Масниця-2024: в які дні відзначаємо, історія свята та що під забороною

Цього року "Масляний тиждень", який передує Великому Великодньому посту, розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня.

 

Gazeta.ua розповість історію Масляної та що не можна робити у ці дні.

Масниця - історія свята

Масниця вважається язичницьким святом і спочатку святкування були пов'язані з прославленням бога весни, сонця та розквіту всіх життєвих сил людини.

Взагалі, споконвічна назва цього святкового періоду в Україні - Колодій - маленький божок сонця, який підріс і набрався сили, щоб розкручувати сонце, утворюючи таким чином сонячне коло (від українського "коло" та "дія", тобто створювати сонячне коло). Наші пращури вважали колодку символом продовження роду, тому в Україні не спалювали Бабу, як ми це робимо зараз, а закопували Колоду, як символ прощання з холодною зимою та вітання весни, нового врожаю, достатку життя та сімейного затишку.

Перша згадка свята "Масниця" (друга традиційна українська назва) датується IV ст. н. е. Свято активно святкувалося не лише в період язичництва, а й після прийняття християнства у 988 році. З приходом на Русь християнства церква не відмовилася від традицій свята, а додатково ввела свої звичаї та наповнила його новими ідеями. За новими канонами Масляний тиждень став останнім етапом підготовки до Великого посту. За час Масляної віряни повинні наблизитися до прощення всіх образ, примирення з ближніми.

Як святкують Масляний тиждень в інших країнах

Найбільш активне святкування Масниці придбало у IX-XII століттях за часів Київської Русі.

Свято прощання з зимою та вітання приходу весни є під різними назвами у більшості європейських народів. І всі його святкують однаково - проведенням свят, гулянь та карнавалів, які супроводжуються смачною традиційною їжею. Ви готові здивуватись? Венеціанський карнавал в італійському місті Венеція - це наш Колодій, адже й назва "карнавал" походить від латинського carnem vale, тобто прощай м'ясо і відзначається він напередодні сорокаденного посту, що передує Великодню. Поляки називають свято "Запусти", словаки - "Фашіанг", чехи - "Менсопуст".

Класичні традиційні страви на цей період у всіх народів різні: поляки обов'язково їдять пончики з начинкою, слов'яни - млинці, хорвати - пиріжки з повидлом.

У всіх культурах свята супроводжуються традиційними обрядами, пов'язаними як із проводами зими та зустріччю сонця, так і загальними гуляннями, відвідуванням друзів, рідних, традиційним частуванням, щоб наїстися перед постом, та загальним примиренням, всепрощенням та налагодженням згоди та порозуміння.

Як в Україні

Традиційною українською стравою, характерною для цього періоду були вареники. Ще колись козаки жартували: "На Масницю й турки вареники їдять!". Так що, основна страва Масниці - це вареники з сиром залиті маслом та сметаною. Пекти млинці українки стали вже у ХХ столітті.

 

Також традиційними стравами цього періоду були: налисники, сир зі сметаною, різні каші, борщ з рибою, локшина на молоці, яєчня на маслі, капусняк, різноманітні каші та інші пісні продукти, у тому сенсі, що не м'ясні. Головним напоєм свята були наливки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тонкі млинці стануть смачнішими: додайте ці два інгредієнти в тісто

В ці дні існують заборони, яких варто притримуватись.

Що не можна робити, а що дозволено

Фізичні роботи по дому рекомендується виконувати лише у перші три дні. З четверга до неділі треба уникати праці, за винятком готування.

Оскільки це час для радості та розваг, не можна сумувати та перебувати у самотності. Не варто відмовляти гостям, адже походи до друзів та сусідів - є традицією цього свята.

Також варто пам'ятати, що у цей особливий тиждень, який передує Великому посту, не можна переїдати.

×