— У нас дільничний звільнився місяців два тому. Нового ще не бачила, проте він співпрацює з сільським головою, діалог відбувається. Прийомів не веде, але виїздить на виклики. За останні п'ять років змінилися вісім дільничих, — каже Олена Говенько, 57 років, секретар Чорноглазівської сільради.
У Полтавському районі працюють восьмеро дільничних поліцейських. На кожного припадає до 20 населених пунктів. За минулий рік звільнилися четверо, зараз у штаті не вистачає трьох. Один проходить навчання, через чотири місяці буде готовий приступити до роботи.
У районі 16 сільрад і п'ять об'єднаних територіальних громад, до яких належать дві-три сільради.
— За три роки, що я працюю, бачила трьох дільничних, — розповідає про ситуацію в Терешківській ОТГ секретар сільради Лариса Сердюк, 49 років. — Останній затримався на рік. Хороший, постійно реагує на звернення селян і нашого голови. Погано тільки, що сидить не на місці, а в райвідділі. А так — молодець.
— Ми співпрацюємо з нашим дільничним, — розповідає мешканець села Ковалівки Андрій Олефіренко, 41 рік, голова місцевої ветеранської організації. — Допомагає в рибнагляді й патрулюванні вулиць. Вважаю, що майбутнє за шерифством у селах. Щоб при кожній сільраді був свій. Тоді все встигатиме.
Двоє з чотирьох дільничних, що звільнилися торік, помилилися з вибором професії, кажуть у Полтавському райвідділі поліції.
— І року не пропрацювали, — говорить Микола Коваль, 34 роки, керівник райвідділу. — Ще двоє поїхали до Польщі. Населені пункти, звідки вони пішли, ми перекрили іншими. Такого, щоб десь були "дірки" — немає. Очікуємо нових співробітників.
В обов'язки дільничного входить профілактика адміністративних, кримінальних правопорушень, нагляд за особами, які звільнилися з місць позбавлення волі тощо. Також у районі цілодобово працюють три екіпажі патрульних і одна оперативно-слідча група. Чотири автомобілі постійно в русі, опрацьовують виклики, що надходять на "102". Найчастіші звертаються до правоохоронців через сімейні конфлікти під час застіль.
— За добу надходить від 20 до 50 звернень. У травні очікуємо напливу повідомлень про крадіжки на дачах. Люди приїздять весною і помічають злочини, — продовжує Микола Михайлович. — Улітку багато звернень, бо люди зловживають алкогольними напоями в місцях відпочинку, на річках, озерах. Зазвичай виїжджаємо на тілесні ушкодження.
Богдан Просалов-Василюк, 27 років, чотири роки працює дільничним в Щербанівській ОТГ, обслуговує 15 сіл.
— Територія велика, населення понад 15 тисяч. Важко за всім слідкувати. Приходимо на роботу о восьмій ранку, отримуємо оперативні вказівки від керівництва і йдемо виконувати. Паралельно опрацьовуємо звернення громадян. Перевіряємо власників зброї, спілкуємося на місцях, обмінюємося контактами, щоб могли нам телефонувати. Дзвінки бувають і вночі. Здебільшого турбують люди з розладами психіки, — розповідає Богдан Просалов-Василюк.
— У родині інколи жаліються, що постійно на роботі. Однак не тільки в нашій професії такі умови, — продовжує. — Траплялися різні історії — крадіжки кіз, гусей, свиней. Торік у Щербанях батьки посадили свого сина. Він зловживав алкоголем, і наркотики теж були. Крав із дому, бив рідних і вони не витримали.
Старший лейтенант 28-річний Сергій Яременко чотири місяці працює дільничним у Тахтаулівській, Бричківській і Кротенківській сільрадах. Також заміняє колегу в Гожулівській і Чорноглазівській, бо той поїхав у зону ООС.
— Перевівся із Зінькова Полтавської області, працював у службі у справах неповнолітніх. Мені подобається допомагати людям, — каже Сергій. — У кожній сільраді є кімната для прийому громадян і розклад, коли буде дільничний.
39-річний Віталій Сулименко працює сільським дільничним з 2013-го. В його підпорядкуванні Коломацька ОТГ і Ковалівська сільрада.
— Десь 10 тисяч населення, із них знаю понад 80 відсотків. За час моєї роботи кількість випадків насильства та крадіжок зменшилася. Цьому сприяли і патрульні екіпажі, і загальна робота, — говорить.
Торік у серпні звільнився дільничний Мачухівської ОТГ Вадим Кравченко, 32 роки. Працював два роки.
— Якби матеріально-технічне забезпечення було на належному рівні — можна було б об'їхати свою територію, приділити людям увагу. Але службових автомобілів не вистачає, вони поламані й старі, — розповідає. — Вирішив піти до поліції, коли змінювали міліцію. Тоді казали: "хто як не ми", "змінимо все на краще", "міліція погано, а поліція — добре". Обіцяли авто, заробітну плату й інші блага. Однак я розчарувався. Зараз працюю перевізником у компанії "Зелений слон". За місяць можна заробити від 17 до 20 тисяч гривень. Проблема із наркотиками — варять, продають. Щоб отримати дозвіл на обшук, треба зібрати чимало свідчень людей. Ніхто не хоче писати своє прізвище бо бояться за рідних і себе.
Керівник Полтавської районної ради Михайло Кононенко, 57 років, вважає, що в кожній сільраді має працювати хоча б один дільничний.
— Із районним відділом складається нормальна співпраця. Постійно реагують на наші повідомлення. На сільраду повинен бути хоча б один дільничний і мати чіткі години прийому. Приходити на кожну сесію райради і двічі на рік розповідати перед депутатами про виконану роботу, давати статистику, — каже Михайло Михайлович. — Дільничний повинен знати кожну сім'ю, їхні проблеми. Мати час на профілактику, вести бесіди із школярами. У цьому місяці зберемо круглий стіл. Запросимо дільничних, голів сільрад, громадські організації та представників ЗМІ. Разом вирішуватимемо, як покращити роботу.
3 
Коментарі