вівторок, 01 січня 2019 02:27

Зеленський йде у президенти

Зеленський йде у президенти
Володимир Зеленський йде у президенти.

Шоумен Володимир Зеленський висуває свою кандидатуру на посаду президента України. Про це він оголосив в ефірі телеканалу "1+1".

"Зараз, за декілька хвилин до Нового року, я вам дещо пообіцяю і одразу виконаю. Дорогі українці я обіцяю вам піти у президенти і одразу виконую. Я іду в президенти України. Давайте зробимо це разом. З Новим роком, з новим слугою народу", - заявив Зеленський, пише "Українська правда"

Телеканал "1+1" пустив привітання Зеленського з оголошенням про похід в президенти до Нового Року в час, коли традиційно на телеканалах транслюють привітання від президента.

Привітання глави держави Петра Порошенка на каналі пустили вже після опівночі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найрозумнішим рішенням Порошенка могла стати підготовка власної заміни"

Президент Петро Порошенко оголосить про намір йти на вибори після старту виборчої кампанії.

Наступні президентські вибори відбудуться у березні 2019-го.

Зараз ви читаєте новину «Зеленський йде у президенти». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

11

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Політика
Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Єгор Голівець 22 жовтня, 2026, 06:36 glavcom.ua google social img telegram social img facebook social img Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Міністр оборони Італії заговорив про гібридну війну після погромів фото: АР Масштаби насильства та скоординованість окремих нападів викликали підозри у влади  Італійська влада перевіряє, чи могли російські агенти та інші іноземні сили бути причетними до масових заворушень у Мілані. Протести проти високої вартості життя, які минулими вихідними охопили низку європейських міст, супроводжувалися погромами та підпалами. Про це повідомляє "Главком" із посиланням на Bloomberg.  За інформацією видання, уряд прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні запросив доповідь про можливу роль іноземних провокаторів у заворушеннях. Посадовці намагаються встановити, чи могли Росія та інші зовнішні сили сприяти загостренню ситуації під час протестів.  Підставою для перевірки стали масштаби насильства та помітна скоординованість окремих нападів. Це змусило представників влади засумніватися, що всі випадки погромів були винятково стихійною реакцією протестувальників на економічні труднощі.  Водночас речник прем'єр-міністерки Італії відмовився коментувати інформацію про можливе іноземне втручання.  Довіряйте фактам – додайте "Главком" до своїх надійних джерел у Google додати зараз Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що останні заворушення суттєво відрізняються від протестів, які раніше відбувалися в країні. "Події в Мілані та інших містах Італії принципово відрізняються від тих, що ми бачили раніше. Це результат того, що я називаю гібридною війною, яку хтось приносить у наші країни нетрадиційними інструментами – TikTok, соцмережами і YouTube, – а Захід цього не помічає і не реагує", – заявив Крозетто.  За словами міністра, серед учасників протестів були діти віком 11–12 років, які, на його думку, могли зазнати своєрідного "контрвиховання". Водночас подробиць свого твердження посадовець не навів.  На тлі побоювань повторення насильства італійський уряд вирішив посилити заходи безпеки. Зокрема, до кінця року в Мілані планують розгорнути 500 військовослужбовців. Наступні протестні акції заплановані на найближчі вихідні.  Тим часом італійська опозиція звинуватила уряд Мелоні у використанні заворушень для отримання політичних переваг напередодні виборів наступного року. Опозиційні політики вважають, що влада має зосередитися на розв'язанні економічних та соціальних проблем, які стали причиною протестів.  Наймасштабніші заворушення відбулися у Франції. За наведеними даними, 17 жовтня на демонстрації проти високої вартості життя вийшли щонайменше 550 тис. людей. У низці міст протести переросли в погроми та підпали. Зокрема, у Ліможі згоріла будівля мерії XIX століття.  Президент Франції Еммануель Макрон поклав відповідальність за насильство на представників ультралівих рухів та осіб, які приєдналися до демонстрацій для вчинення злочинів.  Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський Союз розслідує можливе російське втручання та кампанії дезінформації, пов'язані з масштабними заворушеннями у Франції та інших європейських країнах.  За інформацією Financial Times, проросійські та ультраправі акаунти в соціальних мережах поширювали відеозаписи насильства й неправдиві повідомлення на тлі протестів. Представники європейських структур безпеки припускали, що такі публікації могли посилювати суспільне напруження.
Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Єгор Голівець 22 жовтня, 2026, 06:36 glavcom.ua google social img telegram social img facebook social img Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Міністр оборони Італії заговорив про гібридну війну після погромів фото: АР Масштаби насильства та скоординованість окремих нападів викликали підозри у влади Італійська влада перевіряє, чи могли російські агенти та інші іноземні сили бути причетними до масових заворушень у Мілані. Протести проти високої вартості життя, які минулими вихідними охопили низку європейських міст, супроводжувалися погромами та підпалами. Про це повідомляє "Главком" із посиланням на Bloomberg. За інформацією видання, уряд прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні запросив доповідь про можливу роль іноземних провокаторів у заворушеннях. Посадовці намагаються встановити, чи могли Росія та інші зовнішні сили сприяти загостренню ситуації під час протестів. Підставою для перевірки стали масштаби насильства та помітна скоординованість окремих нападів. Це змусило представників влади засумніватися, що всі випадки погромів були винятково стихійною реакцією протестувальників на економічні труднощі. Водночас речник прем'єр-міністерки Італії відмовився коментувати інформацію про можливе іноземне втручання. Довіряйте фактам – додайте "Главком" до своїх надійних джерел у Google додати зараз Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що останні заворушення суттєво відрізняються від протестів, які раніше відбувалися в країні. "Події в Мілані та інших містах Італії принципово відрізняються від тих, що ми бачили раніше. Це результат того, що я називаю гібридною війною, яку хтось приносить у наші країни нетрадиційними інструментами – TikTok, соцмережами і YouTube, – а Захід цього не помічає і не реагує", – заявив Крозетто. За словами міністра, серед учасників протестів були діти віком 11–12 років, які, на його думку, могли зазнати своєрідного "контрвиховання". Водночас подробиць свого твердження посадовець не навів. На тлі побоювань повторення насильства італійський уряд вирішив посилити заходи безпеки. Зокрема, до кінця року в Мілані планують розгорнути 500 військовослужбовців. Наступні протестні акції заплановані на найближчі вихідні. Тим часом італійська опозиція звинуватила уряд Мелоні у використанні заворушень для отримання політичних переваг напередодні виборів наступного року. Опозиційні політики вважають, що влада має зосередитися на розв'язанні економічних та соціальних проблем, які стали причиною протестів. Наймасштабніші заворушення відбулися у Франції. За наведеними даними, 17 жовтня на демонстрації проти високої вартості життя вийшли щонайменше 550 тис. людей. У низці міст протести переросли в погроми та підпали. Зокрема, у Ліможі згоріла будівля мерії XIX століття. Президент Франції Еммануель Макрон поклав відповідальність за насильство на представників ультралівих рухів та осіб, які приєдналися до демонстрацій для вчинення злочинів. Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський Союз розслідує можливе російське втручання та кампанії дезінформації, пов'язані з масштабними заворушеннями у Франції та інших європейських країнах. За інформацією Financial Times, проросійські та ультраправі акаунти в соціальних мережах поширювали відеозаписи насильства й неправдиві повідомлення на тлі протестів. Представники європейських структур безпеки припускали, що такі публікації могли посилювати суспільне напруження.
Голосів: 8785
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути