"Контрнаступ у Харківській області – найбільший удар у кар'єрі Путіна" – що пише про нас світова преса

7

Крах Росії у Харківській області став найбільшим ударом для Путіна у його кар'єрі. Посилення російських атак проти цивільних об'єктів в Україні може ще більше підвищити західну військову допомогу Україні. На запит Києва підготували звіт, як можна гарантувати безпеку України після перемоги. Висновок – за допомогою окремих союзників із НАТО зробити українську армію настільки сильною, щоб завжди могла дати відсіч російській агресії. Відбувається поступова адаптація української економіки, яка пристосовується по можливості до воєнних умов. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Катастрофа Путіна у Харкові – це його найбільша проблема", CNN, США

Путін понад 20 років ретельно культивував імідж сильного стратега, здатного перехитрити західних лідерів і повернути Росії минулу славу. Але за останні кілька днів цьому іміджу завдали значної шкоди – стрімкий український контрнаступ на сході України виявив неспроможність генерального плану Москви та змусив російські війська відступити.

Експерти кажуть, що крах Росії в Харківській області є найбільшою проблемою в кар'єрі Путіна і що в кремлівського лідера закінчуються варіанти відповідей.

Росія зазнала серйозних невдач на початку війни. Наприклад, коли втратила флагман Чорноморського флоту "Москва" чи коли була змушена піти з районів навколо Києва. Але нинішня ситуація може створити набагато більшу проблему для Путіна, вважає російський політолог Антон Барбашин.

"Виведення військ з-під Києва було оформлене як жест доброї волі, щоб запобігти жертвам серед цивільного населення. Пропагандистська складова завжди орієнтувалася на Донбас як найвищий пріоритет. Але зараз, коли російські сили частково виводять із Харківської і Луганської областей, пояснити це значно проблематичніше, якщо Україна просувається далі", – каже він.

 

Кремль у понеділок заявив, що Путін поінформований про ситуацію на фронті, і наполягав, що Росія досягне всіх цілей – контролю над Луганською та Донецькою областями. Але цю мету значно ускладнять перемоги України у Харківській області. Невдачі там спричинили критику серед російських військових блогерів та діячів у російських державних ЗМІ.

Незвичайно, що навіть самого Путіна критикували. У понеділок депутати від 18 муніципальних районів Москви, Санкт-Петербурга і Колпіного закликали до відставки Путіна.

Експерти кажуть, що Путін тепер зіткнеться зі зростаючим тиском, щоб відповісти силою. Впливові російські націоналісти та прихильники війни все частіше закликають до радикальних кроків, включаючи повну мобілізацію та нарощування ударів по українській цивільній інфраструктурі, а деякі навіть пропонують використовувати тактичну ядерну зброю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна на виснаження не завершиться остаточною воєнною перемогою" – Ярослав Грицак

"Серед російських військових аналітиків є досить відкрита паніка", – каже Барбашин.

Кремль досі відкидав ідею масової мобілізації, і малоймовірно, що закликатиме до неї. Він розуміє, що такий крок, швидше за все, виявиться непопулярним. Минулого місяця Путін підписав указ про збільшення чисельності військових до 1,15 млн, додавши 137 тис. осіб, але аналітики кажуть, що Росії все важче набирати їх.

Вашингтонський "Інститут вивчення війни" зазначив, що деякі влади регіонів РФ зіткнулися з критикою за прагнення набирати контрактників та добровольців для участі у бойових діях в Україні.

 

Експерти кажуть, якщо український контрнаступ продовжиться такими ж темпами, Путіну все важче буде позиціонувати себе як сильного стратега.

"Це найбільша проблема, з якою він стикається як президент і з якою стикається Росія як країна після розпаду СРСР", – сказав Барбашин.

 

Занепокоєння викликає, що він може зробити радикальні кроки, щоб утвердити свою владу.

"Це змушує Путіна або затвердити лідерство через значні кадрові зміни, або змінити перебіг війни. Він міг би зробити деякі кадрові перестановки, але гучні звільнення не в його стилі", – сказала Мелінда Гарінг, заступниця директора Євразійського центру Atlantic Council.

Путін також міг би прислухатися до яструбиних голосів усередині Росії і посилити атаки на постачання зброї та критично важливу інфраструктуру, але при цьому він ризикує отримати ще сильніший удар у відповідь.

За словами Гарінг, найкращим варіантом для Путіна зараз було б наполягати на переговорах і перемир'ї. Москва вже зробила деякі попередні кроки у цьому напрямку. У несподіваній заяві у понеділок глава МЗС РФ Сергій Лавров зазначив, що Москва може бути готова до переговорів з Україною.

"Президент сказав, що ми не заперечуємо проти переговорів, але ті, хто відкидає їх, повинні розуміти, що чим довше відкладають цей процес, тим складніше їм буде з нами домовлятися", – сказав він.

Гарінг каже, що прагнення переговорів може дозволити Росії загальмувати український прогрес, "продовжити тіньову мобілізацію і перегрупування". Однак Київ ясно дав зрозуміти, що відмовиться від переговорів, які мають на меті відмову України від якоїсь своєї території.

Якщо воєнні дії на сході України швидко не зміняться, Путіну все важче буде покладати провину на когось іще. Незрозуміло, що Кремль вирішить робити далі. Однак ясно, що рішення Путіна вторгнутися в Україну і те, що він вирішить робити далі, визначить його спадщину. Після цих вихідних ця спадщина постраждала більше, ніж будь-коли.

"Довгострокові військові гарантії Заходу захистять Україну", The Guardian, Велика Британія

На замовлення президента Володимира Зеленського у співавторстві з колишнім генсеком НАТО Андерсом фог Расмуссеном та керівником його апарату Андрієм Єрмаком підготували звіт про майбутні гарантії безпеки для України. Мета в тому, щоб забезпечити структуру безпеки для країни, яка гарантує, що Росія не зможе знову вторгнутися.

У доповіді, яка є предметом широких дипломатичних консультацій, не пропонується, щоб НАТО колективно давало свої війська для захисту суверенітету України, але йдеться, що не має бути жодних обмежень на військово-дипломатичну й економічну допомогу від окремих країн-членів НАТО через двосторонні угоди. Рівень підтримки може масштабуватися, залежно від рівня загрози, і має поширюватися на всі міжнародно-визнані території України.

У звіті стверджується, що "найнадійніша гарантія безпеки для України – її здатність захиститися від агресора… Для цього їй потрібні ресурси для підтримки значних оборонних сил, здатних протистояти армії РФ. Для цього потрібні багаторічні зусилля зі стійких інвестицій у військово-промислову базу країни, масштабні постачання зброї та розвідувальна підтримка союзників, інтенсивні навчальні місії та спільні навчання під прапорами ЄС та НАТО".

 

Основна група союзних країн включає США, Велику Британію, Канаду, Польщу, Італію, Німеччину, Францію, Австралію, Туреччину, а також країни Північної Європи, Балтії, Центральної та Східної Європи. Військові гарантії можуть передбачати зобов'язання перед Україною, які є рівнозначними "закритому небу" за рахунок надання коштів на ПВО та ППО.

Гарантії не повинні вимагати від України обмеження розміру чи чисельності армії або прийняття позиції нейтралітету, але вимагатимуть від Києва залишатися на демократичному шляху.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На окупованих територіях Росія ставить небезпечний психологічний експеримент" – Вікторія Романюк

Критики доповіді сумніватимуться у застосуванні запропонованих правових гарантій, масштабів необхідної фінансової підтримки і загрозі, що така потужна армія може діяти не лише з метою самооборони.

Українські сили будуть навчені відповідно до стандартів НАТО та в масштабі, необхідному для створення надійних сил територіальної оборони та резервних сил, включаючи призов цивільних, старших 18 років. Навчання супроводжуватимуться великою програмою як на українській землі з українськими військами, так і на території ЄС та НАТО.

Країни, які не входять в НАТО, такі як Південна Корея, можуть надати невійськові гарантії – прихильність до санкцій у разі нового нападу РФ. Має бути розроблена правова база, що дозволить владі накладати арешт на майно агресора, його суверенні фонди та резерви, а також активи його громадян та організацій, включених до списків санкцій.

Санкції не буде знято, доки Росія не припинить агресію проти України, не дасть гарантій, що не нападе на Україну в майбутньому, і не відшкодує Києву збитки, завдані за час вторгнення.

"Щойно війна закінчиться, маємо зробити так, щоб Росія більше ніколи не вторглася. Найкращий спосіб, щоб в Україні були значні збройні сили, здатні протистояти будь-якому майбутньому нападу РФ. Створення і утримання таких сил вимагає від союзників підтримки протягом десятиліть. Ухвалення цих рекомендацій стало б сильним сигналом для Путіна. Це показало б, що наша прихильність до України не захитається, що його війна марна", – сказала Расмуссен.

"Економіка України стабілізується", The Wall Street Journal, США

Після того, як у лютому Росія розпочала вторгнення, доходи "Нової пошти" впали до 2% від довоєнного рівня.

"Думав, що компанія може зникнути. Але з настанням весни комерція та ділова активність відновилися в районах, віддалених від лінії фронту, і багато заводів перейшли на постачання армії. Це означає, що ми знову прибуткові та навіть маємо гроші для майбутніх інвестицій", – каже співвласник бізнесу В'ячеслав Климов.

Економіка України, хоч і постраждала, стабілізується після глибокого краху, спричиненого війною. Все завдяки поєднанню швидких політичних дій, військової стійкості та гнучкої реакції українського бізнесу на збитки та потрясіння. Сплеск піднімає бойовий дух у країні поряд із недавніми бойовими успіхами на сході після кількох місяців оборони.

На початку року, коли російські війська загрожували Києву, здавалося, що українська економіка може впасти, а ВВП за рік, за прогнозами, впаде майже вдвічі. Очікується, що він знизиться приблизно на 30%, але влітку спостерігався відскок від глибин падіння весни.

"Справи погані, але стабільні. Економіка адаптується", – каже Тимофій Милованов, керівник "Київської школи економіки".

 

Головний чинник – військовий. Відступ Росії з району навколо Києва, повільне просування її наступів та недавні контратаки створили достатню впевненість для відновлення економічної активності в неокупованій частині України. Успіх української армії останніми днями у витісненні російських військ із Харківської області показав, як Україна перехопила стратегічну ініціативу та відкинула РФ, породжуючи сподівання, що до зими звільнять ще більше територій.

НБУ і Міністерство фінансів також зробили швидкі кроки, використовуючи сценарій, взятий із попередніх криз, що допомогло запобігти більшій катастрофі.

НБУ запровадив контроль за рухом капіталу і прив'язав гривню до долара на рівні, який не допускав різкого зростання вартості імпорту та інфляції. Йому довелося девальвувати гривню в липні, коли вона опинилася під занадто сильним тиском, але поки що новий курс тримається. НБУ, незважаючи на побоювання, друкував гроші, щоб підтримувати платоспроможність уряду, коли міжнародні ринки не давали кредитів, а податкові надходження випаровувалися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна з Росією триватиме десятиліттями. Маємо бути готовими" – Олександр Хара

Уряд тимчасово знизив податки для бізнесу і призупинив податки з продажу та імпортні мита, надавши фіскальні стимули та полегшивши імпорт споживчих товарів у темні часи. Київ поступово відновлював податки у міру стабілізації економічної активності.

Незважаючи на останні успіхи, економічний удар був серйозним. Російські війська захопили деякі центри української промисловості та сільського господарства, блокували чорноморські порти, від яких залежить український експорт, та бомбардували фабрики, нафтопереробні заводи та іншу інфраструктуру. Мільйони українців стали біженцями всередині країни та по всій Європі, а безробіття повільно знижується з пікового рівня у 35%.

Російські ракети продовжують завдавати ударів, а зима принесе нові труднощі, зокрема, захмарну вартість опалення та побоювання через нестачу газу. Останні російські удари по електростанціях, що спричинили тимчасові відключення електроенергії в кількох містах, попередження, що Москва спробує завдати удару по електро- та теплопостачанню.

Західні союзники України, особливо ЄС, відстають у наданні обіцяного фінансування на покриття величезного дефіциту українського бюджету, внаслідок чого Київ небезпечно залежить від друкування грошей. Це призвело до інфляції більш як 20%.

Але рішучість не збанкрутувати очевидна по всій країні. Багато українських підприємств знаходять обхідні шляхи для ракетних загроз, заблокованої логістики, нестачі та розрізненості робочої сили.

Економіка України пережила глибоку депресію у 1990-ті після краху СРСР. Пізніше низка потрясінь відкинула країну назад під час глобальної фінансової кризи 2008 року. Потім ударом стало захоплення Росією 2014 року Криму та частини Донбасу. Українці спостерігали, як сусіди, такі як Польща та Румунія, приєднувалися до ЄС і швидко росли. Прагнення Києва до глибших економічних зв'язків із Заходом та опір Москви були серед причин конфлікту.

 

Економіка України покращувалася до вторгнення Росії цього року. Багато українців кажуть, що останній економічний шок все-таки кращий, ніж той, що був у 1990-х, коли роботодавці не могли платити зарплати, а країну охопили масові біди. Багато хто каже, що той досвід породив менталітет винахідницької впевненості у собі.

Вторгнення погрожувало відрізати Україні доступ до бензину, дизпалива та сирої нафти, які надходили по суші з Росії та Білорусії та через заблоковане Чорне море. Російські ракети знищили основні українські нафтопереробні заводи та великі склади пального. Лідери провідних українських операторів АЗС на чолі з великими мережами ОККО та WOG гарячково їздили по ЄС, скуповуючи запаси бензину і дизпалива. Їм доводилося платити готівкою наперед, іноді за місяць вперед, європейським постачальникам, яким не подобався ризик мати справу з країною, що зазнала вторгнення. Ввозити паливо потягом було складно, бо колії українських залізниць ширші, ніж в ЄС. На польсько-українському кордоні паливо доводилося перекачувати з поїздів європейського стандарту та закачувати до українських вагонів. Це не просто та не швидко.

У квітні Україна імпортувала майже 200 тис. т палива, порівняно з 1 млн т до війни. Багатокілометрові черги авто були звичайним явищем на українських заправках. Уряд послабив контроль за цінами на пальне, щоб допомогти імпортерам покрити вищі логістичні витрати. Мережі АЗС купували паливо з усього світу, крім РФ, привозячи його автомобільним, залізничним та річковим транспортом. До липня імпорт знову збільшився до 770 тис. т. Цього було достатньо, щоб задовольнити попит і черги на заправках зникли.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Неймовірні втрати росіян послаблюватимуть Росію, робитимуть її поступливішою" – Стівен Бланк

Паливні компанії працюють без великих складів через ракетні обстріли. WOG тримає в одному місці бензину менш ніж на $3 млн, щоб вартість об'єкта була нижчою від вартості російських ракет.

Укладена за посередництвом Туреччини угода щодо відкриття Чорного моря для обмеженого експорту зерна дає часткове полегшення українському сільському господарству і світовим ринкам продовольства, хоча РФ пригрозила скоротити постачання. Але важка промисловість досі бореться без доступу до моря.

Найбільший сталеливарний завод "АрселорМіттал" у Кривому Розі виробляє 20% довоєнного обсягу. Завод переключився на відправку сталі на захід до ЄС автомобільним і залізничним транспортом. Але без портів не може імпортувати достатню кількість коксівного вугілля.

Ознаки відновлення на ринку праці України з'явилися незабаром після відступу російських військ з-під Києва. Вакансії на Work.ua, найбільшому сайті з працевлаштування в країні, перевищили 40 тис. на день у серпні, порівняно з 6 тис. у березні. Це можна порівняти з більш як 100 тис. вакансій у лютому, до вторгнення. Наявність вакансій свідчить, що в економіці України відбувається географічне зрушення, зазначає Артур Міхно, гендиректор Work.ua. Робочі місця створюються непропорційно у Львові та інших містах безпечнішого заходу країни. Набагато менше роботодавців наймають у східних містах, таких як Харків, на який РФ продовжує нападати здалеку.

Експорт ІТ-послуг зріс на 23% у першій половині 2022-го, порівняно з роком раніше.

×