Завтра у Черкасах із 10:00 до 11:30 у фойє першого поверху Будинку рад відбудеться офіційна церемонія прощання із екс-головою Черкаської обласної державної адміністрації, депутатом облради Володимиром Лук'янцем. Він помер 13 січня.
Володимир Лукич народився 1956 року в селі Бакаєве Чорнобаївського району Черкаської області. Був головою Черкаської облдержадміністрації у 2000-2003 роках. Посварився з тодішнім головою адміністрації Президента Віктором Медведчуком. Згодом Лук'янця звільнили з посади. Після цього був генеральним директором державного підприємства "АгроЗлатодар". З 2010 року був депутатом обласної ради. Мав хороші стосунки із колишніми губернаторами. Із Леонідом Кучмою мав ділові, але довірливі стосунки. Познайомився з ним, коли той тільки балотувався у президенти.
Цитати Володимира Лук'янця із інтерв'ю "Газеті по-українськи" у березні 2013-го року:
Про звільнення з посади голови ОДА:
"Єдине, про що хвилювався — як сприймуть звістку жінка й донька. Після звільнення пропонували стати заступником міністра по сільському господарству або поїхати послом у якусь державу. Тоді сказав: "Головою колгоспу починав — ним і закінчу".
"Після зустрічі з Кучмою заходжу до свого кабінету, а там донька чекає. Говорю, що звільнили. Вона мене обняла. Каже: це на краще. Мені аж від душі відлягло. Забрав речі з сейфа і через годину залишив адміністрацію", - згадував Володимир Лукич.
Про родину:
"Попросив зятя, щоб донька взяла подвійне прізвище — Кукуленко-Лук'янець. Вона в мене одна, не хочеться, щоб прізвище пропало. І в онука таке прізвище. Недавно його в садок віддали. У звичайний, недалеко від дому. Донька хотіла в елітний. Мовляв, що люди скажуть: онук Лук'янця і в звичайний садок ходить! А я їй кажу: раз його наб'ють, удруге, — так і пристосується до життя. Он я на пустирі виріс, без будь-яких елітних садків і все ж чогось добився в житті".
Про роботу:
"Я той екземпляр, який ставав керівником господарства при Брежнєві і ще й досі керую. Пройшов всіх. Я майже дев'ять років був у політичному бомонді держави. Таких мало зараз. Коли приїхав у Москву, нас не випустили увечері гуляти. Це зараз з охороною всі ходять. А мені нащо охорона? Щоб я приїхав в район, а вони мені двері відкривали? Та я вже якось і сам відкрию. Зараз губернатор нікуди без охорони і це смішно. Хіба це врятує? Якщо задумають бахнуть, то бахнуть і при охороні, і без неї. Не залазь у великі гроші і політика їх не цікавить".
Про церкву:
"Я маю три церковні ордени, але в церкві не хрещусь. Сафроній жартує постійно: "Коли я тебе навчу хреститись?" Не хрещусь після такого випадку: у 90-му році у Христинівці люди зібралися на площі на Водохреще, бо заборонили привезти батюшку. Я дав доручення, щоб привезли. До обкома партії дійшло. Викликали, питали, як я таке собі дозволив. А тоді, коли закривалася партія, як ломанули всі молиться – щоб тільки посади зберегти. І я до цих пір не можу з цим змиритися. Це люди, які не відбулися. Це фарисейство. Коли нагороджували орденом Миколи Чудотворця. Вручати мав блаженнійший Володимир. Сафроній питає: "Ну ти там хоч перехрестишся?" Відповів, що ні, тому вручав Сафроній в кабінеті".
Про подарунки:
"Зберігаю годинник від президента Кучми. Його нікому не показую. Лежить у сейфі. Я дві речі не показую: цей годинник і книжку Лутака із підписом "Спіши робити добро людям".
Коментарі