Ексклюзиви
пʼятниця, 26 січня 2018 11:09

Помер Валерій Брумель

Помер Валерій Брумель
Брумель став однією з перших радянських зірок планетарного масштабу. Фото: aif.ru

26 січня 2003 року в Москві помер 61-річний Валерій Брумель – легендарний радянський стрибун у висоту, рекордсмен світу й олімпійський чемпіон Токіо. У розпал кар'єри Брумель потрапив в аварію, після якої ледь не втратив ногу.

Брумель став однією з перших зірок радянського спорту воістину планетарного масштабу. Перемога в традиційному американському виді спорту, голлівудська посмішка і три титули кращого спортсмена світу зробили Брумеля неймовірно популярним в Америці на початку 60-х. Оскільки Радянський Союз продовжував залишатися для них країною-загадкою, американці зіставили сходження Брумеля з початком космічної ери. "Людина-супутник", "зоряний стрибун", "космічний Брумель" - це лише частина визначень, яких він удостоївся за океаном, встановлюючи неймовірні світові рекорди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олімпіаду в Римі виграли радянські спортсмени

Упертий характер, відкритість і вміння себе подати, рідкісні якості для радянських спортсменів тієї епохи, зробили Брумеля популярним по обидві сторони океану. У ті часи було неможливо уявити, що радянський спортсмен виступає не заради Батьківщини, слави або самовдосконалення, а заради грошей. Навіть зараз багато наших спортсмени соромляться говорити про грошової мотивації, як ніби в цьому є щось ганебне. На початку 90-х Брумель одним з перших зізнався, що виступав виключно заради грошей, а спорт був для нього єдиною можливістю добре заробляти. У 1962 році він наполіг, що лише на публіці оголосити про передачу премії "Золота каравела Колумба" музею спорту СРСР, а насправді приз став власністю Брумеля.

Брумель одним з перших зізнався, що виступав виключно заради грошей, а спорт був для нього єдиною можливістю добре заробляти

Блискуча кар'єра Брумеля обірвалася 5 жовтня 1965 року. Потрапивши в аварію на мотоциклі в одному з московських тунелів, стрибун міг втратити ногу і навіть померти від втрати крові. Роздрібнена права ступня трималася на одних сухожиллях, і про продовження кар'єри можна було забути. Більш того, Брумель дивом уникнув ампутації і переніс за кілька років понад 30 операцій. Але користі вони не принесли. Він до останнього не втрачав надії повернутися в спорт і через три роки після операції пройшов відновлення в клініці академіка Ілізарова. І унікальний метод відомого травматолога допоміг йому повернутися на легкоатлетичну доріжку і взяти висоту 209 см. Можливо, Брумель досяг би і більшого, якби не порвав Ахілл і був змушений завершити кар'єру вже остаточно, залишившись інвалідом другої групи.

На Олімпіаду-1972 Брумель був запрошений в якості почесного гостя, проте до Мюнхена так і не долетів. Прямо в аеропорту Шереметьєво його літак зняли з рейсу, а під час обшуку знайшли у Валерія заборонену валюту. Скандал вдалося зам'яти, але про виліт за кордон вже не могло бути й мови. Більш того, атлет став невиїзним до падіння Радянського Союзу. Як згодом згадував сам Брумель, таким чином його покарав тодішній голова Спорткомітету СРСР Сергій Павлов за дружбу з родиною Микити Хрущова. Також Брумель розповідав, як під час перебування у Франції намагався торгувати чорною ікрою.

Через рік після Ігор в Мюнхені олімпійська чемпіонка з виїздки Олена Петушкова вийшла заміж за Брумеля. Їх називали тоді найзірковішою парою радянського спорту, однак їхній шлюб проіснував всього півтора року. Занадто непоступливими характерами володіли обоє. В результаті дочка Влада виховувалася без участі батька і з тих пір з ним навіть не бачилася. Раніше у Брумеля розпався і перший шлюб зі Світланою Лазаревою, яка пішла з сім'ї, залишивши покаліченого чоловіка виховувати сина наодинці.

Після вимушеного завершення кар'єри Валерій Брумель зайнявся літературою. У співавторстві з письменником Олександром Лапшиним він видав романи "Над планкою є висота" (присвячений Гавриїлу Ілізарову) і "Не зрадь себе", який був переведений на сім мов світу. Брумель спробував себе і як драматург, написавши п'єси "Доктор Назаров", "Олімпійська комедія", "Рев трибун" і "Не зрадь себе". За участю Брумеля поставлено оперету "Золота каравела".

У свій час вважалося, що пісня Володимира Висоцького "Висота" присвячена Брумелю. Про це атлету нагадували на багатьох заходах і при врученні численних премій. Але як пізніше згадувала його вдова Світлана, Висоцький присвятив цю пісню іншому стрибуну - сучасникові Брумеля Віктору Большову. Однак зараз в пам'яті людей уособленням цієї пісні залишився Брумель як головна зірка тієї епохи.

Зараз ви читаєте новину «Помер Валерій Брумель». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 4166
Голосування Чи підтримуєте те, що українські спортсмени зі зброєю захищають нашу країну від вторгнення РФ?
  • Так. Це - громадянський обов'язок, а частина з них ще й представляє клуби ЗСУ
  • Не зовсім. Вони мають прославляти Україну на спортивних аренах і закликати світ підтримувати нашу країну
  • Усі методи хороші. Головне - не бути псевдопатріотами, як Тимощук
Переглянути