"Ваші гроші – це не благодійність. Це інвестиція у глобальну безпеку й демократію, до якої ми ставимося найвідповідальніше", – сказав, з-поміж іншого, президент України Володимир Зеленський, виступаючи в Конгресі США. Він здійснив історичний і перший від початку повномасштабної війни РФ проти України візит у Сполучені Штати цього тижня.
Приїзд здивував і зачарував багатьох. Фото Зеленського й Байдена, таких різних, але водночас однакових лідерів сучасного вільного світу, облетіло шпальти всіх провідних світових видань.
Спробуємо розібратися, що саме вдалося привезти президенту Зеленському назад в Україну.
(Гео)політична перемога
Політичний складник візиту президента України в США почав куватися ще задовго до візиту. Щонайменше з його відвідання українського Бахмута і його захисників.
Те, що стало вже гідною й доброю традицією лідера Української держави, яка воює, украй болісно сприймалося в Росії, чий "вождь" на цьому тлі був просто жалюгідним. Зі своїми посиденьками перед моніторами в численних бункерах, фейкових зустрічах з "партактівом" і "воєннимі мамкамі" з погонами ФСБ, і пафосними й дешевими врученнями "медальок" холуям з окупованих територій.
Фюрер російського недорейху регулярно демонстрував дива параної та відвертого боягузства
Тоді як лідер іншої держави, яка воює, був зі своїм військом і народом, фюрер російського недорейху регулярно демонстрував дива параної та відвертого боягузства.
З політичного погляду, неочікуваний візит Зеленського в США став переможним політичним та інформаційно-психологічним інструментом. Чітко продемонстрував прірву між президентом справді вільної держави й диктатором, який від панічного страху за своє життя забився в бункер і лише імітує власне "лідерство".
Цей візит також став знаковим сигналом і для країн Європи. Продемонстрував непорушність партнерства між Києвом і Вашингтоном, готовність президента України йти на справді рішучі й несподівані кроки заради отримання додаткової підтримки від ключових союзників. А також те, що безпекова ситуація потихеньку почала змінюватися на користь України.
Останній момент насправді став важливим чинником і для адміністрації президента США Байдена. Його адміністрація впродовж останніх місяців потерпала від все більшої критики з боку республіканців, яку можна умовно розділити на дві групи:
1. Крайні праві трампісти – найголосніша, але водночас наймаргінальніша частина американського правого спектру. Вимагали взагалі припинити будь-яку підтримку України і звинувачували Байдена у "розпалюванні війни" для відвернення уваги від внутрішньоамериканських соціально-економічних проблем і "втягуванні світу в третю світову ядерну війну".
2. Решта адекватніших республіканських кіл, чиї аргументи здебільшого зводилися не до опозиції наданню Україні підтримки (навпаки, вони критикували Байдена за зайву скромність такої підтримки), а до запровадження внутрішньополітичних механізмів контролю над коштами, які для цього виділяють американські парламентарії.
Зрештою, сам факт візиту Зеленського до Вашингтона дав адміністрації Байдена додаткові сильні аргументи. Що насправді й допомога, яка була вже виділена Україні, (1) використовується максимально ефективно, і (2) вже дає відчутний ефект – саму спроможність українського президента в умовах війни здійснити безпечну подорож через половину планети і назад, на батьківщину.
Сам виступ Зеленського в Конгресі справив максимально позитивне враження. З усіма правильно розставленими акцентами й логічною, зрозумілою аргументацією.
Воєнно-технічні аспекти
Одна частина виступу президента України в американському Конгресі заслуговує на розгорнуту цитату:
"Ми маємо артилерію. Так. Дякую вам. Чи її достатньо? Ні. Щоб Бахмут був не лише фортецею, яка відбиває атаки російської армії, а щоб російська армія повністю відступила, потрібно більше гармат і снарядів. У такому випадку, як і в битві під Саратогою, боротьба за Бахмут змінить перебіг і нашої війни за незалежність і свободу. Якщо ваші "Патріоти" зупинять російський терор проти наших міст, це дасть змогу українським патріотам повною мірою працювати на захист нашої свободи.
Не має бути табу між нами в союзництві. Україна ніколи не просила й не просить, щоб американські солдати воювали на нашій землі замість нас. Запевняю вас, що українські воїни чудово можуть самотужки керувати американськими танками й літаками".
Наявне "табу" на постачання окремих високотехнологічних видів озброєнь Україні поступово й безповоротно відходить у минуле
Власне, сам факт офіційного оголошення про надання Україні нового пакету військової допомоги на $1 млрд, а також про додаткову допомогу на $850 млн став потужним сигналом решті західних союзників України. Наявне "табу" на постачання окремих високотехнологічних видів озброєнь Україні поступово й безповоротно відходить у минуле.
Ідеться насамперед про згоду Вашингтона на надання Україні зенітно-ракетного комплексу Patriot, здатного збивати й окремі типи балістичних ракет.
Надання Україні такої зброї справді відкриває шлюзи до постачання інших серйозних оборонних систем. Як-от ударні безпілотники дальньої дії, сучасні основні бойові танки, авіацію.
Захід не хоче передавати Україні сучасну зброю, яка діятиме в украй складних умовах, щонайменше без надійної "парасольки" протиповітряної оборони
Надійний захист неба є запорукою позитивного рішення щодо всіх згаданих вище пунктів. Адже зрозуміло, що Захід не хоче передавати Україні сучасну зброю, яка діятиме в украй складних умовах, щонайменше без надійної "парасольки" протиповітряної оборони. І може бути знищена росіянами практично одразу, не принісши українським захисникам бажаного результату на полі бою.
Окрім системи Patriot, пакет допомоги передбачає надання:
• додаткові боєприпаси для систем HIMARS;
• 500 високоточних 155-міліметрових артилерійських снарядів;
• 10 120-міліметрових мінометних систем і 10 тис.120-міліметрових мінометних снарядів;
• 10 82-міліметрових мінометних систем;
• 10 мінометних систем калібру 60 мм;
• 37 транспортних засобів MRAP;
• 120 багатоцільових колісних транспортних засобів HMMWV;
• шість броньованих легкових вантажівок;
• високошвидкісні протирадіаційні ракети HARM;
• високоточні авіаційні боєприпаси;
• понад 2700 гранатометів і стрілецької зброї;
• протипіхотні боєприпаси Claymore.
У рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI) міністерство оборони також надасть Україні:
• 45 тис. артилерійських снарядів калібру 152 мм;
• 20 тис. артилерійських снарядів калібру 122 мм;
• 50 тис. 122-міліметрових ракет GRAD;
• 100 тис. боєприпасів (125 мм) до танків.
"Для мене як президента мир не означає жодних компромісів", – сказав Зеленський звертаючись до Байдена. Додав, що не бачить шляху до миру, який передбачав би відмову України від території чи суверенітету.
Пізніше у зверненні до Конгресу Зеленський сказав, що представив Байдену формулу миру з 10 пунктів. Хоча офіційні особи США після цього зазначили, що це був той самий план, який він запропонував світовим лідерам на саміті "Великої двадцятки" минулого місяця.
Зі свого боку, Байден сказав, що саме Зеленський має "вирішувати, як він хоче, щоб закінчилася війна", – це не новий погляд, який залишає багато питань без відповіді.
Зрештою, перелік і обсяг наданої Україні фінансової допомоги, а також тверде узгодження всіх ключових позицій перемоги України й закінчення війни більш ніж красномовно свідчить про приголомшливий з практичного погляду результат візиту Зеленського в США.
1 
8759
Коментарі