Зеленський не виправдав сподівань Кремля - Портников

Зустріч Путіна і Лукашенка планувалася ще до спеціальної операції білоруських спецслужб, яка призвела до посадки літака "Ryanair" і затримання Протасевича і Сапеги (23 травня Білорусь примусово, з застосуванням винищувача, посадила в аеропорту Мінська пасажирський літак авіакомпанії Ryanair рейсом із Греції в Литву, який пролітав над її територією. У Білорусі послались на лист від імені палестинського угруповання "Хамас" про наявність на борту літака бомби, який із непояснених причин отримали в Мінську – аеропорті, який не мав ніякого стосунку до рейсу. - Gazeta.ua). Зустрічі відбуваються постійно протягом багатьох років. Їхня регулярність залежить від того рівня інтеграційних зусиль, які докладає Москва, і готовності Мінська відповідати на них. Бажання Лукашенка важко оцінювати зараз. З одного боку – можливості маневру для нього зменшуються. З іншого – Путін тепер відчуває себе спокійно, тому на зустрічі з Лукашенко говорив, що не варто поспішати. Тепер інтеграцію можна буде здійснити, коли це буде вигідно російському керівництву. Анексія Криму відбулась не просто, коли завершився український Майдан, а ще й коли знижувався рейтинг Путіна. У випадку з Білоруссю, то її поглинання Росією може бути пов'язано з виборами, транзитом влади в Росії. Путін може пересидіти і Зеленського, і Меркель, і Макрона, і Лукашенка, а тоді вирішувати питання зі спадкоємцем білоруського президента. Не варто акцентувати, що Лукашенко приїхав на зустріч у Сочі з сином. Він завжди його з собою бере.

Раніше у Заходу складалося враження, що Лукашенко може утримувати певний рівень білоруського суверенітету. Зустрічався з представниками західних країн, приймав перемовини по Донбасу. Проти нього почали скасовувати частину санкцій, які діяли з 1990-х після зникнення білоруських опозиціонерів. Ще більше, коли до Мінська прилітали помічник президента Сполучених Штатів з питань нацбезпеки Болтон і держсекретар Помпео. Після придушення білоруських протестів такого враження вже західні лідери не мають.

Це просто черговий транш для Білорусі, в якої дуже важка економічна ситуація. Не може розраховуватись з боргами.

Далі у Білорусі посилюватиметься авторитарний режим, будуть закручувати гайки, опозиціонерів триматимуть у тюрмах. Лукашенко намагатиметься з усіх зусиль доводити, що він контролює ситуацію. Це ще й для того, щоб не дати Росії можливості форсувати інтеграційні процеси. Країна і так ізольована з 1990-х, але зараз ця ізоляція ще посилилася.

Україна має розуміти, що Білорусь залежна від Росії. Так було завжди, але ми втішали себе думкою про якийсь суверенітет Лукашенка. Існують економічні інтереси у певних українських кіл, але це не пов'язано з проукраїнськістю Лукашенка. Білоруський очільник завжди був готовий торгувати білоруськими національними інтересами задля збереження своєї влади і готовий був би торгувати і нашою безпекою для цього. Вибудовувати стосунки з сусідом варто розуміючи, що Росія і Білорусь – спільна зона небезпеки. Реагуючи на затримання Протасевича, маємо виконати свою обіцянку і приєднатися до санкцій Європейського Союзу проти Білорусі, що свого часу публічно пообіцяв очільник зовнішньополітичного відомства. Рішення РНБО з цього приводу так і не було.

Не має значення, що вирішать із майданчиком для Мінських перемовин, адже "мінський формат" заблокований аж до закінчення президентських повноважень Володимира Зеленського. Він не виправдав сподівань російського керівництва, що капітулює перед Кремлем, тому став нецікавий. Тому Кремль вже буде пробувати схилити до капітуляції нового українського президента. Це вже видно. Відбуваються онлайн-зустрічі Тристоронньої контактної групи, на яких нічого не вирішується. Майданчик нікуди не зможуть перенести, бо Росія принципово виступатиме проти.