По ворожих цілях, включаючи Москву та Петербург прилітає "бавовна", що добре. Біля Бахмута ситуація залишається складною, ворог прагне перерізати дорогу для постачання наших сил, але українські захисники тримають позиції, знищуючи ворожу живу силу і техніку. Вище командування України поки що вирішило втримувати "фортецю" - Бахмут. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів військовий експерт, генерал-лейтенант ЗСУ в відставці Ігор Романенко.
В ніч на 28 лютого по РФ була хвиля атак "невідомими безпілотниками". Деякі цілили, мабуть, в російські газові та нафтові сховища, бо впали за кілька метрів від них. Дрони долетіли до Бєлгородської та Брянської областей, Краснодарського краю, і навіть до Санкт-Петербурга та Підмосков'я. Що це було?
За відкритою інформацією, атакували різними БПЛА. Деякі з пропелерними двигунами, деякі - реактивними. Частина могли бути перероблені радянські Ту-141 "Стриж".
Була атака по великій географії – під Москвою, Петербургом, за сотні кілометрів від українського кордону. Засоби ураження цих дронів теж були різні, як і потужності бойових частин.
На сьогодні ми накопичили різні можливості для масштабної атаки. Міністр оборони Олексій Рєзніков в кінці минулого року говорив, що ЗСУ прийняли на озброєння за грудень 2022 року сім типів БПЛА. А вже на початку 2023-го говорилося, що до 15 одиниць безпілотної техніки пройшли кодифікацію та можуть стати на озброєння. Тож маємо нові можливості.
Бачимо нові удари по російських військових аеродромах в Єйську. Прилітає по прикордонних областях РФ
Крім того, за дві минулі доби бачимо нові удари по російських військових аеродромах в Єйську. Прилітає по прикордонних областях РФ. Та по території анексованого Криму. Відбувається дивна "бавовна" по ворожій території, що в інтересах нашої держави.
Яка ситуація зараз на одному з найгарячіших місць боїв - біля Бахмута?
Є часткове оточення, відколи ворог захопив Соледар в середині січня. Якщо подивитися на мапу, видно, що росіяни оточують місто з півночі та півдня. Там тривають найбільш жорсткі бої.
Завдяки діям на півночі росіяни відрізали логістичні шляхи постачання з цього напрямку. Зараз ворог намагається перерізати дороги, які залишилися для наших захисників - трасу до Костянтинівки та Часового яру.
У самому місті противник просунувся до ріки Бахмутки. Там наш черговий оборонний рубіж. Українському контингенту потрібне постійне забезпечення.
"Шийка пляшки" звузилася в західній частині Бахмута до 4 км
В Бахмуті двічі за останні десять днів був командувач Сухопутних військ, генерал-полковник Олександр Сирський. Доповідав про ситуацію верховному головнокомандуючому Валерію Залужному. Вирішили допомогти захисникам. Послали резерви. Захисники намагаються зупинити противника. Хоча "шийка пляшки" звузилася в західній частині Бахмута до 4 км. Через неї триває вивезення поранених, завезення свіжих сил, боєприпасів. Ситуація важка. Попри це, тривають бої, щоб далі утримувати "фортецю" - Бахмут.
Чи можна сказати, що ціль української армії максимально довго втримувати позиції на Донбасі, доки не прибудуть західні танки і бронетехніка, і "перемолоти" доти максимальну кількість російських сил?
Завдання другого етапу оборонної стратегічної операції на сході та півдні, щоб зупинити просування противника. Знищити якомога більше техніки, зброї та живої сили ворога. Змусити росіян перейти до оборони хоча б на деяких напрямках. Виграючи завдяки цьому час, формуємо стратегічні резерви на базі західної техніки, готуємо для неї екіпажі й технічне обслуговування.
Після того, як проведуть першу частину стратегічної операції, виявлять слабкі місця ворога, щоб ударити по них. Тоді почнемо контрнаступ.
Яким навесні з танками і бронетехнікою може бути цей контрнаступ?
Коли з'явиться техніка та особовий склад, земля вже підсохне, й буде сухий ґрунт для просування. Далі стане легше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Росія була, є та буде загрозою" - ексміністр оборони Латвії
У СРСР протестували, коли загинули 15 тис. людей в Афганістані. У Росії, коли загинули 14 тис. у Першій чеченські війні. Зараз, за даними Генштабу - близько 150 тис. російських солдатів.
Маємо результат 22 років пропаганди під час правління Володимира Путіна. Це суттєво вплинуло на сприйняття реальності росіянами. Існують подібні приклади в історії – обробка населення в нацистській Німеччині, мілітаристське виховання в Японії. Навіть після перемоги над цими країнами знадобилися ще роки інформаційних кампаній з викорінення тоталітарної агресивної ідеології.
Мине покоління після поразки Росії, поки росіяни стануть нормальними
Мине покоління після поразки Росії, поки росіяни стануть нормальними. Щоб позбулися наслідків пропаганди.
Які перспективи Україні отримати літаки F-16, коли, скільки, та від чого залежить рішення?
Просуваємося послідовно щодо якості, складності та кількості зброї, яку дають західні партнери. Спочатку дали радянського типу літаки. Словаччина має 11 літаків МіГ-29, і 10 із них готова дати ЗСУ. Раніше Братислава заявляла, що з задоволенням навчить українських пілотів, якщо США дадуть винищувачі F-16. Польща готова в рамках коаліції направити Україні ті ж Міг-29. Але колективне рішення по цьому питанні наразі затримують.
По F-16 потрібне, перш за все, рішення США. Вони бояться ескалації, ризику використання ядерної зброї.
Мабуть, існують переговори між США і Китаєм. Тому є чергові затримки щодо нового типу техніки. Можливо, між Вашингтоном і Пекіном є домовленості, що китайці стримують Путіна від використання зброї масового ураження в обмін на відмову американців давати нам певну зброю.
Путін зараз не бачить сенсу для застосування ядерної зброї
З одного боку, РФ залякує, показує, що розробляє операції з можливим застосуванням ядерної зброї. З іншого, всі оглядачі кажуть, що Путін зараз не бачить сенсу для її застосування, під тиском США з союзниками та Китаю.
Це геополітичний баланс. Думаю, з часом буде рішення про передачу західних літаків. Воно, як часто в цій війні, виявиться дещо запізніле. Союзники весь час приймають потрібні рішення, але з часовими затримками.
Ряд країн Заходу готові дати свої винищувачі. Не тільки F-16. Деякі, як то французи, чекатимуть до останнього, коли завершиться війна, перш ніж дадуть авіацію. Нам потрібні літаки зараз, а не потім. Сподіваюсь, деякі західні партнери будуть достатньо рішучими, щоб зважитися на цей крок.
Можливості щодо передачі літаків існують, але наразі впираються в політичні рішення. Можливо, до літа позиція зміниться. Але поки це станеться, відбудеться реалізація, втратимо дорогоцінний час, життя і здоров'я наших захисників. Американці зараз навіть відохочують поляків та британців вчити українських пілотів літати на F-16.
Американці балансують із китайцями, й не хочуть допустити, щоб довелось відправляти американські війська в Європу. Щоб не розгорілася більш масштабна війна між НАТО та Росією. Щоби не довести Путіна до крайності.
Китай не хоче, щоб Росія розгромно програла цю війну, щоб Захід став сильнішим
А як оцінюєте ризики, що сам Китай може дати Росії зброю?
Існує така вірогідність. Але наразі будуть утримуватися. Це теж стосується тих же геополітичних розкладів.
З одного боку, американці погрожують китайцям санкціями, щоб не давали росіянам зброю. З іншого, мабуть, отримали навзамін умову – "а ви не давайте літаків". Китай не хоче, щоб Росія розгромно програла цю війну, щоб Захід став сильнішим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Західні літаки на озброєнні України зможуть вражати цілі в РФ" - Джеффрі Фішер
У західній пресі пишуть, що Україна може перемогти в цьому році, якщо отримає всю необхідну зброю. Інакше війна може тривати ще кілька років. Не тільки йдеться про танки та бронетехніку, але теж, що потрібні ракети ATACMS, F-16. Проте Захід продовжує давати озброєння порціями. Відтак, які можливі сценарії війни на найближчі місяці?
Західні партнери дадуть нам максимальну кількість зброї. Хоча не все, чого потребуємо. Через брак зброї, на жаль, в нас є і будуть кровопролитні бої. Водночас продовжуємо "перемелювати" живу силу і техніку противника.
Нам потрібно якомога довше втриматися та використати цей час для підготовки стратегічних резервів. Щоб можна було піти в контрнаступ.
Якщо буде масштабне надання нам необхідної західної зброї, війну можна завершити в цьому році
Якщо буде масштабне надання нам необхідної західної зброї, війну справді можна завершити в цьому році. Якщо ні, доведеться боротися далі. Розмови на Заході ведуться про можливе призупинення бойових дій. Але для нас мир може бути тільки після повної перемоги. Якщо примирення перед перемогою, то буде безкінечна війна.
Частина західних політиків регулярно говорять про мир із фактичною окупацією ворогом частини наших земель. Для нас таке неприйнятно. Ми вже це пробували в 2014-2015 роках. Тому війна продовжилася. Якщо буде повторення такого сценарію, то історія повторюватиметься знову й знову.
Спершу маємо розбити противника. Потім можемо говорити про мирні переговори
Спершу маємо розбити противника. Потім можемо говорити про мирні переговори. Наприклад, за "формулою миру" президента Володимира Зеленського. Її підтримали багато наших партнерів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скандал в Міноборони і найгірший міністр: Артур Переверзєв про проблеми у відомстві
У західних медіа побутує думка, що Путін може позбутися посади, якщо Україна візьме під вогневий контроль Крим або звільнить його.
Не пов'язую крах путінізму саме з Кримом, але з нашою перемогою. Не тільки звільнення півострова, хоча це може запустити процеси краху режиму в Росії. Але повна поразка російських військ в Україні.
Оточення Путіна поки що його боїться. Він іде далі до своєї цілі – зміна політичного устрою нашої країни та взяття її під контроль.
Кінцева ціль Путіна незмінна – знищення України і української нації. А для нас перемога – питання виживання. Нам потрібно зібрати сили, щоб зробити це.
ЗСУ стали однією з найкращих армій Європи та світу. Щодо якості армії, ми готові до вступу в НАТО. А щодо розвитку держави – в ЄС
Які найважливіші висновки з року вторгнення зробили?
Що державність встояла. Нація залишилася вільною та незалежною. Ми зірвали обидві головні цілі путінської "спецоперації". Надзвичайно зміцнили та розвинули наші сили оборони. ЗСУ стали однією з найкращих армій Європи та світу. Це дозволяє заявляти, що, з точки зору якості армії, ми готові до вступу в НАТО. А щодо розвитку держави – в ЄС.
А чи бачите фактичні перспективи приєднання до цих організацій?
Безумовно. Якщо досягнемо перемоги, не будемо проситися, а вони нам пропонуватимуть, щоб вступили в обидві організації. Україна набирає швидкими темпами великі оберти змін, стає країною-лідером у багатьох аспектах – військовому, моральному, геополітичному. А з часом буде теж у економічному.
1 
1
Коментарі