Давайте спочатку про футбол, а наприкінці – не зовсім. Сьогодні національна команда України зіграє перший з 17 листопада матч. У новому статусі, до якого ми за чотири місяці з приємністю звикли – учасника фінальної частини Євро-2016. Проти Кіпру. Товариський – він розпочнеться о 21.00 за Києвом. Телетрансляцію забезпечить канал "Україна", текстову читайте на нашому сайті.
Гра, як і понеділкова з Вельсом, не стане показовою з кількох причин. Перша: до стартового матчу на Євро-2016 залишається більше двох місяців. За цей час можна встигнути набрати форму і втратити її. А ще – зазнати травми, як це було з Сергієм Федоровим напередодні Кубку світу-2006. Так, знаємо, вам не хочеться. Але футбол без цього неминучий. І ми маємо це розуміти.
Друга: збірна виступатиме у "полегшеному" складі. Не буде Ракицького та Коноплянки – залізних футболістів "основи". Невідомо точно, чи зіграє Хачеріді бодай у понеділок. Сумнівно, що сповна використають Ярмоленка, який долає наслідки грудневої травми по ходу весняної частини сезону.
Відсутній також Рибалка. З одного боку, він – не гравець стартового складу для Фоменка. Проти Словенії виходив з перших хвилин через травму Ротаня, проти Словаччини – через дискваліфікацію Гармаша. З іншого – восени позиції Рибалки у збірній посилилися, щонайменше, він став "запасним номер один", а в Мариборі взагалі вийшов у стартовому складі, "посадивши" Гармаша.
Третє: від Фоменка ніколи не знаєш, чого чекати у товариських матчах, пошуку в них немає. Яскравий приклад – рік тому він викликав Олійника з Голландії і не дав йому жодної хвилини навіть проти Латвії.
Шевченко роздавав манішки на тренуванні збірної України
Так, нині тренер змушений буде піти на деякі кадрові експерименти, бо склад не оптимальний. Але повірити в те, що Путівцев або Селін, які не грали у відборі, так себе покажуть, що гратимуть на Євро – нереально. Тим більше, Шевчук не зараз втратив місце основного у клубі. Восени він теж був запасним "Шахтаря". Але не у Фоменка. І не дав Михайлу Івановичу приводів жалкувати.
Тому в іграх проти Кіпру та Вельсу нам треба радіти, що знову бачимо головну команду на полі, скучили ж, але не чекати від неї феєрії. І не дорікати щодо рівня суперників. Річ навіть не в тому, що Італія нині хоче грати тільки з Іспанією, Німеччина з Англією, а Франція з Нідерландами. Просто тільки тренерський штаб знає, які завдання він вирішуватиме у цих поєдинках і які спаринг-партнери йому потрібні. Блохін перед КС-2006 грав проти Лівії, Люксембургу та Коста-Рики. І нічого – дійшов до чвертьфіналу, де програв Італії, з якою теж суперничав у "товарняку" перед турніром, який нічого не показав.
А у червні 2013-го збірна провела скромний "нульовий" матч з Камеруном, а потім рознесла в гостях Чорногорію.
Хоча, по їдеї, контрольний матч проти топ-збірної допоміг би нам змоделювати модель стартового поєдинку на Євро з Німеччиною – щільна оборона, як і через кого виходити у контратаки.
Цікавить поведінка на лаві запасних Шевченка. Скромно там сидітиме, чи активно втручатиметься у гру, як Зідан у "Реалі" за часів Анчелотті чи Рауль у Реброва.
Окрема увага до Коваленка та Петряка. Якщо з Селіним та Путівцевим все ясно, аналогічно – з Бутко та Пилявським, то цим людям 20 або ледь за 20. І вони мають потенціал. І можуть вистрілити, як Рібері на КС-2006, нікому до того особливо невідомий – нічого ми так планку підняли, так? Зрозуміло, що шанси гравця "Шахтаря" вищі: він має більший досвід матчів єврорівня, стабільно нині грає за клуб, на різних позиціях у центрі поля, де у збірній нині багато гравців, але значно менше якості. А конкурент луганця – Коноплянка, який виходитиме за збірну навіть якщо залишок сезону у "Севільї" проведе в запасі.
"Росіян" поки немає, і в принципі, це не так важливо. Бо нинішнє "вікно" для збірних – транзитне. Матчі не показові. А за два місяці "нагорі" (не забули, чий блок предсталяє нардеп Павелко?) остаточно визначаться – кличемо чи ні. Якщо Надію Савченко до того часу звільнять – приїдуть на Євро і Селезньов, і Зінченко.
Коментарі