понеділок, 29 серпня 2011 06:15

Батьки витрачають на школу близько чотирьох тисяч гривень

Автор: фото: Тетяна САРАХАН
  На ринку райцентру Калинівка першокласниця Анна Лукашук з матір’ю Наталією міряє шкільний сарафан за 90 гривень. Блузку та гольф віддають за 75 і 90 гривень
На ринку райцентру Калинівка першокласниця Анна Лукашук з матір’ю Наталією міряє шкільний сарафан за 90 гривень. Блузку та гольф віддають за 75 і 90 гривень

Цьогоріч до першого класу на Вінниччині підуть 15 тис. дітей. У всіх навчальних закладах області ввели обов'язкову шкільну форму. У вінницькій гімназії №17 деякі класи шиють її на замовлення на київській фабриці "Юність".

— Дешевше напряму працювати з фабрикою. У травні, як тільки здали документи у школу, з нас зняли мірки. У червні забрали форму. В усіх учнів нашої гімназії одяг темно-вишневого кольору, — каже вінничанка Тетяна Онопрійчук, 39 років. Цьогоріч йде у перший клас її 6-річна донька Поліна. — За сарафан та піджак віддали 570 гривень. Зараз тільки сарафан цієї фірми в магазині продають за 470. Порахувала, що форма обійшлася до тисячі гривень. Так ще блузку купила за 200.

Аби зібрати доньку в перший клас, мати витратила майже 4 тис. грн. Не економить на одязі та взутті.

— Цього року не поїхали на море. Захотіла купити дитині все якісне. Взуття беру польської фірми "Батик", російської "Антилопа" та "Котофей". Воно недешеве, але правильне. За туфлі по знижці віддала 350 гривень, за кросівки — 330. Головне, аби була шкіра і з супінатором. Бо ножка якраз зараз росте і формується.

Шкільне приладдя обирає у фірмових магазинах. Зошити придбала фабрики "Школярик".

— Купувала по 2 гривні 20 копійок. Папір нетоксичний і не надто білий з чіткими лініями. Дуже яскравий псує очі. Ручки придбала такі, щоб у пальцях не ковзали. Так порадила вчителька. Портфель вибрала ортопедичний за 300 гривень.

39-річна Наталія Лукашук із райцентру Калинівка витратила близько 3–4 тис. грн, щоб зібрати до першого класу доньку Анну та 15-річного Андрія до 10-го. Скуповувалася у Хмельницькому на оптовому.

— На нашому базарі дорожче. Маю золоте правило — одяг купую тільки з дітьми. Бо якось взяла сину светра, а він каже: "Сама в ньому ходи". Закупи починали з портфеля та начиння у нього. Взяли найдешевший — за 150 гривень. Підходив по розміру. Зошити беру з довідковим матеріалом на обкладинці. Дивлюся на бумагу. Є така, що по ній ручки не пишуть, а ковзають. На робочі зошити для письма грошики здамо, і все. Треба, аби у всіх дітей були однакові.

На місцевому ринку в Калинівці продавщиця дитячого одягу каже, що батьки рідше купують шкільну форму. Багато перешивають старі костюми та сукні.

— По швах розрізають і вшивають подібну тканину там, де не дуже видно, — розповідає Інна, прізвища не називає. — Хоча якщо форма пошита з дешевої тканини, то немає сенсу перешивати.

Торік у Хмільнику батьки школи №1 просили ввести шкільну форму. Кажуть, так дешевше.

— Доки дитина в молодших класах, байдуже, чи в школьній формі, чи ні, вдягає, шо дасиш. А от у старших класах треба форму. Вони у школу, як на показ мод ходять. Щотижня мене моя Ілонка тягнула на базар за новою блузкою, бо те вона не вдягне, а те є в однокласниці, — говорить 39-річна Олена Новак із Хмільника. — Ми з чоловіком пощитали, торік тільки на одяг потратили почті 5 тисяч гривень, в шкафу валяються такі блузки, які доця вдягнула по разу. Ходили з батьками до директора, просили, щоб строго-настрого ввів шкільну форму і заборонив носити украшенія. Вона погодилася. Форма в нас чорно-біла. Цього року скупилася. Взяла жилєтку, юбку, штани і піджак за 550 гривень. Також прикупила білу блузку і три гольфики біленьких. Залишилося туфлі придбати.

Плетену форму зроблять за власним дизайном

6-річна Софія, донька вінничанки Олени Горбенко, 35 років, піде у перший клас у плетеній шкільній формі. Її замовили у місцевої дизайнерки трикотажної моди Нелі Пащенко.

— Почала шукати шкільну форму і зрозуміла, що нема у магазинах нічого такого, за що хотілося б віддати гроші, — говорить Олена Горбенко. — Найдорожча форма у нас — турецька. Пояснюють, вона найкраща. Один сарафан коштує 350 гривень. Але перед тим якраз бачила по телевізору програму, з чого шиють шкільні форми. Ведучий розказував, якщо на бірці пишуть склад — 70 процентів шерсті, а 30 акрил, то ставте ці цифри навпаки. У такій одежі дітям літом спекотно, а зимою мерзнуть.

У дизайнера Олена замовила для дочки темно-синій трикотажний сарафан за 300 грн.

— Нитку я вибирала, знаю, в чому ходитиме моя дитина. Можна замовити, яку хочеш форму — пряму юбку, в складочку. Форму в'яжуть на машинці кілька днів.

 

Зараз ви читаєте новину «Батьки витрачають на школу близько чотирьох тисяч гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути