— Мав гарне здоров'я. За життя не випив жодної таблетки. А недавно застудився. На ногах переходив Припускають, що пішло ускладнення на легені, — говорить 57-річна Надія Дорошенко із села Мачухи. 6 грудня справили дев'ятини за її чоловіком 61-річним Віталієм Івановичем.

Два дні пролежав у лікарні. Помер о 6:00.

— Купили новий коричневий костюм, щоб як годиться провести в останню путь. Хотіли поховати біля рідного брата Олександра, який помер чотири роки тому. Вони були двойнятами. Але там не вийшло. Тож обрали вільне місце. Можливо, загородимо поряд територію, щоб і мене біля чоловіка колись поховали, — продовжує Надія Іванівна.

Віталій Іванович до пенсії працював водієм молоковоза в колгоспі "Дружба". Потім на підприємстві "Добробут" на вантажівці. З Надією Іванівною прожили у шлюбі 37 років.

— Чоловік сам збудував наш дім. Добротний, із цегли, на 89 "квадратів". Місця вистачило всім. Маємо двох синів. Лише рік побув на пенсії. Все життя працював водієм. Зранку до ночі був на

роботі. Останнім часом переживав

за воєнний стан, який запровадили в 10 областях. Не відходив від телевізора. Казав — нам старим все одно а як діти й онуки будуть жити в України? Війна його дуже лякала.

Поховали Віталія Дорошенка на мачухівському кладовищі. На похорон прийшли до 100 людей — родичі, колеги, сусіди, односельці. Позвали місцевого священика. Поминальний обід справили у кафе "ВВ". Дев'ятини відбули вдома, з сусідами, кумами й родичами.

— Люди несли на похорон гроші, спасибі їм. Розуміли, що Віталій помер передчасно. Великих запасів на життя не маємо, — додає Надія Іванівна.

Дорошенки виховали двох синів — Івана, 34 роки, та 31-річного Віталія. Мають двох онуків — 6-річного Артема та Кирила, 5 років.

×