В ніч з 29 на 30 серпня в Лас-Вегасі 36-річний український боксер Віктор Постол (31-3, 12 КО) боксував 28-річним американцем Хосе Раміресом (26-0, 17 КО).
На кону цього поєдинку, який вже двічі переносився через пандемію, стояли два чемпіонські пояси (WBC і WBO в першій напівсередній вазі), що належать Раміресу.
Явним фаворитом вважався місцевий боєць, але йому не вдалося нав'язати свій бокс. Всі 12 раундів проходили зі змінним успіхом. Українець вважав за краще вести бій на дальній дистанції, працюючи джебами і двійками. Його суперник постійно зближувався, намагаючись замкнути Постола біля канатів.
За підсумком 12 раундів 1 суддя побачив нічию, ще двоє - невелику перевагу Раміреса: перемога рішенням більшості (MD) 114-114, 115-113, 116-112.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чемпіонський бій українського боксера скасували через коронавірус
Раніше Віктор Постол зустрічався з Хосе Рамірес під час тренувальних боїв.
1 
4166
Коментарі
А я ещё читал как по лендлизу вместе с автомобилями в комплекте шли кожаные куртки для водителей.
Так когда американская делегация приехала на встречу с высокопоставленными советскими
представителями,они подумали что стоит компания водителей.
А это были наши важные чины в этих самых кожаных куртках,во лохонулись.
Дружина знайомого придбала три пари взуття у центрі Риму за ціною однієї, від китайського виробника, -в українському "Інтртопі".
де логіка: ...і коштують недорого.
Вирішив купити будь-якою ціною.
Як на мене, головне в цій розповіді: "свекруху до Італії не пустили"....Особисто в мене є віза на три роки, а от захотілося поїхати з сім'єю подорожувати до країн шенгену. Колеги з одної шенгенської країни (в якій моя сім'я якось вже була) зробили запрошення на піврічну мультивізу з усіма гарантіями які є...додавались всі довідки і виписки з банку, які свідчили, що моя зарплата явно вища за зарплату середньо-статистичного громадянина цієї країни....як результат: візу дали на 20 днів, двократну і терміном на два місяці....оце я думаю наскільки ж небезпечно для цієї країни дати моїй дружині візу на той термін про який просили мої закордонні колеги в запрошенні...
ШановнI, йдеться про примарнIсть життя ("суєта суєт", тощо!)
Налалка Макогон розказала анекдот 70-х років....Справді, він дуже бородатий.
Бачте мій батько якраз у 70-х до Польщі й їздив, мабуть така історія трапилася не лише з ним. рада дізнатися
Бред сивой Наталки Макогон.
І в мене колись також були туфлі, як потім виявилось, з картону. Купила я їх на львівській барахолці за 80 рублів (майже вся моя тодішня зарплата). Були дуже гарні: з лакованої шкіри, трьох кольорів, на платформі, невелика шнурівка... Словом, безподобні! До першого дощу... До сих пір згадую, як плакала над ними. І картала себе: якби знала, що картонні, все одно б купила, тільки під дощ би не носила. Отак!
"Мєх" українською буде хутро, а так бородатий анекдот ні про що.
село і поляки
Про туфлі з картону чув іншу історію. Що наші купили, а потім пішов дощ