Перспективи Андрія Шевченка на чолі збірної України, рівень його асистентів і що спільного між провалом на Євро української та російської команд - про все це і не тільки ми говорили з відомим російським коментатором, спортивним оглядачем телеканалу "Дождь" Олексієм Андроновим в затишному барі "Хитрі люди", недалеко від Курського вокзалу Москви. Це була вже наша друга зустріч за останні півроку.
Першу частину інтерв'ю читайте тут.
- Коли ми так само розмовляли на початку січня, ти був упевнений, що тренером збірної Шевченко не буде, асистентом максимум. Проте, його вибрали, фактично, безальтернативно. Здивований?
- Тоді він ще не був навіть помічником. Їм він став ближче до весни, тому все логічно. А для того, щоб була альтернатива, її треба шукати. Але, судячи з усього, ніхто цим особливо не переймався, а Андрій, побувши такий термін в збірній, мабуть, вирішив, що готовий її очолити. Тим більше, разом з добре знайомими по "Мілану" людьми.
- Але в самого нуль досвіду реальної тренерської роботи. Не можна ж такою вважати три місяці в штабі у Фоменка, ще й з провальним результатом збірної на Євро-2016.
- Коли це сталося, відразу знайшов дві аналогії. Перша - Юрген Клінсманн, який до призначення в збірну Німеччини жодного дня ніде не працював, навіть асистентом. Через два роки виграв з бундестім бронзу КС-2006. Друга - Сречко Катанець, який збірну Словенії приймав приблизно в тому ж стані, що й Шевченко зараз. Але саме при ньому команда вперше в історії виходила на першості Європи та світу. Причому, в першому випадку прибравши зі шляху збірну України.
В будь-якому випадку, реальної альтернативи Шевченку я не бачу: затягнути, заманити в Україну серйозного іноземного фахівця зараз нереально. Як може поїхати іноземець в збірну, коли країна не вирішила, що робити з Кубком світу в Росії? Він виконає завдання, виведе команду на турнір, а потім буде відмова туди їхати. Навіщо іноземцю це потрібно?
- За лаштунками подейкували, що тому й не запрошували закордонного тренера, оскільки він міг вимагати прописати в контракті виїзд у Росію в разі виходу з групи. Таке можливо?
- А є впевненість, що в найближчі два роки в Україні знову не зміниться влада, а разом з нею і керівництво всіх інших структур? Варіант з іноземцем міг бути лише один - тренер албанців Джанні Де Б'язі. Того, хто працював у Албанії, Україною вже не злякати. Але в цьому немає ні сенсу, ні часу. Мало часу залишилося до першої гри, і ніколи розбиратися, хто чого вартий. Це має бути людина, яка знає матеріал.
- Мирон Маркевич його знає чудово, має колосальний досвід роботи, зокрема, в головній команді. Але його посада зараз - голова Комітету національних збірних. Що він буде на ній мати - реальну вагу або статус "весільного генерала"?
- Його завданням буде контроль і координація всіх вікових груп. Шевченко цим точно займатися не буде. Це підтверджує практика Росії. В нас що Хіддінк, що Адвокат обіцяли вибудовувати піраміду. Ніякої піраміди немає, ніхто нічим не займався. Просто неможливо, адже це - не завдання головного тренера збірної.
Водночас, з урахуванням того, що Маркевич - людина україномовна і неодноразово висловлював своє ставлення до політичних процесів, призначити його готувати команду для поїздки в Росію - дати привід для різного троллінгу з боку преси, як української, так і російської. Отже, і в цій ситуації Шевченко виглядає найкращим варіантом.
Взагалі ж, найбільш перспективними тренерами сьогодні в Україні я вважаю трьох - Сергій Реброва, Юрія Вернидуба і Юрія Калитвинцева. Але ніхто з них зараз не вільний. Тому якщо Шевченко сам зголосився і відчуває, що готовий, то це робить йому честь. І потім, дійсно - чому не поекспериментувати саме зараз, коли команда потребує оновлення, коли залишається відкритим питання, буде чи не буде вона грати на КС-2018? Коли не закрите й інше питання - де і як вона збирається грати з Косово? Я сильно сумніваюся, що Україна визнає незалежність Косово. Значить, грати, швидше за все, доведеться на нейтральному полі (бесіда відбулася до того, як український МЗС направив до ФФУ листа з відповідною рекомендацією - Прим.). Для збірної Косово таким "нейтральним домашнім" полем, швидше за все, буде Албанія.
Втім, в Росії все було облаштовано не кращим чином. Звичайно, нам не грати офіційні матчі, лише товариські. Але це ж несерйозний підхід. Півтора місяці минуло, як збірна Росії вилетіла з Євро-2016, а в нас не було ні тренера, ні команди, ні комітету національних збірних, ні умовного Мирона Маркевича. Вибирали з чотирьох осіб - Бердиєва, Бородюка, Семака і Черчесова. Хто й як зробив вибір - загадка. Абсурдність ситуації полягає ще й у тому, що в вересні нові вибори президента федерації футболу. А якщо він зміниться?
- Як тобі Черчесов в якості заміни Слуцькому?
- Ще коли команда вилетіла з Євро, я відразу сказав, що Україну очолить Шевченко, а Росію - Черчесов. За своїм психотипом він зовсім не схожий на всіх своїх попередників. Тим більше, в нього є реальне досягнення - золотий дубль з польською "Легією", теж просто так не виграєш. Та й особливого вибору щодо кандидатів у Росії зараз немає.
- Повертаючись до України. Може, Шевченка і призначили з розрахунком на те, що він, не маючи досвіду, завалить відбір і збірна нікуди не поїде, а у ФІФА не буде підстав для санкцій?
- Для цього можна було призначати кого завгодно. Наприклад, Андрія Вороніна. Там іще менше шансів, що команда пройде. Шевченко, той хоч півроку, але працював з колективом. Я не став би шукати в цій історії подвійне дно. Склалося так, як склалося. І можливо, для України зараз це - найкращий вибір.
Крім того, є ще одна важлива річ. Зараз треба склеювати назад помаранчево-чорну чашку з одного боку і біло-синю - з іншого. Хто це буде робити? Шевченко, в усякому разі, та людина, на яку тут навряд чи хтось зможе тиснути. Сумніваюся, що Сергій Палкін стане говорити про нього в такому тоні, в якому він говорив про Фоменка.
- Якби все замикалося лише на Палкіні. Перші дні після призначення Шевченка тільки й говорили про те, що кум проштовхнув кума.
- Кумом Павелка Шевченко став задовго до цього. І припускати, що станеться все так, як сталося, не міг ніхто. З дружиною можна розлучитися, а від статусу кума нікуди не дінешся. Зрозуміло, що даний фактор усіх дратує і п'ятнадцятисекундна промова з папірця після призначення виглядала дещо дивно. Але на першому місці має бути футбол, а у Шевченка є шанс закрити роти злостивцям. Переможців, як відомо, не судять.
Всім, хто чимось незадоволений, потрібно подивитися з боку на все, що відбувається. Он знову, почалася історія з українськими футболістами, які їдуть в Росію - Будковський, Шиндер, а в першій лізі, так взагалі ціла збірна набереться. Навколо Ротаня, який нібито перейшов до "Анжі", цілі словесні баталії. Нехай ці любителі інтернет-сморіду виділять 10-20 грн безоплатно "Дніпру", щоб люди продовжували грати в Україні. Або вони тільки можуть кричати, мовляв, зрадник, поїхав? А що людям залишається робити? До речі, ті, хто виїхав у, так звану, середню Європу - Болгарія, Словенія, Польща - це ще нижчий рівень. І навряд чи ці люди цікаві національній збірній.
- І все таки немає відчуття, що Шевченка кинули під танки?
- Не став би вдаватися до такого порівняння. Все таки ініціатором, судячи з усього, був він. З іншого боку, в України така група, яку вона, з Шевченком чи без нього, але, швидше за все, не пройде. Ті ж Хорватія з Ісландією виглядають набагато сильнішими. Ісландці на Євро не робили нічого надприродного, просто не стрибали вище голови. І їм цілком до снаги втримати цей рівень.
Плюс ще Туреччина, яка, як завжди, непередбачувана. А тут навіть друге місце нічого не гарантує. Тим більше, знову ж таки, ситуація так складається - я б дуже цього не хотів - що Україна може оголосити про припинення виступу у відборі, оскільки вирішила не їхати до Росії.
У Шевченка, в будь-якому випадку, є два роки, щоб розібратися, що до чого. На нього не повинен тиснути результат, оскільки Україна після 2006-го року не потрапляла ні на КС-2010, ні два роки тому в Бразилію. Для неї, як це не сумно звучить, природно туди не потрапляти. Отже нехай розбирається, який футбол він разом зі своїми італійськими друзями хоче бачити у виконанні збірної України.
- Залишимо тільки спортивну складову. Невихід з групи може поховати кар'єру Шевченка-тренера?
- Не думаю. В Шевченка все тільки починається. А ось взяти більш досвідченого тренера. Чому, наприклад, той самий Маркевич не рвався на цю посаду? Думаю, тому, що він прекрасно бачив склад групи і людей, які є у нього в розпорядженні. І розумів, що підписуватися в такій ситуації під досягнення успіху - це авантюра.
- Хочеш не хочеш, а згадуєш історію Шевченка-депутата. Відомі гумористи тоді навіть жартували, мовляв, це той випадок, коли Шева невдало зіграв головою.
- У нас з цього приводу гуляв інший мем, що Шевченко в один рік закінчив і футбольну, і політичну кар'єру. Я не можу Андрію давати поради. Якщо він відчуває в собі сили і вважає, що нинішній варіант буде для нього оптимальним, залишається тільки побажати йому удачі.
- Відносно тренерського штабу Шевченка, Рауль Ріанчо може стати джерелом нездорової атмосфери в колективі, з огляду на історію його відходу з "Динамо"?
- Не думаю. Там є Мауро Тассотті, він буде головним помічником. І нехай Ріанчо у нього пробує перетягти повноваження, подивимося, що з цього вийде. Мені здається, що в штабі Шевченка не вистачає ще одного українського тренера, він обов'язково там має бути. І абсолютний нонсенс для мене - це поява в збірній Євгена Краснікова. Після історії з його дискваліфікацією це призначення виглядає якось зовсім двозначно.
- Ну а сам Тассотті, який був у "Мілані" вічним помічником, не намагатиметься перетягти реальну владу на себе?
- Маю великі сумніви, що іноземець в іншій країні стане таким займатися. Але для того існує і президент ФФУ, щоб врегулювати подібні процеси, якщо такі почнуться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Шевченко не буде весільним генералом, а в збірній мають бути лише українці" - Шахов
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "В мене немає проблем із гравцями, які виступають у Росії" - Шевченко
4 
4166
Коментарі
1