Археологи на північному сході Франції виявили цвинтар V століття з похованнями людей і коней, золотими та срібними прикрасами, а також зброєю, оздобленою дорогоцінним камінням.
Розкопки в Хорбур-Вірі поблизу Кольмара в Ельзасі провів Національний інститут превентивних археологічних досліджень Франції (INRAP) перед початком житлового будівництва. Дослідники знайшли 14 людських могил і два кінських поховання, а також залишки давнішого римського поселення, повідомляє Arkeo News.
Цвинтар датується другою половиною V століття. У ньому поховали 11 дорослих або старших підлітків і трьох маленьких дітей. Більшість могил мали прямокутну або трапецієподібну форму та були облаштовані відповідно до розмірів тіла померлого.
Водночас виявлені предмети свідчать про значні відмінності у статусі членів громади. Особливо вирізняються дві чоловічі могили зі зброєю, яка відзначається різноманітністю та майстерністю виготовлення. Археологи знайшли частково збережені мечі з дерев'яними піхвами, довгі однолезові ножі - скрамасакси, щити та метальну зброю типу ангон.
Золоті й срібні прикраси, а також гранатові інкрустації на одязі та військовому спорядженні вказують на привілейоване становище похованих. В INRAP зазначають, що ці предмети нагадують спорядження з могил германських лідерів або германських союзників, які служили в римській армії у V столітті. Водночас самих поховальних речей недостатньо, щоб точно встановити етнічне походження людей або визначити, до яких військових підрозділів вони належали.
Ще дві могили вирізняються предметами, які зазвичай знаходять у жіночих похованнях. Серед них — позолочені срібні фібули, срібні брошки у формі птахів, намиста зі скляних намистин, ремінні пряжки та кістяні гребені. Такі речі можуть свідчити про високий статус похованих, а прикраси з дорогоцінних металів демонструють роль одягу й особистих аксесуарів у позначенні соціального становища тогочасної еліти.
Незвичайною особливістю цвинтаря є також два кінські поховання. Обох тварин знайшли разом зі збруєю. Ця практика може допомогти дослідити значення коней і спорядження для верхової їзди у військовій ідентичності та статусі окремих громад.
Дослідники звернули увагу не лише на багатство могил, а й на стан людських останків. Попередні антропологічні спостереження вказують, що деякі поховані мали серйозні проблеми зі здоров'ям і фізичні травми. Щонайменше у двох людей виявили переломи, які, ймовірно, не загоїлися належним чином. Один із них призвів до нерухомості колінного суглоба, що могло обмежувати здатність людини нормально користуватися ногою.
Особливу увагу привернули сліди на кістках двох осіб, які можуть бути пов'язані з ударами ріжучою зброєю. Дослідники не виявили ознак ремоделювання кісток навколо ран, тобто свідчень їхнього загоєння. Це може означати, що поранені померли невдовзі після травм.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У печері в Каталонії знайшли 280 гравюр віком щонайменше 19 тисяч років
В INRAP зазначають, що виявлення ймовірних бойових поранень одразу у двох людей у такій невеликій поховальній громаді є незвичним. Попередні результати також дають підстави припускати, що зброя, похована разом із померлими, могла бути не лише символом статусу. Водночас точний характер ран і їхній зв'язок зі смертю ще належить з'ясувати. Подальші антропологічні дослідження можуть допомогти встановити, за яких обставин виникли травми та якими були умови життя похованих.
Поруч із цвинтарем археологи дослідили залишки римського поселення, історія якого почалася в середині I століття нашої ери. Культурні шари завтовшки понад 1,5 метра свідчать про тривалу діяльність людей у цій місцевості. Поселення розвивалося протягом II та III століть, а кам'яні фундаменти споруд, дороги, печі, колодязі й ями вказують на існування тут жвавого римського району.
У IV столітті використання території помітно змінилося. Частини поселення вкрили темні алювіальні відкладення, а сліди людської діяльності стали рідшими. Приблизно через століття, у другій половині V століття, частину цієї землі перетворили на цвинтар. Знахідки дають змогу простежити зміни в регіоні під час переходу від римського правління до раннього Середньовіччя.
Міжнародна група археологів і студентів із Нью-Йоркського та Міланського університетів розкопувала храм 13 сезонів. Під час цьогорічних розкопок знайшли храмовий вівтар VII ст. до н.е. Споруда складалася з вапнякового фундаменту і грубої цегляної платформи. Коло неї і знайшли рештки жертвоприношень.
1 
70
Коментарі