Сьогодні, 18 серпня, київське "Динамо" зіграє перший матч раунду плей-офф Ліги Європи з болгарським "Літексом". Матч пройду у місті Ловеч о 19:45. Пряма трансляція на телеканалі 2+2.
Кореспондент "Gazeta.ua" прибув у Ловеч напередодні.
- Шевченко приїде? – запитує мене адміністратор тризіркового готелю "Ліана" у п'ятидесятитисячному Ловечі майже одразу після заселення. Мушу його розчарувати і твердо хитаю головою.
Про перелам щелепи у Шеви було відомо ще до відльоту, а тут, у "Ліані" безперебійно та безкоштовно працює Інтернет, і я встиг одним оком глянути на уточнюючу інформацію: Андрій у Мілані. Консультується у лікаря, що вправляв йому обличчя після того жахливого зіткнення у лютневому матчі "Мілан" - "Кальярі" 2005-го.
Крім Шевченка, адміністратор ідентифікує серед динамівців Мілевського, Ярмоленка та Гусєва. Останнього він теж не побачить: я прикладаю руку до своєї гомілки і пояснюю причину.
Болгарин повідомляє, що на матчі очікується аншлаг. Усі квитки стадіон "Літекс" продані: взагалі він уміщує 10 тисяч, але на єврокубкових матчах – сім. Мій новий знайомий уболіває за "Баварію": вечором у середу вона без проблем обіграла "Цюріх" і наступного дня адміністратор з гордістю походжатиме холом готелю у футболці "Зірки Півдня".
У містечку натомість футбольних симпатиків іноземних топ-команд обмаль – зустрів одного у футболці "Ліверпуля" з восьмими номером та написом "Джеррард" на спині. На прогулянку вирушив, пересиливши себе. У майже 30-градусну спеку більше кортить поплавати у готельному басейні. Це вже увечері повіє довгоочікуваною прохолодою, і після перегляду в барі матчу "Баварія" - "Цюріх" буде приємно повертатися до готелю, усвідомлюючи захищеність від сонячних променів.
Утім, якщо бути точним, у барі вдалося подивитися тільки перший тайм мюнхенського поєдинку. Розпочинався він пізно, а Ловеч явно не пристосований до нічного життя. Усі бари зачиняються, щонайпізніше, о 23.00, у неділю, як не дивно, не працюють взагалі, а в суботу – за скороченим графіком.
Не варто і говорити, що близько 23.00 містечко, до речі, непогано освітлене у центрі, вимирає. Звичайно, трапляються закохані, і я взагалі радію за тамтешніх хлопаків – дівчатка тут, що треба. Симпатичні, а довжину ніг підкреслюють короткі шортики – у них майже кожна. Шкода тільки, російської не розуміють, як та світловолоса білявка, що наливала мені "Загорку", тому імпульсивно даю слово засвоїти болгарську, але після італійської.
Пиво "Загорка" тут скрізь і всюди, за пляшку треба віддати 1,7-1, 8 леви, а трохи раніше за 20 євро мені у відділенні місцевого банку, ретельно вивчивши паспортні дані та занісши їх у відповідну базу, видали натомість 39 левів.
Афіші, які сповіщають про прийдешній матч, тут скромно облаштовані на телефонах автоматах. З виразним написом "Літекс – назавжди". Впадає в очі інше: на кожному стовпі, дереві, вітрині, на вхідних дверях нашого готелю облаштовані "некрологи". Виявляється, у Болгарії, коли людина померла, таким чином прийнято сповіщати про це всіх: фото і коротенький текст небіжчиків та запрошення на похорон. А за 9, 40 днів, півроку, рік – на поминання.
Особливо вразило фото молодої, судячи з усього загиблої, пари, Цветки та Ванко, поблизу магазинчику, де хотілося б придбати автономні болгарські товари, а він виявився забитим товарами китайського народного вжитку.
Нічого дивного: старші колеги були в "радянській" ще Болгарії. Розповідають, що тоді тут була купа місцевих цигарок, які експортували до Союзу, а навзамін отримували дешеву нафту і газ. Зараз Болгарії живеться сутужно і місцевим мешканцям треба дуже постаратися, щоб знайти пристойну роботу. Бідність та запущеність будинків очевидна.
Але матеріальні негаразди не здатні вплинути на любов до футболу. На сніданку місцевий дядечко, статечний такий, років 50, сам зав'язує розмову з українськими журналістами. Він захоплено говорить про "Динамо" 80-х, а з найбільшою пошаною вимовляє прізвище Бєланова. За киянами точно стежить прискіпливо: без проблем пригадує склад 75-го року.
- Онищенко, Рудаков! – великий палець болгарина миттєво здіймається нагору.
Не завадило б нинішньому поколінню динамівців не розчарувати місцевих. Або, принаймні, не дуже розчарувати.
3 
4166
Коментарі