Президент київського "Динамо" в інтерв"ю російському виданню розповів про щасливу знахідку тренера Сьоміна, а також чому до Києва не приїхали працювати іноземні фахівці з Заходу.
- Ігор Михайлович, запрошуючи в команду Сьоміна в грудні 2007-го ви безумовно ризикували. З позиції досягнутого результату можна пригадати крилату фразу: "Хто не ризикує - той не п"є шампанське"?
- Незалежно від результату я вірив і продовжую вірити в тренерський талант Юрія Павловича. На мій погляд, фахівців такого класу можна перерахувати на пальцях однієї руки що в Росії, що на Україні. Сьомін з першого дня своєї роботи в Києві перебудував тренувальний процес, налагодив дисципліну, встановив прекрасний мікроклімат в команді.
- Ще до приходу Юрія Павловича ви проводили переговори з різними фахівцями зі світовим ім"ям - Хітцфельдом, Ле Гуеном, Еріксоном, Ульє. І хоча футбол не визнає слова "якби", але ви зараз не замислюєтеся про те, що все могло в житті "Динамо" скластися інакше? Краще або гірше, але інакше.
- Не замислювався. Я щасливий, працюючи з Сьоміним. Для нас російський тренер - просто знахідка. Ми ж говоримо на одній мові, у нас єдиний менталітет. А що стосується переговорів з перерахованими вами фахівцями, то я ніколи не приховував цей факт. Хітцфельд побував на нашій базі в Конча-Заспі, прилітав до Києва і Еріксон, з Ле Гуеном ми вже узгодили умови контракту, але працювати на Україну його не відпустила дружина. Ближче за всіх до роботи в "Динамо" був Жерар Ульє. Ми вже підписали угоду, вона набувала чинності з 1 липня 2007-го, проте француза підвело здоров"я.
- Трохи раніше Сьоміна в команді з"явився і новий генеральний директор Резо Чохонелідзе. Знову ж таки, як ви сказали, людина з нашим менталітетом, але з величезним досвідом роботи в Італії. Можете оцінити його внесок в загальну справу?
- Він безцінний! Людина, що займала ключові пости в структурі "Мілана", дуже швидко розібралася в наших проблемах. Можливо, для ока простого вболівальника робота Чохонелідзе і не така помітна, але. у всіх командах системи київського "Динамо" з"явилися тренери з фізпідготовки, в кожній тепер йде робота з гравцями по амплуа. Резо вирішує величезний спектр оргпитань. Квартири, машини, вирішення якихось сімейних проблем у футболістів - все тримається на гендиректорі.
- Саме за Сьоміна стали лідерами "Динамо" Артем Мілевський і Олександр Алієв, які багато років ходили в розряді "тих, що подають надії".
- І Юрій Павлович, і Резо мають безпосереднє відношення до прогресу хлопців, які за рік стали основними не тільки в "Динамо", але і в збірній України. Вони змусили Мілевського і Алієва узятися за розум. Я завжди говорив Артему і Саші: любіть футбол! Не можна трішки грати, трішки гуляти, трішки випивати. Потрібно себе віддавати без залишку! Життя футболіста коротке. У 17-18 років вони виблискували на небосхилі, а заграли тільки в 23. Виходить, шість років втратили. І в грошах, зокрема.
3 
4166
Коментарі