20 лютого 1988 року збірна СРСР під керівництвом Валерія Лобановського готувалася в Італії до важкого сезону, піком якого мало бути Євро-1988 у Західній Німеччині.
Керівництву федерації вдалося домовитися із італійцями про двотижневі збори на базі італійської збірної. Однак господарі поставили умову – товариську гру наприкінці збору. 20 лютого СРСР поступився – 1:4.
Все почалося із помилки Павла Яковенка, який необережно віддав м'яч своєму воротарю. Дасаєв змушений був збивати Віаллі. Пенальті реалізував Бергомі.
За кілька хвилин Геннадій Литовченко зрівняв рахунок, але Віаллі двічі засмутив Дасаєва – 1:3.
У другому таймі дві нагоди змарнував Литовченко і ще одну – Віктор Пасулько. Натомість Бергомі забив четвертий м'яч, перегравши в повітрі Сергія Алейникова.
Валерій Лобановський не надто засмучувався розгромною поразкою, вважаючи, що в наших гравців не було змагальної практики.
Утім деякі фахівці почали побоюватися, що збірна повторить підготовку до Кубка світу-1986, коли в шести товариських матчах були 5 поразок і одна нічия. Але вже в березні команда Лобановського в друзки розбила на виїзді збірну Греції – 4:0. А в квітні була переможена Аргентина з самим Марадоною – 4:2.
На чемпіонаті Європи збірні Італії і СРСР зустрілися в півфіналі. Фахівці віддавали перевагу італійцям, у нападі яких виблискувала пара форвардів Віаллі – Манчіні, а захист цементував молодий 20-річний Паоло Мальдіні. Однак Лобановський запропонував Італії божевільний пресинг по всьому полю. Перший тайм суперники ще витримали, а в другому посипалися – 0:2, пропустивши від Литовченка і Протасова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збірна Едуарда Малофеєва розпочала провальний цикл
Збірна СРСР вийшла у фінал, де програла Голландії – 0:2.
2 
4166
Коментарі