Неділя, 24 травня 2020 20:11

Леву Яшину поставили дерев'яний протез. Інших у Радянському Союзі не було

Через пандемію коронавірусу футбольний сезон спотворений. Імовірно, найкращого футболіста світу та володаря "Золотого м'яча" 2020-го не визначать. Розповідаємо про лауреатів минулого.

В 1963 році "Золотий м'яч" отримав росіянин Лев Яшин.

Лев Яшин - легендарний радянський воротар, п'ятиразовий чемпіон СРСР, олімпійський чемпіон 1956-го і чемпіон Європи 1960-го. Міжнародна федерація футболу (ФІФА), Міжнародна федерація футбольної історії та статистики, а також авторитетні журнали World Soccer, France Football і Placar визнають Яшина кращим голкіпером XX ст. Крім того, він єдиний воротар в історії, який отримав "Золотий м'яч" 1963-го.

Яшин народився в Москві 1929-го у сім'ї робітників. Із дитинства захопився футболом. Хлопчаки ганяли м'яч у дворі за будь-якої погоди, а взимку самі заливали каток, щоб грати у хокей. "Падали, забивалися, набивали величезні синячища, але вчилися міцно триматися на ногах", - згадував Яшин, додаючи, що ці захоплення підготували його до дорослого спорту. Коли почалася війна, йому було 11 років. В евакуацію сім'я вирушила до Ульяновська, де Лев став учнем слюсаря на заводі. В тилу Яшин став курити - так він боровся зі сном, щоб не покалічитися біля верстата.

Після війни Яшин пішов в армію, але не залишив захоплення футболом. Під час служби його помітив тренер "Динамо" Аркадій Чернишов. 1949-го Лев став третім воротарем команди, а 1953-го посів місце в основному складі. До цього моменту він серйозно займався і хокеєм. 1953-го Яшин у складі "динамівців" завоював Кубок СРСР і бронзову медаль першості країни. Перед чемпіонатом світу 1954-го голкіпер виявився в числі кандидатів в збірну, але вирішив відмовитися від кар'єри хокеїста.

В тилу Яшин став курити – так він боровся зі сном, щоб не покалічитися біля верстата

Якось у матчі зі сталінградським "Трактором" Яшин пропустив гол від свого колеги – воротаря. Голкіпер "трактористів" вибив сильним ударом м'яч в поле. Той злетів у небо і, підхоплений поривом сильного вітру з моря, полетів до воріт москвичів. Яшин вирішив його зловити, вибіг назустріч, але раптово зіткнувся зі своїм захисником і впав на землю. А злощасний м'яч легко вкотився у ворота. Кажуть, трибуни мало не впали від дружного реготу. Разом з усіма над невдахою-голкіпером сміялися і його одноклубники, гравці першого складу - Бєсков, Карцев, Блінков, Соловйов.

Однак цей курйозний випадок не перекреслив воротарську кар'єру Яшина - тренери і далі продовжували ставити його в ворота. А влітку 1950 року і зовсім вирішили довірити йому місце воротаря в основному складі команди. Як показали подальші події, Яшин до такого повороту був абсолютно не готовий.

"2 липня 1950 року відбувся матч "Динамо"- "Спартак". За "Спартак" в ту пору я уболівав відкрито, напускати на себе респектабельну, швейцарську нейтральність потреби не було. А страждати в той день мені довелося, мої програвали 0:1, виконанням всіх бажань було - поквитатися", – згадував радянський оглядач Лев Філатов. –За чверть години до кінця щось сталося з Хомичем (основним воротарем "Динамо"), і його замінили. У воротах з'явився довготелесий хлопець, який, як мені здалося, не знав, куди себе подіти, або від невміння, або від боязні. І від одного його розгубленого вигляду в душі зажевріла надія, що "Спартак" врятує матч.

Так і сталося, довготелесий хлопець почав невпопад здійснювати дивні рухи і випади і врешті-решт наскочив на когось зі своїх, ворота відчинилися навстіж, і спартаківський центрфорвард Паршин м'яч забив. Разом з усім спартаківським табором я тріумфував і вийшов на Ленінградське шосе в приємному настрої.

Тут у мені і ворухнулася жалість. Неважко уявити, як зараз цьому новачкові. У знавців я вивідав його прізвище - Яшин. Казали, з нього навряд чи вийде воротар.

У кольорах одного і того ж клубу "Динамо" Лев Яшин провів 22 сезони - з 1949 по 1970 рік. Це абсолютний рекорд радянського футболу. За весь час голкіпер вийшов на поле в 326 матчах, пропустивши 252 м'ячі. Навіть у матчах за збірну воротар грав у формі з літерою "Д" на светрі.

  За рік до виграшу "Золотого м'яча" Яшина звинуватили в провалі збірної СРСР на Кубку світу-1962. Фото РІА
За рік до виграшу "Золотого м'яча" Яшина звинуватили в провалі збірної СРСР на Кубку світу-1962. Фото РІА

Талісманом Яшина була кепка. Цей головний убір йому подарували в Чехословаччині 1953-го. З ним пов'язана одна зворушлива історія. 1960-го радянська збірна вийшла в фінал Кубка Європи, перегравши Чехословаччину з рахунком 3:0. Під час святкування кепку хтось украв. "Я сиджу і мало не плачу. Фінал грати, а у мене, як на гріх, жодної запасної кепки. Лікар підбігає, Микола Алексєєв. Що, запитує, Льова, травма? І тут відчиняються двері, і в роздягальню входить знайомий поліцейський. У руках у нього - уявляєте? - моя дорогоцінна кепка. Я йому на радощах, по-моєму, на всю поліцію Марселя автографів написав", - розповідав Яшин.

У знавців я вивідав його прізвище - Яшин. Казали, з нього навряд чи вийде воротар

23 жовтня 1963-го на стадіоні "Уемблі" в Лондоні Лев Яшин зіграв за збірну світу проти збірної Англії в "Матчі століття", який був присвячений ювілею англійського футболу. На трибунах було 100 тис. глядачів. За збірну світу також виступали іспанці Франсіско Хенто й Ігнасіо Ісагірре, португалець Ейсебіо, угорець Ференц Пушкаш та інші. За Англію грали Боббі Чарльтон, Гордон Бенкс, Джиммі Грівз. Зустріч завершилася з рахунком 2:1 на користь англійців, хоча Яшин не пропустив жодного м'яча. Двічі діставав м'яч із воріт югослав Милутин Шошкич, який змінив радянського голкіпера в другому таймі.

Одноклубник Яшина Олег Іванов згадував: "Ми дивилися трансляцію в Новогорську. Навіс з флангу. Яшин - у ближньому куті, м'яч летить на дальню штангу. Там Джиммі Грівз - б'є упритул, у порожні, здається, ворота. Раптом злітає Іванович, ловить намертво. Весь стадіон встав - хвилин п'ять аплодували. Головна якість Яшина - вміння читати гру. Чому він мало пропускав? Нападники його боялися і били рідше, ніж іншим".

27 травня 1971-го на столичному Центральному стадіоні відбувся прощальний матч Льва Яшина. Із трибун його подивилися 103 тис. осіб. Збірна клубів спорттовариства "Динамо" зустрічалася зі збірною "Зірок світу", за яку грали Ейсебіо, Боббі Чарльтон, Герд Мюллер. Матч закінчився з рахунком 2:2.

Яшин - перший воротар у радянському футболі, хто зумів відстояти "на нуль" 100 матчів. Ювілейною стала зустріч у чемпіонаті країни між "Динамо" і ЦСКА 28 жовтня 1962-го. Всього ж на рахунку Яшина 160 "сухих" матчів у національній першості і 207 - у всіх турнірах. 1980-го з'явився клуб Льва Яшина - об'єднання голкіперів, які також досягли позначки 100 ігор без пропущених м'ячів.

Яшин був великим шанувальником риболовлі. Після чемпіонату світу в Чилі 1962-го, коли в поразці радянської команди звинувачували його, саме це заняття допомогло воротареві відновити душевну рівновагу і повернутися у великий футбол. "Для мене важливо не зловити рибу, а отримати задоволення від процесу. Мені важливо, коли риба наближається до наживки, коли вона клює, щоб підсікти її вчасно. Якщо потягнеш раніше - безрезультатно, якщо пізно - випустиш її. У футболі те ж саме: залишив ворота занадто рано або пізно - залишився з носом, м'яч вже у воротах. Дуже важлива своєчасність", - пояснював голкіпер.

  Яшин на риболовлі. Фото Дмитро Донський
Яшин на риболовлі. Фото Дмитро Донський

За кордоном Яшину не відмовляли у визнанні. Португалець Ейсебіо, володар "Золотого м'яча" 1965-го, наприклад, згадував: "Коли виходить забити великому воротареві в історії світового футболу - запам'ятовуєш на все життя. І усвідомлюєш після цього, що здатний забити кому завгодно". Француз Раймон Копа ( "Золотий м'яч"-1958) говорив: "Європейська преса вигадувала різні прізвиська Яшину, частіше називали Чорною пантерою. Він здавався нам якимось монстром, надлюдиною. Але, опинившись разом із ним 1963-го в збірній світу, я знайшов його дуже інтелігентним і скромним. Здається, Лев не усвідомлював, що на тренуваннях у збірній світу не прийнято викладатися на всі 100 відсотків. Пам'ятаю, ми били-били на тренуванні, але забити йому так і не змогли". А Франц Беккенбауер, колишній захисник збірної Німеччини, визнавав: "Яшин - це не просто воротар від Бога, а один із найбільших футболістів".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Володар "Золотого м'яча-1962" був кумиром для Платіні

Першою й єдиною дружиною Яшина була Валентина Шашкова. У шлюбі у них народилися дві доньки - Ірина та Олена.

У 1984 році - після ветеранського матчу в Угорщині - Яшин танцював на банкеті, а сівши в автобус, відчув, що віднялася нога. Він вирішив, що це новий інсульт, до цього у нього вже був один, але виявилося - закупорилися судини. У Москві йому ампутували ногу, а після операції поклали в загальну палату - до покалічених "афганців".

Яшину співчували. "Королева Голландії пропонувала йому приїхати на курорт, - розповідала дружина Яшина Валентина Тимофіївна, - а одна сім'я з Краснодарського краю посилки надсилала - з медом, варенням, навіть картоплею". Отримавши новий співчутливий дзвінок від головного редактора німецького журналу Kicker Карл-Хайнца Хайманна, Яшин відповів: "Коли надивився на хлопчаків без рук, без ніг в госпіталі, чіпляються за життя, зрозумів, що мені нити непристойно. Мені б тільки від "діжки" звільнитися - і хоч в ворота ставай". Дізнавшись, що діжка - це примітивний протез, аналога якому в Радянському Союзі годі було й шукати, Хайманн велів виготовити в Мюнхені сучасний, титановий, і відправити його Яшину.

У Москві йому ампутували ногу, а після операції поклали в загальну палату - до покалічених "афганців"

В середині березня 1990 року, після багаторічних зусиль коментатора Миколи Озерова, з'явився указ про присвоєння Яшину звання Героя праці. Після ампутації другої ноги Лев Іванович уже не виходив зі своєї квартири на Піщаній. Дізнавшись, що нагороду доставить особисто президент СРСР, він запросив близьких друзів - того ж Озерова і Геннадія Хазанова, але в підсумку Горбачов послався на зайнятість і відправив замість себе депутата Рафіка Нішанова. Хазанов згадував: "Яшин тихо, майже пошепки сказав, дивлячись на всю цю метушню:" Гена, навіщо мені ця зірка, коли я вже помираю?"

На плакатах і банерах легендарного футболіста зазвичай зображують у стрибку. Адже сам Яшин любив повторювати: "У спорті той, хто хоче домогтися переконливих перемог, зобов'язаний спробувати стрибнути вище голови".

У Росії навіть після смерті Яшину не давали спокою. У листопаді 2008 року фанати "Зеніта" в матчі проти московського "Динамо" вивісили банер – "Здох ваш Яшин, здохне й "Динамо".

Зараз ви читаєте новину «Леву Яшину поставили дерев'яний протез. Інших у Радянському Союзі не було». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 268
Голосування Хто посяде друге місце в УПЛ 2019/20?
  • 1) "Динамо"
  • 2) "Зоря"
  • 3) "Десна"
Переглянути
Погода