Минулого року росіянка підкорила 5,0 м. Цього разу Ісінбаєва поставила планку на висоту 5,01 м, але всі три спроби виявилися невдалими. Незважаючи на відсутність рекорду, Олена з результатом 4,85 м вже всьоме виграла "Зірки жердини". Про свої враження від змагань спортсменка розповіла на прес-конференції.
- "Зірки жердини" – один з моїх улюблених турнірів, публіка шикарна, мене тут підтримують і люблять. Душа радіє, коли приїжджаєш в Донецьк (в ІсІнбаєвої є своя квартира у Донецьку), коли трибуни аплодують, скандують твоє ім"я. Організація була на висоті.
Наступного року треба трохи змінити організацію турніру. Цього року дуже багато учасниць і занадто малою була стартова висота (4,20 м). Мені довелося довго чекати. Раніше я з цим якось справлялася, а сьогодні це було дуже важко. Думаю це вплинуло на результат змагань.
Напевне, з роками важче чекати на свою спробу. Адреналін і емоції виходять, поки я чекаю своєї черги. Наступного року можна зробити менше число учасниць і вищою стартову висоту.
-Не думали піти ва-банк і після двох невдалих спроб підняти планку ще вище, на 5,02? Ви так часто вже робили.
Це не те, що традиція, це швидше тактичний хід. Коли ти у паніці і не знаєш, що робити, тоді переносиш висоту. Сьогодні не було сенсу цього робити, тому що висоти за п"ять метрів важкі. Напевне, не вистачило трохи форми. Напередодні не вдалося провести повноцінного тренування. Все це дає про себе знати.
-Між стрибками ви говорили з тренером. Що він вам підказував?
Я не працювала лівою рукою. Були ще багато помилок. Тренер мені вказав на них, але їх було так багато, що я не все запам"ятала і зробила не так як потрібно. З одного боку це навіть добре. Адже після рекорду на радощах пішла б у загул, за тиждень чемпіонат світу. Все, що не робиться, робиться на краще, так що чекайте новин з Дохи.
-Які завдання ставите перед собою на чемпіонат світу в Катарі, який відбудеться за тиждень?
Найголовніше – це перемога, я зрозуміла це після провалу на першості світу у Берліні. Не можна недооцінювати перемогу. Сьогодні я засмучена, тому ще не вдалося побити світовий рекорд, але я дуже рада, що виграла турнір. Не хочу встановлювати світові рекорди завдяки чуду, це не по-ісінбаєвськи. Рекорди мають бути результатом моєї праці. Не засмучуйтесь, будемо чекати наступного року.
-Який приз ви б отримали за рекорд?
Чесно кажучи я не знаю, а тепер і знати не хочу. Напередодні змагань я не цікавлюсь сумою призових і складом учасниць. Цей турнір – один з найбагатших на світові рекорди і оцінювалися вони у попередні роки у 50 тисяч доларів. Сьогодні вони залишаються в казні турніру. Може до наступного року сума подвоїться (сміється).
3 
4166
Коментарі