. На той час, коли звіти проходять фільтрацію через Патрушева і доходять до Путіна, вони часто вже старіють. Звіти ретельно відкалібровані, щоб наголошувати на успіхах і применшувати невдачі під час війни.

"Старі офіцери КДБ завжди вважали американців ворогами, але тепер бачать себе у стані війни з Вашингтоном, тому Патрушев та його люди у ФСБ є надзвичайно мстивими", - каже Геннадій Гудков, колишній офіцер КДБ.

 

Він поділяв думку, що стаття за грудень зачепила болючі місця, тому що матеріал вбиває клин між Путіним і ФСБ, між Путіним і Патрушевим. Гудков каже, що Патрушев має великі політичні амбіції щодо сина, 45-річного Дмитра Патрушева, який зараз міністр сільського господарства РФ.

Гершкович народився у Нью-Йорку у сім'ї радянських єврейських іммігрантів. Він переїхав на роботу до Росії шість років тому і незабаром став відомим своїми журналістськими розслідуваннями. Він жив у дачному комплексі під Москвою. WSJ найняла Гершковича в січні 2022 року, і незабаром він набув репутації завдяки матеріалам про провідних гравців путінського оточення, їх інтриги та конфлікти.

У путінській Росії отримання такої інсайдерської інформації може бути небезпечним. Деякі з найкращих російських журналістів-розслідувачів, які писали про ці теми, були витіснені з країни погрозами.

Що змінилося зараз, це те, що репресії Кремля вийшли за межі внутрішніх ворогів. Декілька московських бюро преси США, зокрема The New York Times, евакуювали кореспондентів невдовзі після вторгнення в Україну. Після того, як більшість американських кореспондентів поїхали, робити матеріали в РФ стало складніше. Ті нечисельні, хто залишилися і продовжували писати про мобілізацію, про зростаючу кількість трун із України, про ескалацію репресій проти критиків режиму, неминуче стали помітнішими.

×