Руїни будівель під водою випадково знайшов 12 років тому дайвер-аматор, який заради розваги занурювався на дно мальовничого озера Атітлан майже кожні вихідні. "Ніхто мені не повірив, коли я розповів про свою знахідку. Все просто говорили - та він псих!" - розповів Роберто Самайоа (Roberto Samayoa).
У 1996 році Самайоа знайшов руїни будівель і величезні церемоніальні камені - стели. Він назвав це місце Самавах (Samabaj): перша частина слова "сам" - від прізвища першовідкривача, а друга частина "авах" - це слово майя, яке означає "камінь". Іншими словами, Самавах можна перекласти як "камінь Самайоа".
Учені зацікавилися знахідкою Самайоа тільки в минулому році. Вони провели перші в історії Гватемали підводні археологічні дослідження.
"Найцікавіше в Самаваху - це те, що практично все знаходиться на поверхні. У центрі Самаваху за останні 2000 років накопичився шар відкладень, але все одно загальна структура місця видна одразу", - розповіла Соня Медрано (Sonia Medrano), що очолила Археологічний проект Самавах.
Картографічні роботи проходили з серпня 2008 і до березня 2009 року. За цей час археологи змогли здійснити близько 30 занурень, а роботи під водою кожен раз тривали близько восьми годин.
Це місце, яке знаходиться на глибині 15-20 метрів, раніше було островом, який в результаті якогось катаклізму (виверження вулкана або зсуву) опинився під водою. Над причинами підвищення рівня води в Атітлані ще доведеться поламати голову геологам. Можливо, озеро раніше було річкою, русло якої в результаті природної катастрофи виявилося перекритим. Так чи інакше, але острів і зараз в деякій мірі височить над дном: з півдня від Самаваха глибина озера досягає 80 м, а з півночі - понад 100 м.
На думку Самайоа, виявлені ним руїни - не єдине свідчення життєдіяльності майя.
"Тут не було міста, швидше за все, село, так як розмір острова зовсім невеликий - 400 на 350 метрів", - розповіла Медрано.
Дослідники виділили три групи будівель. У першу групу увійшла одна будова, від якої зберігся фундамент. За своїми розмірами він нагадує будинок голови громади. Стіни будинку складені з добре обтесаних каменів. Ці камені мали правильну геометричну форму, швидше за все - квадратну, однак точніше сказати неможливо, тому що за кільканадцять століть підводні течії могли сильно змінити їх.
У другу групу увійшло вісім споруд меншого розміру. Будови N1 і N2 розташовані майже паралельно - між ними стає щось на зразок вузького коридору. Найбільший будинок цієї групи - будова N5 - також побудований з тесаного каміння.
До третьої групи знову входить лише одна будівля - найдовша з усіх. Всі чотири кути цієї споруди зруйновані підводними течіями. Але головна відмінність цього будинку від інших - парадні сходи, розташовані по осі північ-південь. Їх довжина сягає 25,8 м, а ширина - 9,2 м.
Крім будинків, в селі стоїть безліч прикрашених різьбою стел. Наприклад, базальтова стела біля будівлі N1 має висоту 1,2 м і завширшки 0,6 м.
Археологи датували затоплені будови 250 роком, тобто тим періодом, коли держава майя ще не досягла свого найвищого розквіту.
За матеріалом: Инфокс.Ру
2 
1
Коментарі