3 травня 2007 року. Колега приходить до офіса й спочатку прямує не до робочого місця, а до мене. Знімає рюкзак і запускає в нього руку. Я знаю, що вона звідти дістане.
Коньяк. П'ятизірковий. Вірменський.
Наталя програла мені парі. Учора мій "Мілан" розбив її "Манчестер Юнайтед" — 3:0 — у півфіналі Ліги чемпіонів. Італійська команда вчетверте поспіль перемогла англійську в історії Кубка/Ліги чемпіонів. За пів місяця "Мілан" виграє турнір, за рік — "Юнайтед".
Потім обидві здали позиції. Особливо — "Мілан". Якщо "МЮ" 2009‑го та 2011-го доходив до фіналу, де програвав "Барселоні" — одній з найкращих в історії футболу, 2013‑го — виграв чемпіонат, 2017‑го — Лігу Європи, то італійський гранд не може здобути значимих титулів 10 років.
Тому дві останні перемоги англійців логічні. 2010-го вони винесли "Мілан" із загальним рахунком — 7:2. А тиждень тому команди зіткнулися у 1/8 Ліги Європи. Італійці проводять гарний сезон, і три тайми з чотирьох виглядали переконливіше. Та клас гравців "Юнайтед" все одно вищий. Чемпіон світу Поль Погба вирішив підсумок дуелі за 3 хв. після виходу на поле. Це міг зробити і лідер "Мілана" Златан Ібрагімович. Але воротар англійців зреагував на удар шведа впритул.
"Юнайтед" — у чвертьфіналі.
Я тішуся тільки тим, що ніякого парі цього разу не укладав.
1 
1
Коментарі