"Попиту на українських футболістів в Європі немає. Ми конкуруємо з Аргентиною, Бразилією та Африкою"

Як правило, футболісти не найосвідченіші люди. Десь 20 років тому багато клубів користувалися безграмотністю гравців. Виникла потреба у послугах кваліфікованих юристів. З часом вони переросли у футбольних агентів.

Цей вид діяльності вже давно існує на Заході. В Америці взагалі модно шукати роботу через агентів. Це стосується не тільки спортсменів чи акторів, але й інших професій. Агент надає послуги, забезпечує юридичний супровід і отримує за це гонорари.

Ринок футболу дуже великий і багатонаціональний. Траплялися випадки, коли агенти користувалися своїм становищем і вимагали від футболістів виконання якихось непотрібних обов'язків. Чи навпаки — гравці не виконували своїх обов´язків. Всі ці справи розглядалися ФІФА. Федерація була ними завалена.

Щоб врегулювати цей бардак, кілька років тому прийняли рішення і по-новому прописали діяльність агентів. Тепер такими справами займається не ФІФА, а загальні суди. З цього моменту робота агентів трохи видозмінилася — стала більш регульованою.

Агенти почали організовуватися у компанії — агентури. Це пов´язано з податками. Всі платежі від футболістів агентам і від клубів проходять прозоро. Компанії залучають цілі групи фахівців — скаутів, психологів, тренерів з фізпідготовки. Також агентури займаються пошуком рекламних контрактів для футболістів. Такі спортивні фірми ведуть гравця, розкручують його бренд і тим самим відпрацьовують свої гроші.

Для серйозного і розкрученого футболіста з ім´ям агент потрібен у момент підписання контракту. Я б навіть сказав, що такому гравцеві знадобиться грамотний юрист, який може вичитати контракт.

Якщо говорити про молодих футболістів, то їм потрібна допомога. Без агентів їм дуже важко запустити свою кар´єру. Тому Чіп і Дейл поспішають на допомогу. У розвинених футбольних країнах агенти і скаути шукають футболістів з 14-15 років. Вони їх ведуть, розмовляють з батьками, вибудовують плани, виступають радниками та інвестують у гравця — допомагають родині, купують екіпірування, наймають окремих тренерів, які розвивають хлопця.

У цій ситуації виникають конфлікти інтересів. Футбольні клуби також претендують на талановитих гравців. Агенти виступають від імені футболістів. Так виникає баланс, який допомагає хлопцям розвивати кар´єру. Досвідчені скаути з агентур шукають для молодих спортсменів команди, які відповідають їх рівню, і фахівців, які можуть їх розкрити.

В Україні агенти — це якісь демони, які просто отримують гроші. Це не так. Робота агента важка і вимагає великих знань, досвіду і контактів. Не все так просто.

Окремо ще можна виділити менеджерів. Вони надають послуги подібного плану, але футбольним клубам. Наприклад, команда хоче купити гравця. Скаути клубу слідкують і ведуть його. Але якщо трансфер дуже дорогий, то власник команди чи інвестори використовують незалежну думку. Для цього звертаються до послуг незалежного скаута, який дає свою оцінку.

Як це виглядає на практиці? В агентуру надходить замовлення. Скаут прилітає на матч, але не знає, за ким слідкуватиме і для якого клубу. Перед стартовим свистком тобі називають ім´я гравця. Ти дивишся гру, пишеш рапорт про футболіста і висловлюєш свою думку. Вважається, що у своїх скаутів може бути замилене око і потрібен нейтральний погляд. Потім рапорти порівнюють. До таких дій вдаються, коли інвестують великі гроші.

Цей бізнес став дуже технічним — вираховується ТТД, модель футболіста і команди. Кожен тренер має свій ігровий стиль, який відповідає певним модельним показникам гравців. Коли їх порівняти, то можна з певною долею впевненості сказати, що цей футболіст, якщо психологічно впорається із ситуацією, зможе підсилити команду.

Кожен обирає свою дорогу. Дехто вважає, що батьки — це найкращі порадники. Як правило, це не зовсім так. Іноді потрібно приймати дуже складні рішення і бути об´єктивними батькам складно. Є ситуації, коли футболісту потрібно сказати не тільки солодкі, але й дуже образливі речі. Така специфіка роботи.

Агент — це мама, тато, психолог і все разом взяте. Він розбирає матчі свого футболіста. Агент і гравець разом працюють над помилками. Бувають ситуації, коли футболіста потрібно заспокоїти, розізлити чи мотивувати. Не завжди все йде добре. Трапляються невдалі моменти, коли треба знайти потрібні слова. У професійному футбольному клубі тренер не може приділити всім час та увагу. Це дуже важко.

Деякі керівники клубів люблять спілкуватися з агентами, тому що самі футболісти соромляться це робити. Для них це може бути проблематичним. Агенти вміють професійно побудувати розмову з керівництвом. Топ-агенти здатні робити це з тренерами. Це виняток з правил, але так теж трапляється.

У нашій футбольній економіці слово "агент" трохи недорозвинене. Іноді спілкуюся з українськими агентами. Мені складно оцінити їх роботу. Але хороших та якісних агентур дуже мало. Я б не сказав, що їх і в Європі багато.

Кожен агент чи менеджер має свою історію та репутацію. Якщо у вас багато успішних проектів, то це приносить вам прибуток. Якщо ж ви часто помиляєтеся і від вас відмовляються футболісти, то вся робота зводиться нанівець. Все просто.

Відразу скажу жорсткі слова. Попиту на українських гравців в Європі немає. Зі зрозумілих причин ми є країною третього світу і конкуруємо з такими футбольними державами, як Аргентина, Бразилія та африканським континентом. Нам дуже важко виграти боротьбу з такими суперниками. У топ-чемпіонатах, за винятком англійської прем´єр-ліги, існує ліміт на легіонерів. Ці місця займають кваліфіковані футболісти, які не мають паспортів Європейського Союзу.

Але ринок величезний, є багато команд різного рівня, тому поступово потрібно налагоджувати контакти. Україна вдало робить перші кроки. У це зимове трансферне вікно також укладали угоди.

Коли шиєте одяг у кравця, то вам його підганяють по фігурі і ситуації. Час диктує нам поведінку. Наприклад, якісний гравець з якихось причин не потрапляє у стартовий склад команди. Йому бракує ігрової практики і психологічно він починає деградувати. Тут потрібно приймати рішення.

Клуб зацікавлений, щоб футболіст не знижував до себе вимог і регулярно грав, але не хоче продавати його контракт, адже в майбутньому розраховує на нього. Тоді застосовується опція короткостроковї оренди з прописаними умовами подальшого викупу чи просто оренди. Клуби, які орендують гравців, терміново закривають проблемні позиції чи вирішують якусь локальну проблему.

Коли твій контракт викуповує інший клуб, то ти розумієш, що повністю належиш йому. Це трохи інші психологічні умови твого життя. Коли футболіст приймає рішення про перехід, то це кардинально міняє його долю — в кращий, або в гірший бік.

Агенти чи агентури, які розбираються у футболі, кажуть гравцеві, які у нього шанси зіграти в основному складі, хто є його конкурентами і чи є сенс переходити в цей клуб. Якщо на твоїй позиції грає Мессі, то тобі буде важко його посунути. Але, як молодий гравець, ти зможеш від нього чогось навчитися.

Наприклад, "Барселона" каже: "Хочемо взяти твого гравця, але сам розумієш, хто конкурент". Я скажу футболісту, що "Барселона" - це красиво, але шансів у нас там немає і ти маєш бути готовим до цього. Якщо ми обираємо гроші, емблему — це одне питання. З гравцем потрібно бути відвертим.

Є гравці-спортсмени, а є ремісники. Категоріями "гроші" мислять другі. Звичайно, фінанси — це дуже велика складова професійного спорту. Але футбол не можна обманювати. Він все відчуває. Якщо ти обираєш заробіток, то рано чи пізно це може на тобі відбитися. Гроші — це добре, але на все свій час.

Є старт, вершина і завершення кар´єри. Під час останнього етапу у хід йде бухгалтерія і продається ім´я.

У кожної країни свій менталітет, правила поведінки і так далі. Ми виховуємося в іншому суспільстві і відрізняємося від європейців. Можливо, це неприємно чути, але так воно є. Українській нації притаманний дух протиріччя. Ми думаємо добре, а робимо, як завжди.
Українське суспільство бореться з олігархами, а президентом країни обирає олігарха. На боротьбу з корупцією виділяють великі гроші корупціонерам.

Незнання мов — це практично 50% проблем. Людина ніби глухоніма і нічого не розуміє. Ця ситуація починає тиснути. Гравець стає дратівливим, виникають конфлікти з партнерами і тренером. Психологічно футболіст почувається не у своїй тарілці. Агент примушує підопічного вчити мову, працює з ним, як психолог, згладжує всі гострі кути. Спілкування відбувається кожного дня. Гравець має з ким поділитися своїми емоціями.

Для того, щоб конкурувати на високому рівні ти повинен бути повністю сформованим спорстменом. Від легіонера вимагають результату відразу, а не завтра чи післязавтра. Це накладає свій відбиток. У віці 21-24 років футболіст може швидко адаптуватися до нової країни. У 28-29 років — це важче зробити. Та й до кінця кар´єри залишається не так багато.

Безумовно. Наведу свіжий приклад з чемпіонату Чехії. "Славія" Прага придбала трансферну бомбу - нідерландця Гіно ван Кессела. Він прийшов за рекордну суму у статусі суперзірки. Всі були у захваті від цього переходу, але футболіст з цим не впорався. Гравець він непоганий, але не до кінця відпрацьовував те, що від нього вимагали тренери.

Відбулася зміна наставників. Новий тренер посадив футболіста на лавку. Він цей урок не засвоїв. Як наслідок, взагалі опинився на трибуні. Зараз клуб перевів його у дублюючий склад і запропонував піти в оренду, оскільки не розраховує на нідерландця, який порушив дисбаланс у роздягальні.

Колектив бачить, що футболіст недопрацьовує на тренуваннях, але грає через свою дорогу вартість. Це несправедливо по-спортивному до всієї команди. Можливо, саме через те, що він не працює до кінця на полі, не буде результату. Не дарма Валерій Лобановський говорив: "Мені не потрібні зірки. Мені потрібна команда-зірка".

Футбол — це командний вид спорту. Кожен грамотний фахівець у першу чергу працює над атмосферою у роздягальні. В Європі команда — це сім´я, де навіть конкуренти товаришують. У нас все навпаки — групки за інтересами, дідівщина, негативне сприйняття легіонерів через високу зарплату.

Три роки тому про це говорив Сергій Рибалка, коли грав у "Словані" Ліберець. Там навіть режим всім клубом порушують. Тому в цієї маленької команди з провінційного чеського міста є результати. У це трансферне вікно клуб продав 10 футболістів. Бюджет "Слована" — трохи більше трьох мільйонів євро. Команда працює у плюс.

Східно-європейські народи сповідують подібний стиль гри. Це пов´язано з кліматичними умовами. Ми не можемо грати у футбол весь рік. Тому бразильцями ми ніколи не станемо. Але футболісти з Іспанії, Португалії та інших південних країн менш дисципліновані і не витримують таких навантажень, як їх колеги зі Східної Європи. Найбільш збалансованими є італійці.

Італійські тренери взагалі найбільш кваліфіковані у цій грі. Вчитися і переймати футбольні новинки потрібно, але не варто забувати, що ми не бразильці і не іспанці. Можна купити 20 бразильських футболістів і кухара, як це робив "Шахтар", але це вже буде не український клуб. Цей бізнес кожен будує по-своєму. Все залежить від власника.

Є. Це ті, які ніколи не грали у футбол, але дуже хочуть. Завдання агента чи менеджера - прямо сказати футболісту на що він здатен. Ти не можеш слабкого гравця запропонувати команді, рівень якої він не потягне. Це самообман, удар по твоїй репутації і удар по психології футболіста. Вести гравця потрібно грамотно і він має бути затребуваним.

Так. В Украні таких 90%. Це вільні агенти.

Це пов´язано з тим, що українські клуби дуже часто зараз не виконують свої контрактні обов´язки, а самі угоди короткострокові. Якщо перед футболістом є заборгованість, то він каже так: "Ви не виконуєте фінансові зобов´язання, тому розходимося полюбовному, я вільний агент і всім до побачення".

Більшість українських клубів, в тому числі третя команда прем´єр-ліги "Зоря", комплектуються вільними агентами або орендованими гравцями. Поки невідомо, коли чемпіонат України зупиниться у своєму падінні. Колись це точно трапиться. За рівнем зарплат у футболі ми вже програємо Чехії та Польщі. Тут я не беру до уваги "Динамо" та "Шахтар". Ці клуби стоять окремо.

Мінімальна заробітна плата у Чехії — 5-10 тисяч євро на місяць. Клуби, які вирішують високі завдання, платять своїм футболістам від 10-15 тисяч євро до 30 тисяч. Топ-гравці отримують приблизно 500-600 тисяч доларів. Таких футболістів мало.

Нові агентури та агенти хочуть набрати побільше гравців. Але треба розуміти, що всім клієнтам треба приділити увагу. Наприклад, у вас 10 футболістів. З кожним потрібно хоча б по годині поговорити. І так кожного дня.

Також треба слідкувати за матчами своїх клієнтів. Порахуйте скільки це займає часу. А якщо у вас 20-30 гравців? Телефонує футболіст і питає: "Ну, як я?". А ти навіть матчу не бачив. Це непрофесійно.

У кожного агента є своя репутація. Він має бути авторитетною футбольною людиною і говорити з тренерами на "ти". Якщо цього немає, то це слабкий агент.

Є агентури, які ведуть справи 100 гравців. Але в них і набір персоналу дуже солідний.

Дуже часто. Я не бачив у них перспективи. І не соромився про це говорити. Я пояснював: "Ти хороший хлопець, але це витрачання часу і сил". Деякі сприймали це нормально, хтось ображався. Я працюю заради результату і підбираю футболістів, в яких вірю. З 10 кандидатів я візьму пів футболіста. Я не хапаюся за будь-кого. Я повинен закохатися у гравця. Він стає моїм сином і я сприймаю його, як свого рідного.

Також мені нецікаво вести готового футболіста. Я хочу виростити гравця, зробити з нього зірку. Це приносить задоволення.

У мене є свої футболісти, але їх дуже мало. Немаю часу, щоб працювати з більшою кількістю гравців. Зараз більше надаю послуги футбольним клубам.

Особисто мене - ні. Але такі ситуації трапляються. Гравці відмовляються платити агентам. На жаль, дуже часто таке відбувається саме з українськими футболістами. Тому у них не дуже хороша репутація.

Я працюю на чеському ринку. Там хлопці дуже виховані, вміють оцінити твою роботу і твій внесок у їх кар´єру.

Згоден з ним. Є таке прислів´я — куди футболіста не цілуй, всюди дупа. Це конкретно стосується українського ринку. У гравців великі очікування і вони вважають себе зірками. Футболіст повинен підкоритися загальним правилам, щоб проблема не настала.

Вадим — молодий і талановитий агент. Він добре розвивається і має хороші контакти. Його компанія ProStar дуже ефективна. В цій агентурі працює Сергій Серебренніков та багато інших хлопців. Вони добре виконують свою роботу.

Нас там ніхто не чекає. Це в Україні думають, що наші гравці найкращі. Іван Мічурін говорив: "Ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх у неї - наше завдання". Те саме стосується футболу. Потрібно відкривати і завойовувати нові ринки. Дуже важливе перше враження від футболістів, які вже поїхали виступати за кордон. Ніхто просто так не віддасть ринки. Там сидить Африка і формує всі ціни на гравців і зарплати. Вони готові грати практично безкоштовно, щоб зачепитися у команді і рости.

Знаю одну жінку агента, яка працює на турецькому ринку і приводить футболістів у турецькі клуби. Вона туркиня, але досконало володіє чеською мовою. Вона не займається топ-футболістами, але є доволі успішною. У неї є великий плюс - вона вміє вести переговори, правильно розставляє акценти і знає, як поводитися під час перемовин. Кілька разів мав з нею справи. Було приємно з нею спілкуватися.

Працювати агентом Алвеса, коли він був у розквіті сил, міг хто завгодно. У цій ситуації головне - стукати кулаками, виставляти ультиматуми і відповідати на якісь компроміси. Коли ж є рівна ситуація і клуб-гранд спілкується з топ-футболістом, потрібно дотримуватися культури перемовин. У нашій справі вміти вести переговори — це основа основ. Потрібно знаходити підхід і спільну мову. Якщо цей спосіб комунікації всіх задовільняє, то є високий відсоток того, що угода завершиться успішно.