Уже місяць просимо керівництво батальйону і штабу АТО видати нормальну техніку. Ми до останнього дня з Донецького аеропорту з боєм вивозили наших пацанів. З роти живих та не поранених нас лишилося 8 людей. Вся техніка вийшла з ладу. Про це кореспонденту Gazeta.ua телефоном розповів механік-водій 3-ї роти окремого танкового батальйону 93-ї бригади з позивним Лев.
Боєць родом із села Клембівка Ямпільського району Вінниччини. Був мобілізований до війська на початку вересня. Брав участь в боях за Піски, Водяне, Спартак, що неподалік Донецького аеропорту. За весь час мав одну десятиденну відпустку після останнього бою в Спартаку. В дома на чоловіка чекають дружина та дві доньки - 10-річна Таня й 15-річна Наталя.
"Інші роти отримують танки із заводу. А нам дали тільки інвалідів "Т-64", які вийшли з бою в аеропорту. Маємо один танк на ходу, ним тягаємо інші. Вони не мають захисної броні і не боєздатні. На такому атаку не відіб'єш. Якщо нас піднімуть по тривозі - мусимо виїхати на тому, на чому маємо. Той танк, що на ходу - їде максимум 30 кілометрів на годину. Тобто, навіть маючи боєкомплект, я не встигну його відстріляти. Швидше мене підіб'ють", - продовжує кіборг.
Рота бійця зараз базується на Донеччині. Каже, що необхідне підвозять волонтери.
"Харчі та одяг є. Відколи стихли бої - волонтери частіше навідуються. Живемо у наметі, що розрахований на 30 людей, гріємося буржуйками. По- черзі то в караулі стоїмо, то лагодимо те залізяччя. Не маємо ні запчастин, ні вміння справити все до толку. Цим мала би займатися спеціальна механізована бригада. Найбільше ображає, що ті, кого й близько не було біля аеропорту - ордена отримали. А ми - купу брухту. Про подвиг кіборгів уже забули. І про мертвих, і про живих. Двоє наших хлопців із бригади - Іван та Богдан - ще 18 січня потрапили в полон. Їм тільки по 23 роки. І ніхто їх не шукає, не визволяє та не обмінює", - додав Лев.
2 
1
Коментарі