Як пройшов весільний бум в День усіх закоханих

20

Сьогодні 14 лютого у свято всіх закоханих справжній бум весіль. Цього дня у Вінниці вирішили одружитись понад 25 пар.

Приміщення РАЦСу прикрасили червоними кульками у вигляді сердечок. Створили доречну фотозону "Кохання — поза часом". Вперше весільні церемонії, заручини, річниці весілля чи лише подати заяву на одруження можна до 00.00 год.

Фото: фото: Тетяна САРАХАН

Першими у приміщення РАЦсу прийшли Анна та Микола Строганов.

"Ми взагалі не планували цього дня розписуватись. 14 січня написали заяву і рівно за місяць одружилися. Навіть святкувати зараз не будемо. Поїдемо кожен на свою роботу. А вже увечері влаштуємо собі святкову вечерю", - каже Анна.

Кажуть, офіційно одружитись хотіли давно. Разом живуть два роки.

"Разів п'ять сюди приходили. То забували документи, то запізнювались на ту дату, яку хотіли. А це вже кажу чоловіку: "Пішли. Яка дата вийде, в таку і розпишемось". Для наших дітей це буде великою несподіванкою. Ми навіть подарунки не готували один одному. Найбільший сюрприз для нас, що ми зустріли один одного", - додає Анна.

"Все решта наживне, - додає Микола Строганов. - Важливіше більш загострене почуття відповідальності. А у 18 років вітер в голові гуляє".

До РАЦСу заходить у весільній сукні Олена Резанко. З чоловіком Василем обирали її разом. Живуть у цивільному шлюбі вже 8 років.

"До цього часу ніяк не могли сюди прийти. А цього року вирішили спеціально на День Валентина розписатись. Син Тимофій став нашим головним свідком. Чоловік точно не забуде цю дату, бо в нього більше фотографічна пам'ять. Усі річниці святкуватимемо, як і до цього часу. , - говорить Олена Резанко. - Щоб шлюб жив і міцнішав, не залежно чи є штамп в паспорті чи ні, має бути терпіння, взаєморозуміння, повага. Має бути не "я", а "ми".

Молоде подружжя після розпису поспішають на фотосесію. Увечері їдуть у Карпати.

Вікторія Вощенкіна та Михайло Марущак першими приходять на урочисту церемонію.

 

"Весілля відсвяткуємо на моїй батьківщині в Муровано-Куриловецькому районі, що за 80 кілометрів, - каже Вікторія. - Одразу планували одружитись на День Валентина. Заяву подали ще два місяці тому. Те, що Міша буде моїм чоловіком відчула рівно через місяць після нашого знайомства. Зрозуміла, що жодної ночі не зможу без нього. Мабуть не випадково зустрілись на квартирі, яку долею написано було, щоб разом знімати".

Молодята планують виїхати з України. Якщо матимуть можливість — планують влаштувати своє життя в Канаді.

Тим часом їх кличуть до урочистої зали. Свідки стелять їм рушник. Після того як ступають і кажуть заповітне "так", обмінюються обручками. Під час церемонії, коли вони офіційно стають чоловіком та дружиною грає гімн України.

"Від імені Міністерства юстиції бажаю мирного неба, довгої любові та розуміння. Ми зараз реалізуємо ряд важливих реформ, які спрямовані спростити оформлення документів з реєстрацією шлюбу, народження дитини. Приємно, що можемо надавати вам послуги якісно, та легко", - каже начальник обласного управління юстиції Юрій Круголь.

У РАЦСі помітно більше охочих офіційно укласти свій шлюб. Майже всі пари приходять на неурочисту церемонію.

Станіслав Бондаренко заходить в РАЦС з цивільною дружиною. Знайомі 5 років. Кожен має дітей від попередніх шлюбів.

"Син мене одразу підтримав. Каже, це мій вибір і моє життя", - говорить Ольга Циба, якій 54 роки.

Одружитись вирішили 14 лютого на її День народження. Вирішують розписатись по-тихому. Їм вручають свідоцтво про шлюб, визнаний державою та медовий пряник з написом "Кохання поза часом". Бажають їм зберегти кохання, мати міцне здоров'я до золотого весілля.

 

"Не завжди виходить так, як хочеться. Але зустрів зовсім випадково Олечку на базарі і зрозумів, що вона буде моєю. За 4 роки спільного життя зрозуміли, що доживемо разом віку. Ми навчилися правильно миритися. Це робимо так само бурхливо, як сваримося", - сміється Станіслав Бондаренко.

Вслід за ними приїжджають молодята Анна Оніщук та Андрій Дмитрук. Разом познайомились на дискотеці у її рідному селі Пеньківка Літинського району.

"Ніколи не забуду 19 вересня. О 6 годині ранку Андрій приїхав у гуртожиток. Хоча мені нічого не сказав. Його не пускали, бо ж дівчата спали. Подзвонив мені. Каже, хочу щось сказати. Я відкриваю двері. Стою в піжамі, а він стає на коліна і просить стати його дружиною. Я погодилась одразу, бо кохаємо один одного", - згадує Анна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З янголятами і любов'ю: Гройсман прийшов у РАЦС

Ближче до вечора пари продовжують реєструвати шлюб. 14 пар тільки подали заяви на одруження.

"Якби молодь усвідомлювала для чого вони укладають шлюб. Якщо думають, що в день закоханих одружаться і будуть жити безбідно і щасливо, то не завжди так виходить. Це величезна титанічна праця. Щоб була нормальна сім'я, треба кожний день над цим працювати. Я підняла статистику реєстрацій шлюбу 14 лютого, то більшість пар розлучені. Важливо, якщо пара йде, тримається за руку, дивляться в очі один одному, дихають в одну сторону, чують що я їм говорю, а не в чому я одягнена, то й жити будуть, - каже Марія Суркова. Проводить урочисті та неурочисті церемонії розпису. - Боляче дивитись на наречених, які сидять один від одного за кілька кроків і граються в телефонах. Просто біда з цими гаджетами".

×