"Динамо" у нашій країні люблять більше, ніж "Шахтар" - Ярмоленко

Лідер київського "Динамо" Андрій Ярмоленко розповів про свою мрію, кумира і шлях у футболі.

"У віці 6-7 років, точно не пам'ятаю, попросив батьків, щоб записали мене до футбольної секції, адже мені дуже подобалося як самому грати у футбол, так і дивитися матчі по телевізору.

Мої батьки, як і всі, хотіли, щоб їх дитина добре вчилася. Але, чесно кажучи, я був не дуже успішним у навчанні. І оскільки мені добре вдавалося грати у футбол, вони на мене не дуже сильно кричали. Хоча бувало кілька разів (посміхається).

Я мріяв стати футболістом з дитинства, і зараз отримую задоволення від того, що займаюся улюбленою справою. Приємно, що моя робота не залишається непоміченою.

Лише одного разу хотів кинути футбол. Коли в 13-річному віці приїхав до Академії "Динамо" (Київ), але через півроку мене відправили додому. Тоді я дуже засмутився, але трохи згодом вирішив довести, що можу грати у футбол на високому рівні, і через кілька років знову опинився в "Динамо", хоча при цьому мав також пропозицію від донецького "Шахтаря".

"Шахтар" і другого місця не заслуговує, тому що двічі програв "Дніпру" - Ярмоленко

В цілому, добре спілкуюся з усіма - як українцями, так і легіонерами. Але найбільше, мабуть, із Сидорчуком та Морозюком. Насправді, багато з ким спілкуюся, але найбільше, напевно, з футболістами дніпропетровського "Дніпра".

У чому "Динамо" перевершує донецький "Шахтар"? Перш за все в тому, що "Динамо" в нашій країні люблять більше, ніж "Шахтар" (посміхається).

Це одна з моїх дитячих цілей - представляти свою країну на міжнародній арені. Виходячи на поле у складі національної команди, ти розумієш, що на тебе дивиться вся країна, і підвести їх ти не можеш ні в якому разі, тому повинен віддати всі сили заради досягнення перемоги.

Коли був маленьким, кумиром був Андрій Шевченко. Зараз же, напевно, вже не той вік, щоб створювати собі кумирів. Намагаюся бути першим Ярмоленком, оригіналом, ніж чиєюсь копією.

"Динамо" не заслуговує на чемпіонство, якщо не обіграє нас - Луческу

Я вважаю себе щасливою людиною - мої близькі, слава Богу, живі-здорові, у мене непогано складається в футболі. Тому, напевно, єдине, про що я мрію, - щоб в нашій країні нарешті настав мир.

Мрію про те, щоб сини пішли по моїх стопах. Зі свого боку буду підказувати їм і допомагати у всьому, але, в першу чергу, це повинен бути їх особистий вибір - тиснути на них я не буду ні в якому разі", - сказав Ярмоленко.

×