Півзахисник збірної України Анатолій Тимощук, 30 років, переходить із пітерського "Зеніта" до мюнхенської "Баварії", Німеччина. Угоду підписав на три роки з можливістю автоматичного продовження ще на сезон.
До "Зеніту" Тимощук перебрався в березні 2007 року з донецького "Шахтаря", одразу став чемпіоном Росії, а торік виграв Кубок УЄФА. У контракті півзахисника з російським клубом було прописано суму відступних за подальший трансфер — $14 млн. "Баварія" ще взимку гарантувала перерахування цих коштів, і літній перехід Тимощука давно не був секретом — про це кілька місяців тому повідомили віце-президент мюнхенського клубу Карл-Гайнц Румменігге та головний тренер "Зеніта" Дік Адвокаат.
"Баварія" провела невдалий сезон — нині до грандів європейського футболу чотириразовий володар Кубка Ліги чемпіонів не належить. Мюнхенці втратили титул чемпіона країни, поступившись першим місцем "Вольфсбургу", а в Лізі чемпіонів дійшли до чвертьфіналу, де осоромилися в матчі проти іспанської" Барселони". Головна причина невдач — запрошення Юргена Клінсманна на посаду головного тренера команди. Той не мав досвіду роботи з клубом, хибно почав грати за схемою 3-5-2 і потім терміново перебудував її на 4-4-2. На якийсь час це дало результат, але проблеми в обороні завадили мюнхенцям виступати стабільно.
Імовірно Тимощук усередині поля складе пару капітану "Баварії" голландцю 31-річному ван Боммелю. Це має зміцнити позиції в центрі поля і розв"язати руки лідеру атак Франку Рібері, якщо його вдасться втримати у Мюнхені.
— Тимощук грає у досить простий футбол: забрав м"яча — віддав, — коментує "ГПУ" колишній форвард київського "Динамо" Віктор Леоненко, 39 років. — Футболісти з такими ігровими якостями, які перепахують усе поле, можуть спокійно адаптуватися в будь-якому клубі. Тим більше в "Баварії", яка нині до найсильніших клубів Європи точно не належить. Те саме можна сказати і про німецький чемпіонат.
Улітку "Баварію" очолить голландець Луї ван Гаал, учитель фізкультури за освітою. У середині та наприкінці 1990-х він був успішним тренером — виграв Лігу чемпіонів з "Аяксом" і двічі став чемпіоном Іспанії з "Барселоною", використовуючи схему 4-3-3. Проте випав із когорти топ-тренерів, не зумівши вивести збірну Нідерландів до фінальної частини Кубка світу-2002. Останнім часом працював із голландським клубом АЗ і зробив його чемпіоном країни.
1. Андрій Шевченко ("Динамо" — "Мілан")
Перейшов улітку 1999 року за $25 млн. Виграв Лігу чемпіонів, став чемпіоном Італії та найкращим футболістом Європи, двічі — найкращим бомбардиром чемпіонату Італії.
2. Олег Лужний ("Динамо" — "Арсенал")
Одночасно з Шевченком пішов із "Динамо" за $2,9 млн. Став чемпіоном Англії. Грав у Лондоні чотири роки.
3. Сергій Ребров ("Динамо" — "Тоттенхем")
2000-го переїхав до Лондона за $18 млн. Закріпитися у складі не зумів. У "Тоттенхемі" забив 10 голів за два роки.
4. Андрій Воронін ("Баєр" — "Ліверпуль")
Позаторік уродженець Одеси перейшов до складу п"ятиразового володаря Кубка європейських чемпіонів як вільний агент. Сезон, що завершився, провів у німецькій "Герті" на умовах оренди. Нині повертається до "Ліверпуля". Імовірно, його позичать чи продадуть "Штутгарту".
5. Сергій Ателькін ("Шахтар" — "Лечче")
1997 року перейшов до клуба-аутсайдера серії "А", тоді найсильнішої ліги Європи. Забив три голи, але команда вилетіла до першої ліги, й українець мусив перебратися до португальської "Боавішти".
За радянських часів двоє київських динамівців поїхали грати до Італії. 1988-го туринський "Ювентус" купив за $5 млн луганчанина Олександра Заварова і виграв із ним Кубок УЄФА. За два роки генуезька "Сампдорія" придбала за $3 млн корінного киянина Олексія Михайличенка. Уже в перший рік виступів на Апеннінах нинішній наставник збірної України здобув титул чемпіона Італії.
1 
1
Коментарі