Екс-наставник "Динамо" і збірної України Олег Блохін дав розгорнуте інтерв'ю виданню football.ua. Зокрема, розповів про...
Про роботу та сім'ю
У футбол не граю. А в цілому, після періоду в збірній, потім відразу в "Динамо", звичайно, трошки втомився - сильним навантаження було. Але зараз вже відчуваю себе добре. Прагнення до роботи? Дружина помічає першою, бачить, що починаю себе відчувати незатишно, починаю кудись прагнути. Хоча мені і вдома побути приємно. Коли працюєш в тренерському ритмі, вранці йдеш, ввечері пізно приходиш, то сім'ю взагалі не бачиш. Чим дочки дивують? Появою хлопчиків можуть здивувати. Хоча це нормально, звичайно. У нас тут свої розборки. Але це в дружини треба питати. У дочок є своя компанія, гуляють з подружками. Отже, все нормально.
Про пропозиції тренувати
Все зависало на етапі розмов про те, що, мовляв, є такий-то варіант. І на цьому все закінчувалося. Чомусь люди вважають, що в мене якісь нереальні фінансові бажання, що я відразу прошу якусь суму. Європа? Там ринок перенасичений. Можна подивитися, скільки в нас тренерів отримали ліцензію найвищого рівня і як мало серед них активно працюють. Україна? Не топ-клуби нецікаві. Підпишу контракт, а потім він виконуватися не буде. Гаразд, я ще потерплю, але є гравці, їм сім'ї треба годувати. Так що - ні. Маленький, але стабільний клуб? Якщо життя змусить - буду готовий. Треба адже сім'ю утримувати. У мене є сім'я, діти, яких треба піднімати. Тим більше, гроші мають властивість закінчуватися. Днями прочитав, що Тейшейру продали за 50 мільйонів в Китай. Його, начебто, хотів Ліверпуль, інші клуби. Але він вибрав Китай.
Про чемпіонат України
Можу подивитися тільки "Динамо" Київ - "Шахтар". Ну, ще "Дніпро" з "Зорею". Коли ці чотири команди між собою грають, тобто хоч якась боротьба. У решти - все дуже передбачувано. Зрозуміло, що ні "Динамо", ні "Шахтар" не можуть програти "Говерлі" або "Сталі". А на ігри середняків дивитися не особливо цікаво. Скрізь фінансові проблеми, навіть в "Дніпрі" - це взагалі дивно для мене. Кількість команд у Прем'єр-лізі? Я вважаю, що 12 - оптимально. Турнір у два кола, потім перша вісімка грає між собою, а заключна четвірка з'єднується з четвіркою з Першої ліги, і вони вирішують, хто вилітає, а хто залишається. Цікавіше, якщо багато клубів з Першої ліги отримають шанс пробитися в Прем'єр-лігу. Це чисто моя думка.
Про стосунки з гравцями і колегами по цеху
Уміння мотивувати? Треба в гравців питати. Якщо говорять, то, напевно, так воно і є. Як це роблю? Можу взагалі практично не підвищувати тон, а можу влаштувати... Іноді треба струсити гравців. І в перерві теж. Але це треба відчувати, коли і як себе вести. Фергюсон взагалі в Бекхема бутсою жбурляв. У мене бійок не було. Підвищення тону - максимум.
У футболістів є певний час, коли вони повинні працювати. Мене не цікавить, що вони роблять вечорами, куди ходять. Але в цей час вони повинні бути в нормальному стані. Це закон. Подобається тобі тренер чи ні. Я ні за ким не стежив, мене це не цікавило. Але якщо людина приходить з запахом на тренування, якщо у нього очі толком не відкриваються - я не можу не реагувати! У мене в збірній сталася ситуації, коли я трьох відрахував. Я був у шоці, як люди в збірній можуть таке собі дозволити. І в клубі бувало всяке, хоч я давав другий шанс. Але є люди, з якими працювати неможливо.
На телебачення запрошували. Але я сказав, що я тренер, а не експерт. Мене намагаються переконати: "Так це ж одне й те ж". Я кажу: "Ні-ні, тренувати і аналізувати, критикувати - це різні речі". Мені цікавий саме тренувальний процес. Хоча рівень коментаторів на телебаченні мене часто засмучує. Я розумію, що він розповідає не для мене, професіонала, а просто для народу, але деколи таке ліпить: звук відразу вимикаю.
З ким із "Динамо" активно спілкуюся? Із Льошею Михайличенком, Вадиком Євтушенком. З Андрієм Балем спілкувалися, звичайно, поки він був живий. Стосунки з Михайличенком? Було, трохи похитнулися. Це складна ситуація, зараз її обговорювати не хочу. Але ми з ним у всьому розібралися.
Про роботу в "Динамо"
Мені просто не вистачило часу. Сергію Реброву можу побажати тільки успіхів, більше нічого. Мені ж не вистачило часу. Результату не було, але ми б до нього прийшли, будь більше часу. Зовсім трохи більше. В Рамоса "Дніпро" на третій-четвертий рік заграв. Луческу на п'ятий рік хотіли звільнити. Не завжди відразу виходить. У кого-то швидше, у кого-то повільніше. У нас була перебудова команди, прийшло дуже багато нових гравців, вони поступово вливалися, розуміли структуру гри. Новачки, в результаті, освоїлися вже після того, як я пішов. Драгович заграв, Ленс заграв. Мбокані - теж. Тремулінас - не підійшов, а Рафаеля брали ще за Сьоміна. Він у нас грати не хотів. Я пам'ятаю, як-то перед грою він незрозуміло повівся. Я через перекладача питаю: "Ти вийдеш?". Він відповідає: "Так, все о'кей". Потім через 15 хвилин показує, мовляв, міняйте, у мене тут тягне щось. Він спочатку хотів повернутися в Німеччину. Почали залучати Женю Макаренка, він заграв не гірше за Тремулінаса. А француз не міг перебудуватися, у нього інша гра трохи. Він був більше націлений на атаку, а в обороні грав слабше. У "Севільї" у нього досі великі проблеми в захисті.
Я думаю, дали б мені трохи часу - команда показала б себе краще, але зараз міркувати про це сенсу немає.
3 
4166
Коментарі