Збірна України перемогла в товариському матчі збірну Грузії 2:1. Гра проходила на нейтральному полі в Австрії. Перші висновки після матчу:
1. Уся гра українців в обороні нагадувала перші 20 хвилин виїзного матчу проти Люксембургу. Якби не Бойко могли би програти. Щоб не говорили тренери перед матчем про його важливість, футболісти краще них знали, що гра прохідна й "вилізати із шкіри" – не обов'язково. Загалом найбільш вірогідним підсумком мала бути нічия, але Україні пощастило більше.
2. Грузини переважали нас за кількістю ударів у площину воріт і кількістю створених моментів. Це ганьба для команди, яка претендує на те, аби увійти в першу десятку європейських збірних. Наших урятувала вища виконавська майстерність окремих гравців. Якщо у неділю не з'явиться агресія і командна гра – бути біді.
3. Артем Кравець довів, що нині в нападі він – безальтернативний варіант. Навряд чи ми побачимо на полі у Львові Селезньова чи Будківського. Впевнено можна казати, що у грі з Люксембургом окрім нього вийдуть в основі Хачеріді, Степаненко, Ярмоленко й Коноплянка. Над рештою позицій тренерам треба подумати.
4. Більшість грузинських атак проходила через наш правий фланг захисту. Морозюк, звісно, видав шикарний гольовий пас на Коноплянку, але був безпорадний в обороні у другому таймі. Павло Ксьонз теж не виглядав непрохідною стіною. Хто разом із Ярмоленком відповідатиме за цю ділянку поля у грі з Люксембургом – загадка.
5. Консерватор Фоменко навряд чи доручить захист воріт Денисові Бойку. Швидше за все у Львові стоятиме П'ятов. Головне, аби в нього не було стільки роботи, скільки мав Бойко.
Коментарі