Якщо Віталій Кличко стане президентом, то він зіштовхнеться з декількома надскладними викликами. Таку думку в інтерв'ю Gazeta.ua висловив економіст Борис Кушнірук.
Які виклики постануть перед Кличком в разі обрання його президентом?
- Якщо Кличко стане президентом, то важливим буде розмір його повноважень. Я не виключаю того, що одним з головних сценаріїв Януковича, коли він усвідомить програш, стане відновлення Конституції 2004 року. Тоді президент має передати частину влади до уряду. Кличко стає президентом, а Янукович пересідає в крісло прем'єра. Так він захистить себе та родину від можливого тиску.
Якщо буде сценарій, коли Кличко стане президентом з повноваженнями Януковича?
- Тоді, зрозуміло, має бути домовленість з елітами щодо того, чого не може бути. Перш за все не буде спроби реприватизації. Кличко може піти на таку домовленість. Бо на відміну від Яценюка чи Тимошенко він ніколи не був в бізнесі, у нього нема психологічної потреби перерозподіляти майно.
Тоді Кличко має декілька проблем. Перша: монополізована економіка. Держава має втручатись в ринок, щоб усунути монополії. Чому це так важливо? Монополії унеможливлюють конкуренцію, економіка стає неефективною, вичавлюють малий бізнес з ринку.
Монополізація призводить до великої різниці в доходах і, як наслідок, соціального розшарування. Економіка не може ефективно розвиватись без демонополізації.
Що має бути першим кроком у цьому напрямку?
- Якщо Україна піде на асоціацію з ЄС, то важливими кроками в цьому стане імплементація норм Другого та Третього енергетичного пакетів. Вони мають перебудувати енергоринок країни в більш конкурентний бік. У Віталія Кличка завдання протягнути норми Другого та Третього пакетів.
Що далі?
- Після демонополізації йде друге завдання: прозорість. Це дуже важливо на рівні перерозподілу бюджетних коштів, сплати податків та прав власності. Це також покращить зрозумілість економіки, а це означає більший рівень довіри. Коли ж ти не знаєш, хто чим насправді володіє, то ти нікуди не інвестуватимеш гроші. Політика прозорості може суттєво змінити економіку.
Третій виклик: енергозбереження. Економічне зростання можливе лише через скорочення видатків на енергоносії. Це автоматично піднімає конкурентність економіки та рівень споживання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Здорожчання газу для населення неможливо уникнути - експерт
Четверте завдання: місцеве самоврядування. Тут є два поверхи. По-перше, треба працювати над тим, щоб розвивались первинні громади. Варто змушувати людей, які є власниками будинків, брати на себе відповідальність. Це питання ефективного функціонування ЖКГ. По-друге, є питання територіально-адміністративного устрою. Теперішній устрій сформувався під потребу Компартії. Була необхідність створювати райони по кількості комуністів. В результаті їх створили без жодної економічної логіки. Без створення логістично правильного територіально-адміністративного устрою зменшити витрати на адміністрування нереально. Колись це спробував Роман Безсмертний.
Так. І для нього це погано закінчилось.
- Бо він був на самоті. Інші люди прийшли просто заробляти гроші. Не було групи в тій владі, яка б це підтримала. Це надскладне завдання не для однієї людини, бо спротив буде. Адже ви ліквідуєте повноваження і посади 10 чи навіть 100 тисяч людей. Вам цього ніхто не подарує. Тому тут треба план, розуміння процесу і здатність тримати хвилю критики. Можна робити помилки, але не робити цього – ще більша біда. Поляки проводячи адмінреформу теж мали спротив.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Білоруси більші європейці за українців" - Роман Безсмертний
Які ще виклики, крім перелічених?
- П'ятим викликом стане геополітика. Тут є фундаментальне питання: навіщо ми Європі? Зараз розказують про те, що капіталісти з ЄС хочуть наші ринки збуту. Давайте порахуємо. На скільки Україна може спожити додаткових товарів на рік? 10-15 мільярдів доларів. Та, чесно кажучи, і цього не зможе. А тепер дивимося, яке ВВП країн ЄС - більше 15 трільйонів. Різниця в цифрах очевидна. Тому я б не переоцінював вартість українців як споживачів. Ми дріб'язок на фоні ЄС. Кажуть: їм треба земля та їжа. Але у нас зараз перевиробництво сільгосптоварів. Ми вирощуємо більше, ніж можемо придбати. Так, Україна одна з країн, де світ може нарощувати виробництво харчів, але ми далеко не єдині.
То навіщо ми їм?
- На мій погляд, є політичні причини. За п'ять-сім років наслідком глобальної кризи стануть проблеми в РФ. А це територія насичена зброєю. 100 мільйонів людей в європейській частини Росії змушені будуть жити на значно менші доходи. Це велика проблема в взаємозалежному світі. Для Європи і її еліт важливо зберегти свій простір від дестабілізації. Україна може стати буфером для ЄС, знизити негативний ефект від російської кризи. Якщо Україна буде сильною, то ми зможе будувати на своєму східному кордоні зону безпеки. Якщо ж країна буде слабка, вона стане просто губкою, яка втягуватиме в себе проблеми зі Сходу. Тим більше, для російського націоналізму, який зараз набирає обертів, та всього російського державного міфу, Україна не пусте місце. Ми для них елемент, якого їм бракує для статусу імперії.
Що спричинить дестабілізацію Російської Федерації?
- Світ знаходиться в умовах кризи. Вийти з неї можна за двох умов. Перше: підвищення ефективності економіки. По-друге, більшої глобальної політичної координованості. Якщо хочете, то через глобальний уряду. Ми маємо глобалізовану економіку, але не глобалізоване управління. Якщо по глобальному уряді все виглядає дуже складно, то по економіці ясніше. Єдиним ключовим інструментом виходу з кризи є скорочення видатків на енергоресурси. Тоді можна нарощувати споживання чи виробництво чогось іншого. Така логіка світової економіки. У Росії інша логіка. Їй потрібні сировинні надприбутки. Якщо вона їх втрачає, то на поверхню вилазять всі етнічні, економічні та соціальні протиріччя. Логіка виходу ЄС та України з кризи протистоїть логіці стабільності Російської Федерації. Вже зараз її економіка входить в стан довгострокової стагнації. Це при тому, що ціни на вуглеводні зараз високі. І навіть в цих умовах вони мають проблеми. Зростання доходів від експорту енергоносіїв вичерпані.
Російська еліта може відмовитись від енергетичної моделі країни?
- Ні. Річ в тім, що вони за рахунок енергоносіїв просто заливали всі невирішені проблеми: національні суперечки, неефективність структури економіки, відсталий адміністративний устрій. Як тільки гроші зникають, все вилазить на зовні. І це не питання прізвища. Гебістський режим Путіна це, мабуть, краще, що може бути. У цих зрозуміла логіка для всієї Європи – особисте збагачення, сировинна країна. А що робитимуть наступники, ніхто не знає.
Якщо в майбутньому влада буде поділена між Кличком та Януковичем, вирішення окреслених проблем можна якось запустити?
- Складно. Ми зараз не уявляємо реальних поглядів Кличка. В країнах з довгою історією незалежності, з глибоким рівнем інституціолізації держави, є певні ідеологічні межі поведінки політика. Тому легше прогнозувати. У нас цього всього нема. Янукович зараз більш прогнозований з його намірами та бажання. Водночас, ми не розуміємо, що робитиме Кличко та його команда. До того ж, яка в нього команда? Невідомо.
Коментарі
49