В обличчя Террі Савчука 400 разів влучала шайба

 

1984 року та 1987-го володарями популярного тоді Кубка Канади з хокею стали господарі змагань. Спочатку у фіналі канадці обіграли шведів, а потім — збірну СРСР. 1984 року вирішальну шайбу в півфіналі з радянською збірною забив українець Майк Боссі. За три роки голом у фіналі відзначився Дейл Хаверчук. За збірну СРСР грав захисник Ігор Кравчук. Канадські газети жартували: "Ми перемогли росіян, бо наші­ українці виявилися кращими за їхніх".

120 років тому, 22 березня 1894-го, відбувся перший розіграш Кубка Стенлі. У фіналі "Монреаль" переміг "Оттаву". Нездатні до популярних у Північній Америці регбі, баскетболу та американського футболу переселенці з України сповна відігралися в хокеї. Ковзани й лід були знайомі їм на батьківщині. В Канаді їх називали "юкі" — скорочено від слова українець.

Ми відібрали десятку найкращих українців, які залишили помітний слід в історії Національної хокейної ліги.

1. Терренс (Тарас) Савчук

Його вважають воротарем номер один світового хокею. Легендарний гравець "Детройта" в списку найкращих в історії НХЛ перебуває на дев'ятому місці. Чотириразовий володар Кубка Стенлі. Найкращий воротар НХЛ 1952, 1953, 1955 та 1965 років. У своєму дебютному сезоні в 70 матчах пропустив у середньому менше од­нієї шайби за гру. До хокею уродженця Вінніпега залучив старший брат Микола. Після передчасної смерті брата Террі прийшов на тренування дитячої команди в його обладунках. Мав безліч хвороб — одну руку коротшу за іншу, ушкоджений хребет і артрит. Принципово відмовлявся від маски. Мав кількасот шрамів і понівечене лице. Після удару шайби в око став гірше бачити. Лише в обличчя шайба влучала понад 400 разів. Через хворий хребет "винайшов" сучасну воротарську стійку — раніше воротарі стояли на хокейних воротах у повен зріст і лише Террі здогадався зігнутися. На довгі роки став улюбленцем публіки, що його обожнювала за сміливість, мужність, чудову реакцію. 1955 року Террі обмінюють у "Бостон". Він занепадає духом. Чергова страшна хвороба — монокулез, збільшення лімфатичних вузлів і постійна гарячка, зробила із сором'язливого хлопця справжнього відлюдька.

— За день він міг не сказати жодного слова, але наші ворота захищав геній, — казали партнери по команді.

За кар'єру провів 103 "сухі" матчі. 1970 року побився з колегою по команді Роном Стюартом. Під час бійки впав на залізну решітку й відбив печінку. Невдовзі помер у лікарні 40-річним.

2. Майк Боссі (Михайло Босий)

Унікальний бомбардир початку й середини ­1980-х. Чотириразовий володар Кубка Стенлі. У списку найкращих гравців НХЛ — на 20-й сходинці. Уродженець Монреаля мав 11 братів і сестер. Юнаком дуже багато забивав. За таланти Майка молодіжна команда "Лаваль Нешнлс" придбала великий будинок для всієї родини Босих. Попри це, у драфті 1977 року стояв лише під 15 номером. "Фахівці" стверджували, що Майк не мав бійцівських здібностей. Боссі обрав "Нью-Йорк Айлендерс". Невдовзі тренер Ел Артор побачив, що здобув справжній "діамант". У дебютному сезоні закинув 53 шайби. У двох наступних — 69 та 68. Б'є рекорд Моріса Рішара — 49 голів у 50 матчах. У 49 іграх Майк закинув 48. Дев'ять сезонів поспіль забивав понад 50 шайб. Через хронічну хворобу спини завершив кар'єру 30-річним.

3. Джонні Буцик

45-й номер у списку найкращих гравців НХЛ. Дворазовий володар Кубка Стенлі та призу Леді Бінґ за джентльменську поведінку. Батьки хокеїста — Параска та Іван Буцики народилися поблизу Мостиська на Львівщині. Згодом перебралися в Канаду. Діти з бідної родини довго навіть не знали, що таке ключка, бо грали віниками. 1957 року Джон уперше приміряв светр "Бостонських ведмедів". Грав у знаменитій трійці українців — Вік Стасюк, Бронко Хорват, Джонні Буцик. На льоду спілкувалися українською. Найбільшою зіркою був саме Джонні. За кар'єру закинув 556 шайб і віддав 813 передач. 39-річним забив в одній грі чотири голи. 100-кілограмовий гігант діяв дуже жорстко, але винятково за правилами. 1971 року в 78 поєдинках мав лише 8 хв. штрафу. Ніколи не вдягав шолома.

4. Волтер "Турк" Брода

№60 у залі Хокейної слави. Легендарний воротар "Торонтських кленових листків" у 1940-х. П'ятиразовий володар Кубка Стенлі. Якось тренер "Торонто" приїхав подивитися на новачка, але звернув увагу на іншого хлопця — Турка Броду й не помилився. Воротар став символом вірності одній команді. В його житті було лише "Торонто". Двічі вигравав приз "Найкращому воротарю". Чотири рази грав у матчі всіх зірок НХЛ.

5. Дейл Хаверчук

Зі слів батька, на ковзанах почав кататися раніше, ніж ходити. У дитинстві відрізнявся неймовірним талантом. Якось у вирішальній грі закинув вісім шайб. У юнацькій лізі за системою гол+пас за два сезони набрав 286 очок. Мав перший номер драфту й дістався найслабшій команді — "Вінніпег Джетс". Був ідолом місцевих уболівальників, але, фактично, загубив свою кар'єру в команді слабаків. Тягнув "Вінніпег" кілька років. Забивав майже в кожній грі. Кілька разів виводив клуб до стикових матчів Кубка Стенлі, але далі пробитися не щастило. Лише один раз "Вінніпег" здолав перший етап, щоб у другому нарватися на "Едмонтон" із Вейном Гретцьки. 1990-го команда з Манітоби проміняла свого лідера на кількох гравців "Баффало". Там Дейл провів кілька блискучих сезонів. Під кінець кар'єри грав у "Філадельфії", з якою навіть пробився у фінал Кубка Стенлі, де поступився зірковому "Детройту". Грав за збірну й став володарем Кубка Канади-1987. Забив гол у фінальному матчі з СРСР.

6. Бернард Федерко

Нападника "Сент-Луїз Блюз" називали попередником знаменитого Вейна Гретцьки. Берні був старший від того на п'ять років. Ліворукий хокеїст ще в молодості вражав усіх задатками плеймейкера. Був неперевершеним у грі за воротами. Із 13 сезонів, проведених у "Блюз", впродовж дев'яти був найкращим бомбардиром команди. Зіграв рівно тисячу матчів у НХЛ і чотири рази набирав понад 100 очок.

7. Білл Мосієнко

У сім'ї Білла, який народився 1921 року, було 14 дітей. Грав за "Чикаго Блек Хокс". Один із небагатьох хокеїстів невисокого зросту, але водночас дуже швидкий. 23 березня 1952 року в грі проти ­"Нью-Йорк Рейнджерс" установив "вічний рекорд", закинувши три шайби за 21 с. В усіх випадках результативні паси Біллу віддавав Гус Боднар. Помер 1994 року. В рідному Вінніпегу одна з арен названа його іменем.

8. Дейв Бабич

В українців все гаразд було з форвардами й воротарями. А ось із захисниками — біда. Дейв один із небагатьох оборонців. Народився 1961 року. Двічі за кар'єру зіграв у матчах всіх зірок. Провів у НХЛ 1195 матчів. Виступав за "Вінніпег", "Хартфорд", "Ванкувер". У "Вінніпезі" був партнером Хаверчука. Переможець Кубка Канади 1991 року.

9. Дейв Андрейчук

Серед багатьох українців йому єдиному вдалося святкувати перемогу в Кубку Стенлі капітаном коман­ди. Все життя Дейв грав у слабких командах, які ні на що не претендували. 38-річним Андрейчук підписав контракт із "Тампою". За задумом тренерів, він мав стати наставником для тамтешньої молоді. Хід був дуже вдалий. За три роки, 2004-го, 41-річний Дейв підняв над головою Кубок Стенлі.

10. Руслан Федотенко

Киянин дебютував за "Філадельфію" 1995 року. Перший гол закинув знаменитому чеху Домініку Гашеку. Згодом його обміняли в "Тампу". 2004 року стає володарем Кубка Стенлі, відзначившись дублем у вирішальній грі з "Калгарі". Далі грав у нью-йоркських командах та Пітсбургу. Зараз виступає за донецький "Донбас".

1801гру провів у Національній хокейній лізі Дейв Андрейчук. Він є рекордсменом серед українців. Майк Боссі — найкращий за середньою результативністю. У 752 матчах він закинув 573 шайби: в середньому 0,76 за гру.

×