Контрнаступ залежатиме від бою, а не від нетерпіння Заходу

Думки на сайті Atlantic головного редактора Atlantic Council спеціаліста з міжнародних питань, професора Військово-морського коледжу США та Гарвардської школи розширення Томаса Ніколса

Український контрнаступ, який іде з 4 червня, відбувається через кілометри траншей та мінних полів. Прогрес залежатиме від бою, а не від нетерпіння Заходу.

Атака на армію, як це роблять українці зараз - це військовий жах. Ворог знає, що ви йдете, він підготувався до ваших атак, і їхня мета – віддати якнайменше території, змушуючи вас заплатити кров'ю за кожен сантиметр. Наступальні операції, такі як початкове вторгнення Росії в Україну, відрізняються - вони ґрунтуються на ударі, швидкості та мобільності. Особливо якщо починаються хоча б з певною часткою несподіванки.

Американські військові, зі своїм упором на оперативну перевагу, дуже добре проводять такі наступи. У своїх війнах за останні 30 років США мали майже всі переваги над ворогами на полі бою, включаючи переважаючу вогневу міць, повний контроль над небом, передові технології та чудово навчені сили.

В українців майже немає цих переваг. Їхнє озброєння, включаючи танки та засоби ППО, удосконалювалося, але недостатньо швидко. Їх чисельно перевершує ворог, який використовує ненавчених солдатів, витягнутих із в'язниць, як губки для куль. Тим часом, українці мають берегти свої найбільш підготовлені сили, щоб захиститися від втрат у боях із солдатами, які фактично є ходячими мерцями.

Гірше того, навіть для того, щоб дістатися до цих приречених російських військ, українцям доводиться витрачати час і життя на розчищення так званої "лінії Суровікіна", названої на честь генерала, який спроектував оборонні позиції Росії в Україні. І який зараз, мабуть, сидить у в'язниці через його очевидний зв'язок із бунтівником Євгеном Пригожиним. Як зазначив старший редактор The Bulwark Бенджамін Паркер, це насправді не лінія, а "ряд зон, іноді глибиною в кілька кілометрів, мінних полів, танкових пасток, траншей, мін-пасток та інших укріплень". І українцям бракує тієї розвідки та вогневої сили, яку зазвичай використовують західні війська для подолання таких перешкод.

Проте є деякі обнадійливі ознаки. По-перше, те, що українці взагалі йдуть у наступ, щось на зразок дива. Американці, як недавно зауважив мій друг Нік Гвоздєв, схильні думати, що військові конфлікти мають ту саму сюжетну лінію, що бойовики - Роккі у стилі тренувально-відновного монтажу біжить, а потім давить поганих хлопців. Реальність не така. Драматичного свистка та атаки з окопів не буде.

Але Україна виживає та веде боротьбу з ворогом, як на полі бою, так і у столиці Росії. Початковий план Росії понад півтора року тому полягав у тому, щоб стерти Україну як державу за лічені дні. Натомість росіяни сьогодні скаржаться на неодноразові удари українських дронів по центру Москви, тоді як сили Володимира Путіна, хай і повільно, але поступаються окупованими територіями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Є три сценарії завершення війни в Україні" - Юрій Пойта

Ці атаки безпілотників були невеликими і неефективними - настільки незначними, що моєю першою здогадкою про їхнє походження минулої весни було те, що це була російська операція під чужим прапором. Але вони надали величезний психологічний вплив на путінський режим. Ще в 2022 році неявна угода Путіна зі своїм населенням полягала в тому, що війна буде славною, короткою і проходитиме далеко від Росії.

Останній дрон по Москві врізався у хмарочос, у якому розташовані урядові установи. Жертв не було, але було розбито багато шибок. Представниця МЗС Росії Марія Захарова порівняла це з терактом 11 вересня. Росіяни знають про масштаби подій 11 вересня, і те, що путінські маріонетки порівнюють із ним, свідчить як про їхній цинізм, так і про їхнє приниження. Адже українці на цей момент мали вже будувати школи імені Путіна, а не полоскати нерви кремлівським зекам своїми нічними вибухами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Захід посилюватиме нашу обороноздатність" - Володимир Горбач про саміт НАТО

Українські сили також відбили село Старомайорське у рамках просування на південь. Це може поставити під загрозу російські шляхи постачання. Надходять повідомлення про часті атаки в Запорізькій області, де росіяни окопалися і замінували територію навколо найбільшої в Європі АЕС. Росіяни, зі свого боку, заявляють, що українці зробили "масовану" атаку на ЗАЕС, але пам'ятайте, що на користь Росії перебільшувати розмір кожної української атаки. Якщо російська оборона вистоїть, то виявляється вони відбили натиск, а якщо впаде, то була "масована" атака.

Ще одна потенційна ознака відчаю Росії - поляки повідомили, що близько 100 осіб із ПВК "Вагнера" Пригожина, які були ефективними бійцями в Україні, і які в червні мало не дійшли до Москви, можуть наближатися до польського кордону зі свого нового дому в Білорусі. Варшава також звинуватила Мінськ у порушенні повітряного простору Польщі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто очолить наступний бунт у Росії?

Диктатор Білорусії та соратник Путіна Олександр Лукашенко глузує з поляків, говорячи, що Варшава має дякувати йому за те, що тримає "вагнерівців" під контролем, але важко зрозуміти, що конкретно думають Путін чи Пригожин, брязкаючи цією крихітною шаблею біля порога країн НАТО. Постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила в понеділок, що атака найманців ПВК "Вагнер" розглядатиметься США "як напад з боку росіян, щоб послабити натовську підтримку України".

Мене не надто турбує "вагнерівська" пантоміма у стилі Потьомкіна, і я не думаю, що росіяни справді вірять, що переживають нове 11 вересня. Але мене турбує, що американці та інші на Заході не розуміють масштабів завдання, яке стоїть перед українцями, які мають відбити територію, перетворену на пекло зі смертельних пасток. США та їхні союзники повинні прискорити надання допомоги у цей критичний момент. Як благав мій колега Девід Фрум понад рік тому: "Якщо є щось, що Україна може використати та взяти на будь-якому складі НАТО від Ванкувера до Вільнюса, то скандал не дати їй цього. Спустоште усі свої склади задля українців".

Сьогодні в The Guardian представник західної розвідки резюмував надію та небезпеку нинішньої битви: "Немає жодних причин, чому українці не могли б прорвати основну лінію оборони Росії. Це буде нелегко, тому ми не маємо ухилятися від допомоги їм", - сказав розвідник.

А поки що літо дронів та траншей затягується, як і мало бути.

Переклад Gazeta.ua

×