За 25 років років незалежності українські спортсмени брали участь у 6 зимових та 6 літніх Олімпіадах. На футбольному Кубку світу ми грали лише раз, 2006-го, зате дійшли до чвертьфіналу.
"Gazeta.ua" виокремлює 5 найзнаковіших подій в українському спорті за чверть століття.
1. Золота медаль Оксани Баюл на Олімпійських іграх
У лютому 1994 року на Олімпіаді в норвезькому Ліллегамері світ згадав казку Андерсена про Попелюшку. Або про Гидке каченя. Фавориткою у змаганні фігуристок одиночниць була американка Ненсі Керріган. З нею мала суперничати француженка Сурія Боналі та німкеня Таня Шевченко. Однак несподівано плани фавориток сплутала 16-річна українка Оксана Баюл. Після короткої програми вона йшла другою, поступаючись Керріган, але в довільному танці відкатала так, що всі сумніви відпали – саме Оксану проголосили олімпійською чемпіонкою. Підсумки змагань стали настільки несподіваними для організаторів, що вони годину шукали платівку з українським гімном для церемонії нагородження.
Це була перша олімпійська золота медаль в історії України.
2. Футбольний матч Росія – Україна
У відборі на Євро-2000 наші потрапили в одну групу з таким суперником, про зустрічі з яким тепер доведеться забути – збірну Росії тоді вважали фаворитом у боротьбі за другу путівку. Першу всі віддавали тодішнім чемпіонам світу, збірній Франції.
Після трьох турів, здавалося, одного суперника ми вже викинули за борт. Восени 1998-го Україна виграла 3 стартові поєдинки, а Росія 3 програла. Якраз у стартовій грі відбору суперники зустрілися в Києві. Українські телеканали запустили скромну рекламу, "найобразливішими" словами в якій були: "Куме, та ми їм настукаємо". Росіяни завелися, але на футбольному полі довести нічого не змогли й програли - 2:3.
Однак 1999-го суперників наче підмінили. Українці ледь не кожну гру закінчували внічию. 1:1 - вдома з Ісландією, 0:0 - на виїзді з Вірменією. Дві нульові нічиї із чемпіонами світу, французами, сприймалися як належне. Могла бути й п'ята нічия, але Шевченко одним рухом заробив пенальті у Рейк'явіку, а Ребров подарував нам перемогу. Росіяни натомість лише перемагали, зокрема, й французів у Парижі - 3:2. Все вирішував останній тур. Франція вдома приймала Ісландію, а Росія – Україну. Ми мали 19 очок, Франція і Росія – по 18.
Перед грою в Москві 9 жовтня 1999 року почалася така розкрутка, що невинні українські "ми їм настукаємо" здавалися дитячим лементом. Із властивою тільки їм злістю, росіяни малювали в рекламному ролику глухе українське село без світла. Там, засмучені поразкою, сваряться чоловік із жінкою. Дружина спересердя кричить: "Це ж не я на воротах стояла!" Хто тоді знав, що ці слова виявляться пророчими! Був і заголовок в "Советском спорте": "Бей, хохлов, (прізвище футболіста збірної Росії – ред.), спасай Россию"
У першому таймі росіяни нас переважали. Хоча Україна й не відсиджувалася в обороні, але нагод мала значно менше. У другому таймі ми вирівняли гру. Але на 75-й хв англійський суддя Еллерей поставив штрафний у наші ворота. Карпін пробив, м'яч зачепив коліно захисника Головка й влетів у ворота.
Здавалося, життя закінчилося. Але за кілька хвилин Шевченко неймовірним ударом змусив Філімонова закинути м'яч у свої ворота. Коли в покійного нині Андрія Гусіна росіяни поцікавилися враженнями від гри, він відповів: "Це ж не я на воротах стояла!"
3. Бій Віталія Кличка із Ленноксом Льюїсом
У Лос-Анджелесі 21 червня 2003 року британський боксер Леннокс Льюїс, чемпіон світу серед важковаговиків, мав битися з канадецем Кірком Джонсоном, однак той несподівано травмувався. Леннокс запропонував бій українцеві Віталію Кличку. Той одразу погодився. З перших раундів ініціативою заволодів Кличко. Віталію навіть удалося добряче струсонути чемпіона. Однак не вдалося довести справу до нокдауну. А у самого Кличка була розбита брова. Кров заливала око. В 5-6 раундах британець перехопив ініціативу. Ніхто не знав, як би завершився бій, якби не рішення лікаря зупинити поєдинок. Перемога дісталася Ленноксу. Віталій програв, але це був той випадок, коли за поразку не соромно.
Льюїс здобув сумнівну перемогу, реванш суперникові так і не дав, бо завершив кар'єру.
4. "Золотий м'яч" Андрія Шевченка
2004-й був роком проведення фінальної частини Євро, але його виграла скромна Греція без жодної "зірки" у складі. У Лізі чемпіонів перемогу здобув такий же неяскравий "Порту", де головною "зіркою" був тренер Жозе Моуріньйо. Стало ясно, що ані Євро, ані Ліга чемпіонів не зможуть мати вирішальне значення у визначенні найкращого футболіста року.
Переможця оголосили у грудні. Але ще за місяць до того стало ясно, що найбільші шанси має Андрій Шевченко, який привів "Мілан" до титулу чемпіона Італії і блискуче грав за збірну у відборі на Кубок світу-2006, особливо під час виїзного матчу проти Туреччини.
За підсумками опитування капітан збірної України здобув 175 балів і випередив свого основного конкурента португальця Деку на 36 пунктів. Третім був бразилець Роналдіньйо. Вирішальною стала блискуча гра Шевченка у матчі проти збірної Туреччини (3:0), де він відзначився двічі.
Вперше українця визнали найкращим футболістом Європи: Олег Блохін та Ігор Бєланов здобували цей приз у радянські часи і за меншої конкуренції, бо тоді на приз претендували тільки європейці.
5. Перемога жіночої збірної України з біатлону на Іграх-2014
На Олімпіаду-2014 в Сочі в України підібралася напрочуд сильна біатлонна команда: сестри Вікторія і Валентина Семеренки, Юлія Джима і Олена Підгрушна. В естафеті 4х6 км Віта і Юля після перших двох етапів відірвалися від переслідувачів. Після стрільби лежачи Валентина ще збільшила відрив. Але на стійці змарнувала все. З перших п'яти патронів Валя закрила лише дві мішені. На решту залишилося три додаткові постріли. Валентина зібралася і відстріляла влучно. Олена Підгрушна бігла останній етап. Наш капітан схибила одного разу на стрільбі стоячи. Росіянки бігли другими і їхній коментатор радісно вигукнув під час промаху Підгрушної. Однак Олена першою пішла зі стрільбища, а на останньому відрізку дистанції лише збільшила швидкість. Росіянки не мали жодного шансу. Лише їхні уболівальники сипали прокльонами на адресу Олени.
Це були останні мирні дні. Невдовзі Росія розпочне неоголошену війну проти України.
1 
4166
Коментарі