Контрнаступ, вирішальний момент та війна Росії на виснаження: що пише світова преса

5

Санкції проти Росії мали обмежений ефект, бо Москва знайшла багато лазівок у них. Вона не може виробляти багато сучасної зброї, але в неї ще багато людей і старої радянскьої техніки. Росія купує заборонені товари через інші країни і продає нафту новим покупцям. Тиша щодо подій у Запорізькій області може означати, що контрнаступ уже розпочався. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

"Мовчання на південному фронті України підігріває чутки про контрнаступ", CNN, США

Кілометри порожніх полів, де ви могли б очікувати нарощування бронетехніки. Танкові гусениці, що виникають у бруді з нізвідки, і ведуть туди ж. Далекі артилерійські дуелі.

Тиша починає говорити. Україна зробила надзвичайні зусилля, щоб приховати початок свого стратегічно важливого контрнаступу. Як і у разі швидкої та розумної атаки в Харківській області наприкінці літа 2022 року, можемо дізнатися про успіх лише після того, як його остаточно досягнуть.

Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила минулого тижня, що контрнаступ оголошуватись не буде.

Американський Інститут вивчення війни повідомив, що українські війська форсували Дніпро неподалік Херсона та захопили невеликий плацдарм.

Незрозуміло, наскільки стійкими були невеликі висадки українських сил і як вони вписуються в ширший план України.

"Умови військової операції вимагають інформаційної тиші, поки це не стане достатньо безпечним для наших військових", - сказала Маляр.

 

У росіян було достатньо часу, щоби підготуватися. Володимир Путін минулого тижня навіть побував на театрі воєнних дій і зустрівся з головнокомандувачем повітрянодесантних військ Михайлом Теплинським, чиї десантники будуть в авангарді будь-якої оборони. Вони викопали мережі звивистих окопів та оборонних споруд, на які українські війська або натраплять, або обійдуть їх.

Це вирішальний момент у війні. Росіяни вклали ті ресурси, які у них залишилися, в безуспішну спробу захопити Бахмут. Великі втрати з обох боків не відображали тієї невеликої переваги, яку Росія отримала б, якби отримала контроль над містом. Їй ще треба зробити це. Як це часто буває зараз, вона може здобути перемогу над безлюдними уламками.

 

Успіхи українських військ у Запорізькій області можуть завдати більшого удару. Це "сухопутний коридор" із окупованого Донбасу до Криму. Його втрата поставить під серйозну загрозу російські сили у Криму та розділить окупацію на дві частини.

Це вирішальним момент для Києва. НАТО було нехарактерно згуртованим та сміливим у підтримці та озброєнні України. Подібна ясність цілі – виняток для західних демократій. Її можуть послабити вибори, економічні проблеми та інші фактори у 2023 році. Україна не може розраховувати на такий рівень підтримки в цей же час наступного року, хоч би що говорили.

 

Українці зіткнулися зі слабшим ворогом, а росіяни навіть відправляли поранених зеків воювати на передову.

Київські сили отримали краще озброєння та підготовку від НАТО, ніж будь-коли раніше. Вони мають хорошу інформацію в режимі реального часу від західних союзників, щоб розкрити будь-яку перевагу РФ.

Тиша, яку спостерігаємо зараз, може бути найяскравішим індикатором, що життєво важливий крок уже зроблено.

"Економіка Росії може витримати довгу війну, але не більш інтенсивну", The Economist, Велика Британія

Через тиждень після того, як Росія вторглася в Україну минулого року, держсекретар США Ентоні Блінкен сказав: "Вартість рубля різко впала, російський фондовий ринок закрився через втечу капіталу, процентні ставки подвоїлися, кредитний рейтинг РФ знижений до сміттєвого статусу".

Влада США сподівалася, що "величезні наслідки" від санкцій, які вони та їхні союзники наклали на Росію, включаючи "серйозні та довгострокові економічні витрати", допоможуть загальмувати її військову машину. Але протягом року, незважаючи на неодноразове посилення західних санкцій, російська економіка відновила рівновагу. МВФ очікує, що цього року вона зросте на 0,7%. Надія, що стан економіки Росії стримає війну, згасла.

Однак такий відчай так само помилковий, як і початкова ейфорія Блінкена. Питання не стільки в тому, чи зможе Росія витримати ще тривалішу війну на виснаження, а вона може, скільки в тому, чи зможе вона підтримати таку ескалацію, яка буде потрібна їй, щоб змінити перспективи на полі бою. Це видається майже неможливим.

 

За останні 14 місяців російська бюрократія здійснила три подвиги. Знайшла способи протистояти санкціям. Дала достатньо людей і техніки, щоб провести вторгнення Росії. І все це без різкого зниження рівня життя у країні, яке могло б спровокувати народні хвилювання. Але будь-яка спроба ескалації конфлікту неминуче звела б нанівець ці успіхи.

Росії доводиться справлятися з найширшим спектром санкцій, будь-коли накладених на велику країну. Зокрема, щодо осіб, пов'язаних з війною, щодо фінансових операцій за участю російських організацій, експорту певних товарів до Росії та імпорту більшості товарів із РФ. Але економічна атака призвела до результатів, що розчаровують, частково тому, що в режимі санкцій завжди були великі дірки, а частково тому, що Росія знайшла способи обійти деякі з обмежень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найкраща гарантія подальших постачань зброї – українські перемоги на полі бою" – Рассел Берман

Іноземні уряди заморозили приватні російські активи на $100 млрд - це лише чверть із $400 млрд, якими росіяни володіють за кордоном.

Після того, як Росія вторглася в Україну, десять російських банків вигнали з системи SWIFT, яку використовують понад 11 тис. банків у світі для транскордонних платежів. Дві третини російської банківської системи більше не можуть проводити транзакції у євро чи доларах.

Але західні країни не повністю відключили російські банки, бо їм потрібно платити за російську нафту та газ, які купують. "Газпромбанк", який обробляє ці платежі, залишається зі SWIFT. Більше того, замість західних будуються нові фінансові механізми. Транзакції з використанням китайської альтернативи SWIFT збільшилися на 50% від початку вторгнення. У грудні 2022 року 16% російського експорту оплачувалися в юанях, порівняно з тим, що до війни майже не оплачувалося.

Обмеження експорту товарів до Росії також розчарували. США та союзники заборонили продавати в РФ тисячі високотехнологічних товарів, а багато західних фірм, які раніше працювали в Росії, добровільно пішли з російського ринку. З 3000 глобальних фірм приблизно половина згорнула діяльність у Росії. У 2022 році обсяг прямих іноземних інвестицій у Росію скоротився на чверть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Щоб зробити Росію нормальною, їй слід відрізати "воювалку" - Іван Ступак

Але Росія продовжує імпортувати майже стільки, скільки до вторгнення. На зміну Заходу прийшли нові торгові партнери. Наразі Китай продає в РФ удвічі більше, ніж у 2019 році. Різко виріс "паралельний" імпорт – несанкціонований продаж із Заходу до Росії через треті країни всього, від газованих напоїв до чіпів. У 2022 році імпорт з ЄС до Вірменії таємниче подвоївся, а експорт з Вірменії до Росії потроївся. Експорт телефонів із Сербії до Росії зріс із $8,5 тис. у 2021 році до $37 млн у 2022 році. Постачання пральних машин з Казахстану до Росії зросло з нуля в 2021 році до майже 100 тис. одиниць минулого року.

Напад Росії на Україну коштує їй приблизно $61,5 млрд на рік, або 3% ВВП – це менше, ніж Америка витратила на війну в Кореї. Але заміна пошкодженої зброї та витрачених боєприпасів – не просто питання грошей. Росія зробила дуже багато військової техніки. Наприклад, згідно з недавнім звітом Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), оцінки кількості російської бронетехніки, знищеної під час війни, коливаються від 8 000 до 16 000. Росія також втратила багато літаків, дронів та артилерійських систем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Бахмуті спалили російські резерви" - Іван Січень

Одне з рішень - використання запасів, хоча багато з них застарілі й перебувають в поганому стані. Інше – перенаправляти зброю для експорту, на передову. Симон Веземан зі шведського аналітичного центру SIPRI вважає, що російський експорт озброєнь впав з $50 млрд у 2021 році до $11 млрд у 2022 році. На полі бою в Україні помічені незвичайні танки Т-90 - можливо, демонстраційні моделі або такі, що спочатку були призначені для Алжиру.

Росія також намагається виробляти більше зброї. Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, недавно заявив, що у 2023 році країна виробить 1500 танків. Чиновники також заявили, що хочуть, щоб дрони масово виробляли в Росії. Деякі заводи працюють цілодобово. Уряд щедро кредитує виробників зброї або наказує банкам це робити.

Для виробництва передової зброї потрібний доступ до високотехнологічних компонентів "подвійного призначення" західного виробництва – від двигунів до мікрочіпів, які важко отримати через санкції. У лютому Москва тимчасово припинила прийом заяв на біометричні паспорти з метою економії мікрочіпів. Пральні машини також імпортують у великих кількостях, щоб взяти їхні чіпи, імовірно, для керованих ракет. Українська розвідка недавно повідомила, що щомісяця Росії вдається виробляти близько 30 Х-101 та 20 "Калібрів" – двох основних типів ракет.

Але обсяги зброї далекі від того, що потрібно Росії, щоб заповнити свої запаси. Українські та західні військові чиновники вважають, що РФ витратила більшу частину точних керованих ракет. Нестача програмного забезпечення та техніки також заважає розвитку виробництва дронів у Росії.

 

Те, чого Росії бракує в якості, вона може частково компенсувати в кількості, модернізуючи зброю радянських часів. Щомісяця модернізує приблизно 90 старих танків, оснащуючи їх новою електронікою та системами зв'язку. Вона модернізує старі ракети, які менш точні, та їх важко перехопити. Розбирає цивільні літаки для ремонту винищувачів.

Росія також отримує військові постачання від союзників. Деякі артилерійські снаряди прибувають із Китаю через Білорусь. РФ також купує нібито цивільні безпілотники у КНР, а також артилерійські снаряди у Північної Кореї. Іран обміняв 60 Су-35 на кілька тисяч дронів-камікадзе. Якість російської зброї знижується, але вона знайшла способи уникнути виснаження.

Пошук достатньої кількості людей, щоб підтримувати військові дії, є ще однією проблемою. За рік, до грудня 2022 року, кількість працевлаштованих росіян віком до 35 років скоротилася на 1,3 млн. осіб. Нестача робітників - звичайне явище.

Нестача робочої сили ускладнює життя і військовим вербувальникам. Армія тепер розсилає повістки електронною поштою на додаток до паперових копій, щоб людям було важче вдавати, що їх не бачили. Призовникам заборонено покидати країну. За достатнього примусу в Росії не має виникнути проблем з поповненням рядів. У країні не скоро закінчаться молоді люди - до війни їх було близько 17 млн. Але чим більше людей на передовій, тим менше в офісах та заводах. Чим більше заберуть до армії у великих містах, як Москва і Санкт-Петербург, тим вища ймовірність народних заворушень.

Третім економічним досягненням Москви стала підтримка рівня життя. Минулого року на стимулювання економіки витратили додатково 3% від ВВП. Крім збільшення витрат на армію, бізнесу надається підтримка.

Це може пояснити, чому війна не так вплинула на рівень життя росіян. Споживчі ціни 2022 року зросли на 12%, переважно через знецінення рубля. Середня зарплата в середніх та великих компаніях трохи зросла минулого року навіть з урахуванням інфляції. Інфляція знизилася до 3,5% у березні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Для перемоги потрібно провести три-чотири успішні наступальні операції" - Микола Саламаха

Російська економіка виявилася стійкою. Реальний ВВП впав на 2-3% у 2022 році, що менше, ніж падіння на 10-15%, яке передбачали багато економістів.

Все це каже, що Путін має бути в змозі підтримувати воєнні дії протягом певного часу. Але розширити їх – інша річ.

Але важко зрозуміти, як Путіну це зробити, зберігши економічну стабільність та рівень життя. Першою проблемою буде швидке збирання грошей. Друкування грошей підстьобне інфляцію, знецінивши рубль і підірвавши рівень життя, над збереженням якого так уперто працювала Москва. Наповнення банків величезними сумами держборгу може мати аналогічний ефект, викликаючи сумніви, наскільки надійно управляється економіка. Підвищення податків чи значне усунення держвитрат у бік оборони також з'їдають особисті доходи. Кожен із цих заходів підірве атмосферу спокою та стабільності, яку Путін щосили намагається підтримувати.

Перетворення бюджетної базуки на зброю традиційного типу потребує часу. Ці зусилля посилять вузькі місця, які обмежують військове виробництво РФ. Багато буде залежати від допомоги Китаю, країн Перської затоки та інших, через які проходять російські капітали та імпорт, і вони можуть нервувати через те, що сприяють великій російській ескалації.

"З огляду на можливості та обмеження Росії, вона, швидше за все, вибере повільнішу кампанію на виснаження в Україні", - стверджується у звіті CSIS. Путіну вдалося захистити російську економіку від найгірших наслідків війни та санкцій, але таким чином виграти війну стає важко.

×