24 квітня у Львівському Палаці мистецтв, на вулиці Коперніка, 17 відкрили четвертий арт-проект "ETHNO'лялька" від фестивалю "Ляльковий світ". Глядачі могли побачити кілька сотень сучасних етнічних ляльок від майстрів з України.
На фестивалі представлені мотанки, виконані в різноманітних технологіях 32 авторів з різних куточків України. Вони розділені двома тематиками "Ангели серед нас" та "Слов'янською міфологією".
"Слов'янську міфологію підтримало мало авторів, бо до цього потрібно було довго готуватись, що не всі мали змогу зробити. Зате ангеликів представлено багато, адже це класична тематика. Є і герої народних казок", - каже організатор фестивалю Ірина Сорокіна.
На виставці представлені експонати з Вінниці, Дніпропетровська, Києва, Кривого Рогу, а Львівська і Тернопільська області представлені найширше.
Лялька-мотанка є прадавнім сакральним оберегом. Їй вже майже 5000 років, вона з'явилася з тих пір, як почали вирощувати льон. Ляльку часто використовували у ритуалах. При виготовленні ритуальної ляльки в неї вплітали все те, від чого людина хотіла позбутися (біди, хвороби), і спалювали на вогнищі, або топили у воді. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей та бід.
Роксолана Садова із Львова привезла на фестиваль п'ять ляльок-мотанок.
"Одну мотанку я назвала "Катериною". Це українська дівчина, яка тримає на руках немовля. Навіяно Шевченківською тематикою. Окрім ляльок-мотанок із тканини я роблю ляльки із інших матеріалів - кукурудзяного листя, сіна та трави. Так робили наші предки у давні часи. Ляльок клали у пусту дитячу колисочку, коли батьки були при надії. Вважалося, що лялька забирає негативну енергію. Тоді цю ляльку спалювали, з нею і згорала нечиста сила. Тому лялька виступала не лише у ролі іграшки а й як сакральний оберіг", - каже майстриня.
Серед ляльок є кажани, які одягнені в народні строї, чорт і Солоха з повісті Миколи Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки", домовики, мавки, райські птахи з головою діви у давньоруській міфології. Також є лялька давньогрецького бога сонця Геліоса на колесі.
Ляльок-мотанок у традиційних українських строях привезла із Тернополя Алла Шушкевич.
"Я працюю за традиційними технологіями. Із дерева майстри мені роблять "фігуру" - дерев'яну підставку, на якій тримається мотанка. Вдягаю її у лляну сорочку із вишивкою. Це може бути частина вишитого рушника. На обличчі вишиваю хрест - оберіг. На кожній мотанці він інакший. Також я плету дівчатам коси - із льону. Усі мої ляльки вбрані у народний стрій. Із прикрасами традиціними. Взагалі, ляльці-мотанці більше 6 тисяч років, припускають українські вчені. Найпростішу ляльку-немовля може навіть зробити дворічна дитина", - каже майстриня, вчителька трудового навчання із Тернопільської загальноосвітньої школи №1 Алла Шушкевич.
Арт-проект "ETHNO'лялька" проводиться уже четвертий рік поспіль. Щороку участь у фестивалі беруть до ста авторів із різних регіонів України. Триватиме фестиваль "ETNOлялька" до 12 травня у Львівському Палаці мистецтв на вулиці Коперніка, 17.
3 
1
Коментарі