На Поділлі першим на Святий вечір випікали калач для корови. Його називають "рожество", "різдвяник", "різдво". Про це кореспонденту Gazeta.ua розповіла дослідниця традиційних хлібів Світлана Творун.
"Із пшеничного дріжджового тіста ліплять два тонкі валики. Переплітають. Згинають підковою, але так, щоб кінці наклалися. Виходить кільце із двома ріжками. Подекуди ріжки витягували і замикали у друге кільце - виходить "вісімка". Коли спекли такий калачик, то вішали на цвях на стіну біля образів. Власники корів зберігали його до отелення. Перше, що їм давали їсти - "рожество" та воду", - пояснює вона.
Обов'язково на святковому столі повинен бути книш - хлібина, на яку зверху клали маленьке хлібеня. Мастили олією і так випікали.
"Книш - "хліб із душею". Символізує єдність поколінь. Ним накривали кутю. Потім пригощали всіх, хто був за столом. У Калинівському районі Вінничини на Різдво книш мали брати діти, коли йшли до батьків у гості", - каже етнограф.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Різдво вінки роблять із сушених фруктів і солодощів
Для дітей випікали голубків із прісного тіста. Пригощали за столом і дарували колядникам. Особливу увагу приділяли пиріжкам. Робили з капустою, горохом, сливами, вишнями, маком.
"Бабусі роздавали їх онукам. Кожен мав запам'ятати з якою начинкою пиріжок. Якщо протягом наступного року дитина не могла щось згадати або заблукала, то їй треба було згадати начинку пиріжка, який дала бабуся на Святий вечір. Тоді одразу згадувалось все необхідне", - говорить Світлана Творун.
Цікавий обряд, пов'язаний із калачами, зберігся дотепер у селі Стіна Томашпільського району на Вінниччині. Дівчата випікають чи купують їх для хлопців, які ходять колядувати.
"Колядники заходять до кожної порядної дівчини. Вона виносить їм у мисці гостинці і два калачі. Якщо хату якоїсь дівчини минають - означає, вона чимось не заслужила такої уваги або ще не доросла до дівування. Після колядування один з хлопців бере калачі, інший висипає собі в сумку цукерки, печиво, яблука. Замість них кладе свої дві цукерки і два печива - щоб дівчина знайшла собі пару. Повертають миску та калачі і йдуть далі", - розказала етнограф.
Коментарі