"Тепер кожен може подзвонити у дзвони" – проводять унікальні екскурсії по собору

24

Фото: Ірина Кальченко

У Вінниці почали проводити екскурсії по Свято-Преображенському кафедральному собору. Вже 3 дні охочі можуть прийти й за півтори години обійти храм безкоштовно. Створюють по 2 групи щодня. Кожна група складається з 14 людей максимум.

Cвято-Преображенський кафедральний собор – єдиний в Україні, що перейшов на бік української православної церкви. Очолює його митрополит Вінницький і Барський Симеон.

Екскурсія почалася в 14:00. Прийшла раніше. Біля церкви масове обговорення.

"А що, треба було реєструватися?", - питає жінка екскурсовода Анастасію Стовпець. "Я шукала вас вчора і сьогодні цілий день. По радіо про реєстрацію нічого не сказали".

"Я зареєструвалась, а в списку себе не знайшла", - підключається до розмови ще одна охоча потрапити на екскурсію.

"Послухайте, у нас ліміт. Максимум 14 людей можуть сюди пройти. У каплицях небезпечно", - пояснила екскурсовод.

 

Заходимо в храм. Люди одразу дістали мобільні телефони й почали все фотографувати. Жінка, поруч зі мною питає:

"Щось на голову надягати треба?".

"Ні, як вам зручно так і йдіть", - каже екскурсовод.

"Ну нічого собі. В Європу йдемо!", - викрикує і починає сміятися.

 

Піднімаємось на дзвіницю. Сходи надто вузькі й ведуть по кругу. Відчуття, наче підіймаєшся в небо на літаку. На 15 сходинці починає крутитися голова. Стає душно.

"Якщо комусь стане погано, кажіть, залишитесь внизу", - каже Анастасія.

Питаю, чи траплялися уже такі випадки.

"Сама іноді відчуваю, що стає погано. Але були випадки, що людей починало нудити від спеки й верталися вниз", - каже.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Охочих приєднатися до ПЦУ так і не з'явилось

Піднялися на дзвіницю. Усі не вмістилися, тому декілька людей стояли на сходах. Хтось знімав панораму на місто з вікон. Хтось говорив по телефону.

"Тепер кожен може подзвонити у дзвони", - після цих слів усі залишили свої справи.

Питаю, чи були випадки, що перехожі жалілися на зайвий шум.

"Таких випадків не було, проте, для того, щоб не виникало дискомфорту й паніки – є вимога дзвонити по черзі. Одночасні дзвони – звук тривоги", - каже екскурсовод.

 

Після цього, зробили селфі й почали спускатися вниз. Це виявилося набагато складніше, ніж підніматися. Дуже низька стеля. Були випадки, коли люди не помічали й бились головою.

Спустилися в кімнату, де співає хор під час служби. Вона знаходиться вище й звідти можна було роздивитися весь храм.

 

Після хорової пішли в каплицю. На стелі розміщені 5 ікон, намальованих художниками. Кажуть, що це найстаріші фрески, які залишилися ще з часів Миколи І.

 

"На честь нашої зустрічі, храм пригощає вас кренделями й виноградом. Щоб ви відчули обряд причастя", - каже Анастасія і роздає охочим подарунки.

На кожному кренделі є записка з Біблії.

 

"Такі екскурсії проводимо вперше, тому вирішили пригощати людей чимось смачним. Це не йде у збиток, оскільки ми співпрацюємо з пекарнею, яка доставляє нам ці кренделі", - каже прес-секретар Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України ієрархії онах Софроній (Чуприна).

Після своєрідного причащання нас передають у руки отця Владислава (Демченко). Він веде нас у довгий коридор. На стінах висять сотні фотографій. Серед них вручення Томоса, різні освячення і зустрічі з президентами України.

 

"Не зважаючи на те, що наші "друзі" з московського патріархату кожну неділю роблять нам сюрпризи, ми вирішили показати людям собор зсередини. Мало хто знає, що тут проходив освячення Михайло Коцюбинський, Симон Петлюра. Був Микола І, Микола ІІ. Таким чином, хочемо познайомити вінничан з храмом ближче", - каже секретар Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України протидиякон Владислав Демченко.

Виходимо на внутрішній двір, який повністю закритий. Вхід лише з храму.

"На волі у священників дуже багато спокуси. Тому тут вони можуть відпочити й побути наодинці", - пояснює Владислав.

 

Спускаємося до підземного храму. Тут проходять хрещення. Для малих дітей спеціально зробили маленькі підсвічники й ікони. Отець Владислав відкрив секрет написаних ікон.

"На багатьох іконах, здавалося б, не тим боком зображена Біблія чи будинки. Секрет полягає у тому, що не ми дивимось на Бога, а він на нас. Ікона – це потойбічне відображення", - пояснив Владислав.

 

×