Із депутаткою Вінницької обласної ради та головним лікарем обласної дитячої лікарні 56-річною Тетяною Антонець ідемо купувати сукню. Домовляємося зустрітися біля торговельного центру "Жовтень", неподалік центрального ринку. На зустріч приходить вчасно. Одягнена в чорну коротку шубу з вільними рукавами.
— Це сама дорога річ у моєму гардеробі, — пояснює. — Купила її чотири роки тому за 26 тисяч гривень. То було у Вінниці на виставці хутра. Вибирали з 28-річною донькою, довіряю її смаку. Сподобалася шуба зразу. Вона оригінальна, має рукав у формі летюча миш. За неї виклали всі сімейні заощадження. Пішли зарплати моя і чоловіка, гонорари за викладацьку роботу, гроші, що відкладали на паркан. Але нічого, новий звели через два роки.
Тетяна йде вздовж торговельного центру, розглядає сукні. Хоче підібрати красиву і зручну.
— Гарні речі виховують, — пояснює. — Коли на жінці навіть така дрібниця, як італійські колготки, вона і поводить себе достойніше. Як стала депутатом, на кожну сесію намагалася придбати щось нове, а головне — оригінальне. А тепер дивлюся, стільки всього назбиралося, що нікуди дівати.
Підходить до чорного плаття в магазині, мне тканину в руках.
— Тканина має бути приємною на дотик, не кусючою, не м'ятися, — пояснює. — Не можу терпіти, коли етикетка чи якась прикраса тре тіло, але часом одягаю і такі сукні. Тісного одягу не носитиму ні в якому разі. А головне — за покупками йду з гарним настроєм і точно знаю, що мені хочеться — плаття, блузу чи костюм.
Заходимо в бутик. Тетяна Антонець вітається, помітно, що тут не вперше. Кілька хвилин роздивляється вітрину. Просить приміряти коричневу сукню зі стразами нижче талії. Іде до примірочної, виходить за кілька хвилин. Птаття сидить добре. Тетяна Іванівна крутиться перед дзеркалом.
— Саме те, що я люблю: рукав три четверті, спідниця прикриває коліна, ще й стрази на проблємному місці. Візьму. Усе в ньому в міру, і елегантне, і нарядне. Люблю фірми "Фламар", "Дольче Белла", "Даліда".
Із примірочної питає ціну. За сукню просять 650 грн.
— Це ще й дешево для такого наряду. Можу купити одяг випадково. Щось сподобалося, приміряла і взяла. Завжди маю близько тисячі гривень. Не люблю, коли мені щось нав'язують. Або кажуть: "Я собі точно таку придбала". Тоді кажу "до побачення".
Тетяна Іванівна ходить за покупками лише в торговельні центри.
— Подобається брендовий польський одяг у торговельному центрі "Клеопатра" на Вишеньці. А в "Жовтні" мої улюблені розміри, саме на гарних жінок, як я.
Комбінувати одяг допомагають вінницькі дизайнери Людмила Квєтна та Наталія Горбонос.
— Недавно Людмила Квєтна пошила мені сукню в національному стилі за 1200 гривень. На чорному фоні — вишивка з малахітовими, золотистими та синіми відтінками, — розповідає. — Уже відмовилися від балахонів. Усі сукні приталені, але так, щоб приховати"достоінства". У поясі з напуском і завужені донизу. Дизайнерка мені допомагає комбінувати костюми, які є. Іноді їх оновлюємо, додаємо якісь деталі. Із цими модельєрами працюю вже 10 років. Щороку шию п'ять дизайнерських речей.
Лідія Діденко шиє собі сукні
Начальник обласного управління охорони здоров'я 43-річна Лідія Діденко останню сукню пошила влітку.
— Це яскравий різнокольоровий сарафан. Колись мені подарили шматок шовку, до нього додала однотонний платок і вставила його в сарафан. Коли їздили на відпочинок у Єгипет, до мене підійшли незнайомі люди і запропонували продати їм цю річ, — каже Лідія Діденко. — Багато одягу комбіную. Можу перешити піджак, який не ношу кілька років. За брендами не женуся. Шити люблю, але зараз часу на це немає. Тому останню сукню купила в магазині за 500 гривень.
Заступник губернатора 47-річна Людмила Спірідонова шиє одяг у дизайнерки Людмили Квєтної.
— Цього року мені хотілося плаття в національному стилі. Те, що зробила Квєтна, вражаюче. Інтелігентно, гарно і є національний колорит. Рідко купую щось готове. Яка там бирка, для мене не важливо. Ціна має значення. Я на зарплаті заступника начальника ОДА і дозволити собі дорогу річ у мене немає можливості. Дизайнерська сукня Квєтної обійшлася у 850 гривень.
У найдорожчого вінницького дизайнера шиє речі начальник Головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби Валентина Зайцева.
— Урочисті речі шию в Сашка Очеретного, — каже. — Він дивиться на людину і зразу бачить, який має бути костюм, який колір, яку брати тканину. Обходиться мені зі знижкою в 1500 гривень.
1 
1
Коментарі
2