Мішель Платіні довго мовчав, навіть не з'явився на допит, але розговорився в інтерв'ю L'Equipe.
- Що ви пережили за ці останні тижні?
- Я - в порядку, не турбуйтеся. У житті у мене було багато випробувань, та кожен матч - випробування. Ось тільки зараз моя доля вже не в моїх руках. Не знаю, що буде. Я ніколи так багато не працював як у ці останні три місяці, час пролетів непомітно. Але в принципі жив нормально. Адже все відносно. Коли дізнаєшся, що відбулося в Батаклані (у цьому концертному залі 13 листопада терористи розстріляли 112 заручників), ФІФА і всі ці проблеми здаються такою нісенітницею. Важче довелося скоріше не мені, а моїм рідним - дуже переживають за мене, за те, що зі мною відбуваються такі несправедливості. Адже в цій справі все шито білими нитками, але такий галас підняли - от і результат. Але нічого, прорвемося. Вже років сорок, чую, що я такий-сякий. Коли забивав, коли не влучав, коли був лідером збірної Франції... Хоча говорили і хороше. Завжди хтось тебе любить, хтось ненавидить. Мої недруги зараз раді, що мені зараз дістається по повній. Але я вже не хлопчик, мені шістдесят, я тертий калач.
- Що було найважчим для ваших близьких у цій історії?
- Чути всі ці плітки, все спекуляція. Добре ще що тато не зовсім розуміє, що відбувається. А мами вже немає... Але ж є ще дружина і діти. Вони не такі міцні, як я. Але намагаюся піднімати їм настрій (Посміхається). Що буде - те буде, я за природою фаталіст. Будемо битися. А виграю або програю - подивимося. Повторюю, мені вже шістдесят років, "Екіп" скільки вже про мене понаписували. (Сміється.) Чого тільки не бачив у своєму житті, тепер подивимося, як все складеться цього разу.
- У вересні, коли в Цюріх прилетіла слідча бригада, зрозуміли, що над вами згущуються хмари?
- Ні, я думав, приїхали просто запитати щось про Катар і Росію. Я не зробив нічого поганого, так чого панікувати!
- Ви відлучені від футболу на вісім років комітетом ФІФА з етики. Будете звертатися в апеляційну раду?
- Спочатку треба дочекатися мотивування звинувачення, а потім будемо діяти, можливо, звернуся до спортивного арбітражного суду. Є певна процедура, якої потрібно дотримуватися. Так що чекаємо, чекаємо, чекаємо... Комітетові з етики поки було не до мотивувань - Різдвяні свята. Але вони з самого початку затягують справу. У спорті взагалі досить повільно все розслідують, але в нашому випадку їм було дуже важливо тягнути до 26 січня (останній день, коли можна виставити кандидатуру на вибори президента ФІФА).
- Будете балотуватися на посаду президента ФІФА?
- Ні. Я знімаю свою кандидатуру. У мене немає ні часу, ні можливостей зустрічатися з виборцями, опонувати іншим кандидатам. Зосереджуся на захисті від цих звинувачень, хоча там вже немає ані корупції, ані фальсифікацій, взагалі нічого немає...
- Значить, вся справа просто в нестачі часу?
- Так, вся справа в часі, але не тільки. Про яку перемогу у виборах можна говорити, якщо я не можу провести виборчу кампанію! Хоча, коли Блаттер оголосив про те, що йде (2 червня, через п'ять днів після того, як його переобрали на з'їзді ФІФА) я отримав 150 заяв про підтримку своєї кандидатури. Сотня офіційних листів з федерацій плюс півсотні обіцянок про підтримку. За якихось два дні! Але зараз треба дотриматися певної черговість дій. Спочатку дізнатися мотивування (звинувачень), потім спортивний арбітражний суд, потім комісія (спеціальна комісія з виборів президента ФІФА), де голова - Доменіко Скала - заявив, що я хімічив з підрахунком голосів. (Криво посміхається.) Я боєць по життю, але зараз мені не дають захищатися.
- За півроку перетворитися з головного кандидата в президенти ФІФА в людину, відлучену від футболу...
- Всю кашу заварив Блаттер, він хотів моїй крові, був проти того, щоб я перейшов у ФІФА. Він часто говорив, що я буду його останньою жертвою, але пішов на дно разом зі мною. Точно знаю, що вони копали під мене.
- Чи не думаєте, що зняття своєї кандидатури інтерпретують як визнання провини в цій справі?
- Ви хочете, що б я нагадав вам всі ці звинувачення? Перше. Блаттер мені винен гроші. (Б'є по столу долонею.) Друге. ФІФА вирішує, яким чином перерахувати мені гроші. Третє. Пан Каттнер (Фінансовий директор) зв'язується зі мною і каже, як все вони зроблять. Четверте. Я посилаю їм рахунок-фактуру. Через десять днів мені перераховують суму. Я все декларую для податківців. Я отримав гроші, які Блаттер був мені винен за роботу протягом чотирьох років. Я отримав рахунок-фактуру. Я виконав все, що ФІФА мені сказала зробити. Але виникає питання: чому все сталося через дев'ять років? Не знаю, це до них питання.
- Але вам самому не здалося дивним, що розрахувалися з вами так пізно?
- Почекайте! Я ж домовлявся ні з ким-небудь, а з президентом ФІФА. Якби я нічого не зробив, хіба ФІФА з усіма своїми юристами і фінансистами перерахувала б мені гроші? До того вже через п'ять років "за давністю" вони мали право взагалі мені нічого не платити. Я можу тільки себе винити, що не прискорив цю справу. Але ж повністю довірився ФІФА і її президенту.
- Не шкодуєте, що взяли ці гроші?
- Ні. Хоча, можливо, краще було б, якщо б вони сказали: "Не можемо вам заплатити, треба було вам раніше ворушитися". Ось чому мені все це здається несправедливим - ФІФА ж могла нічого не платити "за давністю".
- Але ви розумієте, що для всіх це дивовижний випадок: людина отримує 1,8 мільйонів євро через дев'ять років після виконаної роботи!
- Послухайте, є люди, які мені винні гроші вже років тридцять. Але як тільки я вимагатиму, вони повернуть борг. Ну, така я людина, у мене є принципи. Блаттер повинен мені гроші? Тоді повинен заплатити. Коли я винен комусь, прагну повернути гроші якомога швидше. Але Блаттер - інший. Тільки один приклад. Мій контракт з ФІФА (на 300 тисяч швейцарських франків на рік), знаєте, коли я його підписав? У січні 1999 року, хоча я на той час вже рік працював на них. У серпні 1998 року, я прийшов до нього (Блаттера) і запитав, чи є якісь труднощі з виплатою мені зарплати. Він сказав, що є.
- У цій історії всіх дивує ваше легковажне ставлення до грошей...
- Не в грошах щастя. Можливо, таке ставлення до грошей, бо з сімнадцяти років в цьому плані не маю жодних проблем. Так, я знав, яка була зарплата у Жака Лямбера (президент організаційного комітету Євро-2016), тому що це я як генеральний директор організаційного комітету КС-98 її виписував. Зараз я знаю, скільки отримують директори УЄФА. Але ніколи я не знав, скільки отримують мої партнери по команді. Ніколи! Це мене не цікавило. Знаю, скільки маю я, а в іншому, у фінансовому плані - чайник.
- У цій історії з грошима підозріло те, що перерахували їх вам якраз напередодні переобрання Блаттера у 2011 році...
- Які вибори! Він був єдиним кандидатом. Мені кажуть про 2011-й рік, але я міг їх отримати і перед КС-2014 або перед виборами в 2007-му. Вигадують чогось...
- Як гадаєте, хто за всім цим стоїть?
- Гадки не маю. Коли ми з ним (з Блаттером) з'являлися разом, люди мене впізнавали, а не його. У нього завжди були складні стосунки з Платіні, з Беккенбауером. Він любить футболістів, але не любить опинятися в їх тіні.
- Ви хотіли виставити свою кандидатуру на виборах президента ФІФА - чи не в цьому причина?
- Взагалі ставлення в Цюріху (там штаб-квартира ФІФА) до президента УЄФА - будь то Мішель Платіні або хтось інший - дуже негативне. Втім, це взаємне.
- Тобто ФІФА і оточення Блаттера могли бути проти вашої кандидатури?
- Більшість членів ФІФА були за мою кандидатуру, значить вся справа в керівництві ФІФА - вони напружилися.
- А чого вони боялися?
- Те, що я всіх розжену. Таке ж ставлення до мене було і в УЄФА, коли я став президентом в 2007-му. Якщо хтось все це і задумав - швидше за все керівництво ФІФА. Більше нікому. Усі, хто в ФІФА на виборних посадах, цю справа ігнорували. Інша справа - апарат. Адміністрація - велика сила.
- Наскільки можна довіряти комітетові з етики?
- Ні на йоту! Ці п'ять чоловік вирішують питання життя і смерті, можуть когось відлучити від роботи на вісім років або довічно. З якого дива! Хіба хтось може заборонити людині працювати! Ну, можна зрозуміти, якщо мені заборонять з'являтися в ФІФА, але УЄФА то тут при чому! При чому тут чемпіонат Європи! Хто може мені заборонити поїхати в Ліон - відкривати новий стадіон! Адже Жан-Мішель Ола (президент "Ліона") вже надіслав мені запрошення.
- Але ви ж не були присутні на жеребкуванні груп Євро-2016?
- Це я домігся для Франції Євро-2016. І мені тепер забороняють бути на жеребкуванні. А скоро мені взагалі заборонять з'являтися де б то не було. Але що-небудь придумаю. Я запитав у Жака Лямбера, чи не потрібен йому волонтер, можливо, шофер - а що, я можу! Він сказав: Не турбуйся, я тобі дам запрошення. Зглянувся! (Сміється.) Я послав лист до ФІФА, запитав, що мені можна і що мені не можна. Багато хочуть зустрітися, поговорити з Мішелем Платіні не як з президентом УЄФА, а як з бомбардиром чемпіонатів Європи, колишнім капітаном збірної Франції. Чекаю від ФІФА відповіді.
- А якщо з вас знімуть санкції, повернетеся на роботу в УЄФА президентом?
- Хороше запитання, але зараз не можу нічого сказати. Нічого не ясно...
- Ви кажете, що невинні, проте не хочете виправдовуватися. Але вся ця історія може дуже підмочити вашу блискучу репутацію...
- А що мені залишається робити! ЗМІ розперезалися щосили, особливо на початку. Що тільки не писали! Про корупцію, про чорну касу, про фальсифікацію голосування... Як усе це спростовувати? Тому й мовчав.
- Зепп Блаттер часто вас згадував останнім часом, називав вас "чесною людиною", "зіркою"...
- Я давно знаю цього типа. Знаю, що від нього чекати і що значать його слова. Він ніколи не говорить про когось просто так, завжди є якийсь особистий інтерес. Не знаю, чому він каже, що я зірка. Хоча це так воно і є. Коли ми йшли кудись разом, люди більше звертали увагу на мене, а не на нього. Але все-таки я хотів би його побачити на з'їзді ФІФА у вересні, сказати спасибі за сорок років роботи. Чисто по-людськи, це треба зробити. Він - не проста людина, оригінальний. У нього своє поняття про добро і зло, про все на світі, він розумний, чарівний, підступний, йому - вісімдесят - прожив цікаве життя. Правда, кінцівка не вдалася. Але в мені більше немає до нього жалості, хоча згоден: він багато зробив для футболу. Якась проста операція - перерахування двох мільйонів швейцарських франків - може перекреслити все життя, тридцять, сорок років кар'єри.
- Ви говорите про цікаве життя, прожитого Блаттером. Але ваше не менш чудове. Починали з академії "Нансі", і піднялися до самої вершини - кандидата в президенти ФІФА...
- Але хочу зауважити: я ніколи особливо не рвався у ФІФА. Тільки відставка Блаттера дала мені поштовх. Мені краще залишитися в УЄФА, ось це - моє. ФІФА стала вимушеною необхідністю. Треба було, щоб я повернув їх обличчям до футболу. Зараз жоден з кандидатів у президенти не говорить про футбол. Та вони його просто не знають і не розуміють. Я вагався, висувати свою кандидату чи ні. Але комітет з етики все вирішив за мене - спасибі йому за це!
- Але все-таки є певна логіка в тому, що ви виставили свою кандидатуру. Невже це не лестило вашому самолюбству?
- Я приймав це як долю, але особливої радості не було. Для всіх ФІФА - це щось супер. Але у мене особлива думка на цей рахунок.
- Ваша все життя - у футболі, з самого дитинства...
- Але з деякого часу я не у футболі - зробився юристом.
- А чим могли б зайнятися, якщо все-таки з вас не знімуть дискваліфікацію?
- Не знаю. Ще не думав про це. Поки всі думки про те, щоб виправити цю несправедливість. Я не боюся за майбутнє мене. Довіримося небесам.
- Досі небеса вам сприяли...
- Так. І, сподіваюся, так буде завжди.
- Ви вірите в себе і свою зірку?
- Я вірю в мою сім'ю, думаю про здоров'я близьких і про багато інших речей. Життя - це не тільки футбол. Але футбол як був, так і буде частиною мого життя. Якщо знімуть дискваліфікацію до виборів, знову буду президентом УЄФА. Або ж влаштуюся в який-небудь клуб... Але поки діє дискваліфікація. Хоча не можу зрозуміти, з якого дива комітет з етики прийняв таке рішення - ще до суду! Але коли тебе дискваліфікують навіть на три місяці, ЗМІ все одно мочать по повній.
2 
4166
Коментарі