"Мовний" закон спрямований не на захист мов нацменшин, а на їхнє остаточне знищення.

Про це на прес-конференції сказав педагог і громадський діяч  Кирило Стеценко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Критичну точку пройдено, українська не згине

Він підкреслив, що "мовний" закон Ківалова-Колесніченка має на меті захист мов нацменшин, але насправді спрямований саме проти них.

"Благі наміри закону — захист меншинних, міноритарних мов. В Україні фактично чотири носії таких мов — кримчаки, караїми, кримські татари та гагаузи. Це чотири бездержавні автохтони на території України, за які українська держава має нести відповідальність так само, як і за українську мову", - пояснив він.

Щодо інших мов нацменшин існують паритетні домовленості з їхніми батьківщинами щодо паритетного захисту цих мов: "Ми захищаємо їх в Україні,а  вони захищають українців на своїх територіях".

Водночас, Стеценко переконаний, що мінімальний поріг у 10% носіїв тієї чи іншої мови нацменшин, який прописано у "мовному" законі, працює якраз проти тих мов, які знаходяться під загрозою зникнення.

"Він фактично надає дорогу саме російській мові на території Україні. Цей бар'єр відрізає переважно всі мови, окрім російської. За логікою цього закону ми повинні захищати англійську та китайську мову у майбутньому. Це якраз дорога в уніфікацію людства і втрату багатоманітності та унікальної цінності", - підкреслив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "А це Азарову за те, що не вміє говорити українською", - студенти копняками виганяли "регіоналів" із політики

"Ми цей закон повинні розглядати і в історичному контексті, бо ми є постколоніальною країною. І в теперішньому глобалізованому світі. Якщо немає дуже виробленої, чіткої, сильної, культурної, інформаційної політики, нація приречена на зникнення", - переконаний експерт.

Стеценко додав, що удар цього закону спрямований на формування майбутнього, і в першу чергу через і на світогляд і поведінку молоді, що задасть значної шкоди українській нації.

×